Постанова № 34264301, 17.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року № 813/5635/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дем”яновського Г.С.

при секретарі Гавірко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягучеві,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області звернулось до суду з вищезазначеним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягучеві.

В судове засідання представник позивач просить позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Представником відповідача в судовому засіданні проти позову заперечено.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач посилається на те, що отримана ним постанова Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 23.05.2013р. ВП №37592719 про повернення виконавчого документа стягувачу, є безпідставною та неправомірною, а тому просить суд визнати дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції неправомірними та скасувати вищезгадану постанову від 23.05.2013 ВП №37592719.

Як свідчать матеріали справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року в адміністративній справі №813/462/13-а задоволено позовну заяву позивача до ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» про стягнення заборгованості, якою зобов’язано стягнути з ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 75 895,52 грн. Дана постанова від 11.02.2013 року набрала законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Позивач посилається на те, що відповідно до ч. 2, 4 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/462/13-а, який за заявою стягувача був пред’явлений до примусового виконання у Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, відповідно до вимог ст.ст. 17-21 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 37592719.

Проте, в ході виконавчого провадження, відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 23.05.2013 року ВП №37592719, відповідно до якої встановлено, що згідно з відповіддю ДПС України №1522414 від 16.05.2013 року боржник володіє відкритими рахунками у ГУ ДКСУ у Львівській області. Відповідач в оскаржуваній постанові посилається на те, що згідно з п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845, рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників (визнані в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах казначейства) виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства в установленому порядку.

Відповідач посилається на те, що ДП «Західукргеологія» є державним підприємством та має відкриті рахунки в органах Казначейства. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Відповідно до ст. 52 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається, у першу чергу на кошти боржника у гривнях у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На підставі викладеного, державний виконавець у своїй постанові зазначає про те, що він не може звернути стягнення на кошти боржника на рахунках, відкритих в органах Казначейства, що у свою чергу (як зазначається у постанові від 23.05.2013) унеможливлює подальше виконання рішення суду державною виконавчою службою, оскільки наявна встановлена законом заборона, чітко визначений порядок та процедура виконання даних рішень. Вказані обставини виключають можливість виконання відповідного рішення та зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.9 частини 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 11 цього Закону - державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В даному випадку, на думку позивача, відповідачем винесено постанову від 23.05.2013 ВП №37592719 про повернення вищезазначеного виконавчого документа стягувану для того, щоб останній звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для виконання виконавчого документа згідно Порядку виконання рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників.

Даний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. У цьому Порядку вживаються терміни в такому значенні, зокрема, виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (п. 1, 2 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що стягувач у разі прийняття рішення про стягнення коштів подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб визначений перелік документів для виконання. Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.

Пунктом 7 Порядку визначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Пунктом 9 Порядку визначено випадки, коли орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу (тобто, якщо виконавчий документ перед поданням до Казначейства не перебував на виконанні у ДВС) і випадки, коли орган Казначейства повертає виконавчий документ органу державної виконавчої служби (тобто, якщо виконавчий документ перед поданням до Казначейства перебував на виконанні у ДВС).

У даному випадку, виконавчий документ - виконавчий лист №813/462/13-а, виданий Львівським окружним адміністративним судом перебував на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби Львівського МУЮ, постановою державного виконавця ВП №37592719 відкрито виконавче провадження. Тому, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до вищезгаданого Закону до Казначейства для виконання протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження. Проте, відповідач повернув стягувачеві оригінал виконавчого документу із супровідним листом та завірену належним чином копію постанови від 23.05.2013 року ВП №37592719 про повернення виконавчого документа стягувачу для того, щоб управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі (стягувач) звернувся сам до Казначейства згідно пункту 6, 24 Порядку для виконання виконавчого документа. Тим самим, порушивши Порядок виконання рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст. З Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Проте, ч.2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Так як, згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року в адміністративній справі №813/462/13-а, по якій видано виконавчий лист №813/462/13-а, стягувачем є управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі - державний орган.

Виконавчим документ - виконавчий лист №813/462/13-а, виданий Львівським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 75 895.52 грн. на користь стягувача - управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі (державний орган) має виконуватися Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а не Казначейством, згідно Порядку виконання рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, вказано про те, що така постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк з моменту її одержання. Як свідчать матеріали справи, позивачем не пропущений цей строк. Адже, як стверджує позивач після скерування виконавчого листа для примусового виконання, у зв’язку з тим, що тривалий час не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження, 07.06.2013 року позивачем скеровано запит про надання інформації з проханням надіслати на адресу управління копію постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомити про заходи, вжиті державним виконавцем щодо примусового виконання виконавчого листа. Відповідь на такий запит позивачу не надходила.

На адресу позивача надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23 травня 2013 року ВП №37592719, винесена державним виконавцем Галицького ВДВС Львівського МУЮ, однак від управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі, якому помилково скеровано цю постанову.

Однака слід зазначити , що згідно з відповіддю Державної податкової служби україни №1086010 від 17.05.2013 року ,наданої на запит державного виконавця про номери рахунків,відкритих у банках та інших фінансових установах-боржниками юридичними особами та\або фізичними особами –підприємцяіми, у ДП «Західукргеологія» \код ЄДРПОУ\01432606\ є 70 обслуговуючих рахунків в комерційних банках та органах казначейства , з яких лише два рахунки відкрито в ГУ ДКС України у Львівській області ,а решта 68- у комерційних банках.

Тому суд вважає ,що повертаючи виконавчий лист стягувану державний виконавець не врахував всі обставини ,які мають істотне значення для вирішення цього питання та не вжив усіх належних заходів , спрямованих на примусове виконання рішення суду,зокрема, не застосував заходи ,спрямовані на виявлення у боржника коштів ,необхідних для погашення заборгованості ,як це передбачено ст..ст. 2,6,17,32,47,52 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з нормами ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження позивача є підставними та обґрунтованими. Таким чином, сукупність вищенаведеного дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 23.05.2013р. ВП №37592719 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем’яновський Г.С.