Постанова № 34262791, 04.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2013 р. 10:37 Справа №801/7456/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представників позивача - ОСОБА_1, відповідача - Усової В.І., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Усової Вікторії Ігорівни; Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4; Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез"

про визнання протиправним та скасування рішення.

Обставини справи: ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Усової Вікторії Ігорівни; Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Усової Вікторії Ігорівни про відмову в державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати Реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зареєструвати право власності за позивачем на зазначену квартиру.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та мотивовані тим, що державний реєстратор безпідставно відмовив у проведенні державної реєстрації права власності, оскільки рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.04.2013р. у справі № 124/2776/13-ц визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, від 26 вересня 2003 року, реєстрований № 2-1131, укладений між позивачем та ОСОБА_4. За таких підстав позивач вважає, що Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зобов'язана зареєструвати за нею право власності на зазначену квартиру.

Під час розгляду справи представником позивача були надані додаткові письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Ухвалами від 29.07.2013р. та від 23.09.2013р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 та ВАТ "Акціонерний банк "Синтез".

Відповідач - Державний реєстратор Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Усова Вікторія Ігорівна під час розгляду справи проти позову заперечувала, надала письмові заперечення, в яких, зокрема зазначила, що оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації права власності на квартиру за позивачем відмовлено з тих підстав, що спірна квартира перебуває в іпотеці, а згоди іпотекодержателя надано не було.

Відповідач - Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою.

Треті особи у судове засідання не зявились, про час, день та місце розгляду справи сповіщені належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2003р. між гр. ОСОБА_5 та позивачем укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений Державним нотаріусом О.В. Леоновою, та зареєстрований у реєстрі за № 1-1258.

26.09.2003р. між позивачем та ОСОБА_4 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений Державним нотаріусом Л.Г. Ісаєвою, та зареєстрований у реєстрі за № 2-1131.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.04.2013р. у справі № 124/2776/13-ц визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений Державним нотаріусом Л.Г. Ісаєвою, та зареєстрований у реєстрі за № 2-1131, який укладений між позивачем та ОСОБА_4.

21.06.2013р. позивач звернулась із заявою про реєстрацію за ній права власності на квартиру АДРЕСА_1 до Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.

Рішенням від 21.06.2013р. за № 3351322 Державний реєстратор Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Усова В.І. відмовила позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 з підстав подання заяви про державну реєстрацію права власності після державної реєстрації обтяжень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування оскаржуваного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ст.3 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені засади державної реєстрації прав, відповідно до яких державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 19 Закону визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема п.п. 1, 5 ч. 1 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

В свою чергу, Постановою КМУ від 22.06.2011р. № 703 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Статтею 22 Закону та п. 13 вищезазначеного Порядку зазначено, що у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав прийнято державним реєстратором на підставі ст. 24 вищезазначеного Закону із посиланням на те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна.

Під час розгляду справи державним реєстратором Усовою В.І. подана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що 12.03.2008р. внесені відомості про іпотеку згідно Договору іпотеки між ВАТ "Акціонерний банк "Синтез" та ОСОБА_4 А також державний реєстратор Усова В.І. пояснила, що оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації права власності на квартиру було прийнято у зв'язку із відсутністю згоди іпотекодержателя.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вже було зазначено вище, Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.04.2013р. у справі № 124/2776/13-ц визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений Державним нотаріусом Л.Г. Ісаєвою, та зареєстрований у реєстрі за № 2-1131, який укладений між позивачем та ОСОБА_4. Зазначене рішення суду набуло законної сили 08.05.2013р.

З мотивувальній частини зазначеного рішення суду вбачається, що при визнанні правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що право власності у позивача на квартиру АДРЕСА_1 виникло на підставі Договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений Державним нотаріусом О.В. Леоновою, та зареєстрований у реєстрі за № 1-1258 10.09.2003р., де у п. 7 зазначено, що право власності на придбану квартиру у покупця - позивача виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору, тобто з 10.09.2003р., таким чином право власності виникло у позивача значно раніше ніж у іпотекодавця право розпоряджатись майном, у тому числі, передавати в іпотеку.

Частиною 3 статті 2 КАС України обумовлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає, оскільки було прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, зокрема без дотримання реєстратором процедури зупинення розгляду заяви, без звернення уваги на момент виникнення права власності, та призвело до порушення необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, що передбачені цивільним законодавством, свобод та інтересів особи (позивача) і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зареєструвати право власності за позивачем на зазначену квартиру, то на думку суду, ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи судом встановлено про необґрунтованість оскаржуваного рішення, а до компетенції адміністративних судів відноситься виключно оцінка законності дій чи рішень суб'єкта владних повноважень, тобто суд не може перебирати повноваження органу, який наділений компетенцією приймати відповідні рішення, здійснювати певні дії, у встановленому законом порядку.

Враховуючи встановлені ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства у вигляді захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ, враховуючі приписи ст. 11 КАС України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає, що належним судовим захистом порушених прав позивача буде полягати у зобов'язанні Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2013р. за реєстраційним номером 1691204 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням змісту цієї постанови, оскільки судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято без урахування всіх обставин.

Аналогічні правові позиції викладені Вищим адміністративним судом України у справах К/9991/35320/11 від 21.06.2012р. та № К/9991/5341/12 від 09.04.2013р.

У зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні 04.10.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.10.2013р.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98,160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Усової Вікторії Ігорівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3351322 від 21.06.2013р.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.06.2013р. за реєстраційним номером 1691204 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у сумі 17,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.