Постанова № 34262717, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

03 жовтня 2013 р. 15:33 Справа №801/5993/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представник відповідача- Лук`янець Олени Юріївни, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ФЕБА"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим Головного управління Міндоходів в АРК

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суть справи: Приватне підприємство "ФЕБА" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим, Головного управління Міндоходів в АРК про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 р. № 0001112201 та від 14.03.2013 № 0000322201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 25.02.2013 року № 292/22.1/23438124/57, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Також позивач зазначив про те, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо зобов'язання ПП «ФЕБА» з 01.01.2012 р. (з дати переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування) зареєструватися платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим ДПІ у м. Ялті АРК ДПС був донарахований податок на додану вартість.

Ухвалою суду 15.07.13 було залучено Головне управління Міндоходів в АРК, як співвідповідача по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ФЕБА" є юридичною особою, яка зареєстроване рішенням виконкому Ялтинського Виконавчого комітету 21.06.1995р. за № 300-р (3) що підтверджується випискою з ЄДРПОУ 11461200000002053 та свідоцтвом про дежавну реєстрацію серії АОО № 593340.

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Ялта АРК ДПС на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.08.2012р. № 200062132 серії НБ 494815.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Ялта АРК ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.11 по 31.12.12 за наслідками якої складено акт від 25.02.2013 року № 292/22.1/23438124/57.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем:

п. 180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 66852., в тому числі за січень 2012 року в сумі 10935 грн., за лютий 2012 року в сумі 7659 грн., за березень 2012 року в сумі 8632 грн., за квітень 2012р. в сумі 8916 грн., за травень 2012р. в сумі 7602 грн., за червень 2012р. в сумі 8379 грн., за серпень 2012року в сумі 12684грн. та завищення ПДВ за вересень 2012року в сумі 9258 грн.

п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлення неподання ДПІ у м. Ялті АРК ДПС податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.12 по 31.07.12.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 р. № 0001112201 про збільшення суми податку на додану вартість у розмірі 84755 грн., з яких за основним платежем 66852 грн. за штрафними санкціями 17903 грн. та від 14.03.2013 № 0000322201 про збільшення суми податку на додану вартість у розмірі 855 грн., з яких 685 грн. за основним платежем, 171 грн. за штрафними санкціями.

Перевіряючи обґрунтованість заниження суми податку на додану вартість ПП "ФЕБА" перевіряє мий період , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення - рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на безпідставність та помилковість висновків відповідача щодо обов'язку ПП "ФЕБА" з 01.01.2012 р. (з дати переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування) зареєструватися платником податку на додану вартість, а тому донарахування ДПІ у м. Ялті АРК ДПС податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 не відповідає дійсності та Податковому кодексу України.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем, всупереч діючим на момент виникнення спірних правовідносин нормам закону, з посиланням на положення п. 181.1 ст. 181 та п. 183.4 ст.183 Податкового кодексу України, помилково взято за основу обсяг оподатковуваних операцій за період 12-ти календарних місяців, що передували даті переходу на загальну систему оподаткування, тобто за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., коли ПП "ФЕБА" перебувало на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку за ставкою 10% і було звільнено від сплати податку на додану вартість.

Підставою для донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р. в сумі 66 852 грн. 00 коп., а також нарахування штрафних санкції в сумі 17 903,00 грн., стало те що ПП "ФЕБА" не зареєструвалось як платник податку на додану вартість з січня 2012 р. в органах ДПІ у м. Ялті АРК ДПС

Проте, під час розгляду справи, судом встановлено, що для визначення обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість потрібно брати до уваги обсяг оподатковуваних операцій, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01.2012 р., що узгоджується з нормами діючого законодавства в тому числі з огляду на наступне.

Так, у спірний період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10% та правомірно не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Пунктом 6 Указу Президента України №727/98 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) як податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 183.4. ст. 181 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що за умови здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування вся сума отриманих коштів оподатковується шляхом сплати єдиного податку в межах допустимих для юридичної особи 1 млн. гривень та не являється сумою, яка враховується під час визначення обов'язку особи зареєструватися платником податку на додану вартість.

Наведеними положеннями Податкового кодексу України встановлено підставу для обов'язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість, а саме - досягнення визначеної законом суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг).

Таким чином, у разі перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, така особа не стає платником податку на додану вартість.

Винятком є перевищення таким платником єдиного податку встановлених Указом Президента України № 727/98 критеріїв: обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік на суму, що не перевищує 1 млн. гривень та за умови якщо середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб.

В разі недотримання вказаних критеріїв, суб'єкт підприємництва повинен перейти на загальну систему оподаткування та, як наслідок, зареєструватися платником податку на додану вартість з відповідними обов'язками нарахування та сплати даного податку до бюджету.

З вищенаведеного вбачається, що сума виручки у розмірі 353 993 гривень, яка була отримана Позивачем за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, оподаткована шляхом сплати єдиного податку 10% у сумі 35 399 гривень та не може враховуватися при визначенні обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість, інакше це може призвести до подвійного оподаткування таких сум. Середньооблікова чисельність працівників у 2011 році склала 11 осіб.

Оскільки ПП "ФЕБА" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року не допущено порушень вимог Указу Президента України №727/98, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами та що не заперечується у ДПІ у м. Ялта АРК ДПС у Акті перевірки, позивач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому, відповідно, не зобов'язаний був реєструватися платником податку на додану вартість в періоді переходу на загальну систему оподаткування (січень 2012 року) та здійснювати з цього періоду нарахування і сплату до бюджету податку на додану вартість.

З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка достатня підстава для виникнення обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість, повинна бути нарахована (сплачена) особі протягом останніх 12 календарних місяців, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, а не тих 12 календарних місяців, які передують даті переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2012 р.), як це розраховано Відповідачем.

Крім того, відповідачем при обґрунтуванні свого рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість не доведено належним чином перевищення позивачем граничного обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 300 000 грн., після переходу останнього до загальної системи оподаткування у періоді січень 2012 року.

Також, судом встановлено, що ПП "ФЕБА" станом на 31.07.2012 року вперше досяг обсягу оподатковуваних операцій у 300 000 грн. за період після переходу на загальну систему оподаткування (з 01.01.2012 по 31.07.2012 року) та на виконання вимог 183.2 ст.183 ПК України подало до контролюючого органу реєстраційну заяву від 06 серпня 2012 року та декларацію за перший звітний (податковий) період (з 09.08.2012 по 30.09.2012 року) у встановлений законом строк - 19 жовтня 2012 року та сплатило відповідні податкові зобов'язання з податку на додану вартість (підтверджуючі документи наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем фактично сплачено податок на додану вартість та надано відповідну звітність за частину періоду, за який органами ДПІ у м. Ялта АРК ДПС здійснюється донарахування податку та фінансових санкцій - з 09.08.2012 року по 31.08.2012 року, що призводить до подвійного оподаткування операцій, здійснюваних підприємством у вказаному періоді.

Крім зазначеного, пп.4.1.4 тї.4.1 ст.4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на зазначене, у ПП "ФЕБА" відсутній обов'язок щодо реєстрації платника податку на додану вартість з 01.01.2012 року з огляду на взятий податковим органом обсяг операцій за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (період перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та сплати ним єдиного податку), а тому ДПІ у м. Ялта АРК ДПС безпідставно нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі в 66 852 грн. 00 коп., а також штрафних санкцій в сумі 17 903,00 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р.

Також, суд зазначає, що аналогічної думки, зокрема про те, що граничну суму для визначення обов'язку особи зареєструватися платником ПДВ, слід відраховувати з моменту переходу платника податків на загальну систему оподаткування, дотримується Вищий адміністративний суд України по справі №2а-22188/09/0570 від 21.02.13р.;

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для виключення суми ПДВ у розмірі 66 852 грн., а також 685,00грн. визначеної у декларації з ПДВ за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування ДПІ у м. Ялта до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Стосовно позовних вимог до Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування рішення, суд з урахуванням прийнятих уточнень до позову, де вимоги до цього відповідача не заявлено, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині, так як даний відповідач будь-яких рішень, у рамках заявленого позову, відносно прав позивача не прийняв.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими у зазначеній частині, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 856 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим

У зв'язку зі складністю справи судом 03.10.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 08.10.2013 року постанову складено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби № 0001112201 від 16.04.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби № 0000322201 від 14.04.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ФЕБА" 856,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим .

5. В задоволені іншої частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.