Постанова № 34262445, 17.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року Справа №810/5393/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача - Корнелюк М.П. (довіреність б/н від 10.09.2013 р.);

представника відповідача - Поліщука О.О. (довіреність №777/10/10 від 04.09.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного підприємства "Автопетроліум"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ПП "Автопетроліум" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міністерства доходів та зборів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 р. №0001831500

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу та протиправність прийнятого за наслідками камеральної перевірки податкового повідомлення-рішення. Хибність висновків полягає у неправомірному покладанні на ПП "Автопетроліум" обов'язку подання податкової звітності, а саме податкової декларації зі збору за спеціальне використання води за I-кв 2013р., граничний строк подання якої 13.05.2013р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2013р. було відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, пояснила, що ПП "Автопетроліум не являється платником збору за спеціальне використання води у відповідності до пунктів 1, 2 ст. 323 Податкового Кодексу України, а відтак обов'язок подання такої податкової декларації у позивача відсутній, просила заявлені вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти задовлення позову заперечував, посилаючись на обгрунтованість висновків акту камеральної перевірки № 36/10/15-004 від 03.06.2013р. та прийнятого за його наслідками податкового повідомлення-рішення № 0001831500 від 03.06.2013р., стверджує, що ПП "Автопетроліум" являється платником збору за спеціальне використання води та повинно подавати декларації зі сплати збору за спеціальне водокористування органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого:

позивач є юридичною особою, зареєстрованою 07.12.2010 р., Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 №733508, код суб'єкта господарювання 37228512, відповідно до довідки №1038 від 09.12.2010р., перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі, як платник податків, згідно з витягом з ЄДРПОУ основний вид діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним. Відповідно до додатку №2 до договору оренди №46/АБ-11 від 01.07.2011р. використовує для реалізації статутної діяльності комплекси АЗС з магазинами, що розташовані на території Київської області.

03.06.2013р., на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та статтей 75, 76 та 86 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткупання юридичних осіб Рокитнянської МДПІ Нізгурським О.В. було проведено камеральну перевірку дотримання платником податків граничних строків подання податкової звітності збору за спеціальне використання води за І-кв 2013 р. Перевіркою було встановлено неподання платником звітності збору за спеціальне використання води за І-кв 2013 р., граничний строк подання якої визначено 13.05.2013 р., чим порушено вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, про що було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 03.06.2013р. №36/10/15-004.

03.06.2013р., на підставі складеного акту було ухвалене податкове повідомлення-рішення № 0001831500 від 03.06.2013р., яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає таке:

у відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Норми Основого закону є нормами прямої дії.

Податкове законодавство України ґрунтується на принципах загальності оподаткування, тобто кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 ПК України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів, який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва, відповідно до пп. 9.1.12 п. 9.1 ст. 9 та пп.14.1.77 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Згідно з п. 1 ст. 323 ПК Украни, платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозволу на спеціальне водокористування позивач не має, забір води з водних об'єктів із застосування споруд або технічних пристроїв не здійснює, при використанні води не скидає забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, що виключає підстави для висновку про здійснення ним спеціального водокористування у розумінні ст. 48 Водного кодексу України та належність його до платників збору за спеціальне використання водних ресурсів у розумінні ст. 30 цього Кодексу.

У судовому засіданні також встановлено, що відповідачем у якості доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення надано ксерокопію листа КП "Рокитне водоканал" від 14.01.2013р. №04, у якому зазначено перелік підприємств, що уклали договори про отримання послуг з водопостачання та водовідведення на 2013р. станом на 20.01.2013р. Як вбачається із змісту листа до переліку таких підприємств відноситься і ПП "Автопетроліум". Це єдиний доказ, який було надано представником відповідача на підтвердження правомірності прийнятого рішення. Проте суд, вважає, що у відповідача були відсутні підстави для віднесення ПП "Автопетроліум" до складу платників збору за спеціальне використання води в зв'язку з нижчевикладеним:

представник позивача у судовому засіданні пояснив, що використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, на підтвердження чого в матеріалах справи є копія договіру №43 від 02.01.2013 р.

Пунктом 2 ст. 323 ПКУ визначено коло осіб, які не є платниками збору за спеціальне використання води, а саме: не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Із змісту договору №43 від 02.01.2013 р. слідує, що позивачем використання води здійснюється лише для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані, з урахуванням факту експлуатації приміщень АЗС та відсутності доказів про використання води, отриманої шляхом забору з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі).

Разом з тим, судом встановлено, що позивач є абонентом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі вищевказаного договору, не має власних водозабірних споруд, використовує воду з мереж водопровідно-каналізаційного господарства.

Приймаючи рішення по даній справі, суд також зважає на таке: відповідно до ст. 42 Водного Кодексу України, водокористувачами є підприємства, установи, організації і громадяни, а також іноземні фізичні і юридичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

З огляду на те, що в договорі №43 від 02.01.2013 р. відсутні домовленості між сторонами про отримання води з водозабірних споруд КП "Рокитне водоканал" та скидання стічних вод в їх систему, позивач не є вториннам користувачем у розумінні п. 1 ст. 323 ПКУ.

На спростування тверджень позивача представником податкового органу не надано жодних доказів, які підтверджують зворотнє.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не здійснює спеціального водокористування відповідно до положень ст. 48 Водного кодексу України та не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі п.1 ст.323 ПКУ.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доказів, які є у справі здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року №0001831500.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАСУ, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001831500 від 03.06.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Автопетроліум" судовий збір у сумі 114,17 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 жовтня 2013 р.