Постанова № 34260940, 11.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 р. Справа №804/10146/13-а 12 год. 10 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Овсяникова Л.О. Шуненко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення податкового в сумі 10131317,95 грн. боргу шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що станом на 10 липня 2013 року відповідач має податковий борг в розмірі 10131317,95 грн., у тому числі:

- по орендній платі з юридичних осіб - 10097274,20 грн.;

- по податку на доходи з фізичних осіб - 30005,58 грн.;

- за збір за спеціальне використання води - 419,10 грн.

- по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 3619,07 грн.

13 серпня 2013 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що станом на 5 серпня 2013 року податковий борг ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» складає 2870833,39 грн., просив стягнути з відповідача податковий борг шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Згідно поданої заяви заявлена до стягнення сума податкового боргу складається з:

- боргу по орендній платі з юридичних осіб - 2826789,64 грн.;

- боргу по податку на доходи з фізичних осіб - 30005,58 грн.;

- боргу зі збору за спеціальне використання води - 419,10 грн.;

- боргу надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 3619,07 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року провадження у справі було зупинено до 18 вересня 2013 року у зв'язку із необхідністю надання часу для подання доказів, які мають значення для розгляду справи.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву та заяву про зменшення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що:

- у позивача відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки в силу приписів пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України підставою для надання дозволу на реалізацію майна боржника, що перебуває у податковій заставі є факт недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, а також звернення за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу, а не з позовом про стягнення коштів за рахунок майна відповідача. З поданням про надання такого дозволу позивач не звертався;

- з тексту позовної заяви вбачається, що відповідачу було направлено податкову вимогу від 11 грудня 2012 року №974, проте, доказів вручення такої вимоги не надано; позивачем не дотримано вимоги статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду із відповідним поданням;

- позивач мав право звернутись до суду із даним позовом до 13 липня 2013 року, проте звернувся 25 липня 2013 року, тобто із пропуском встановлено строку; позивач не зазначив дати виникнення податкового боргу;

- із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, який має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд може встановити наявність спору також із заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Відповідач заперечує розмір податкового боргу у сумі 1931471,86 грн., який складається з: орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 1901466,28 грн.; податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30005,58 грн., оскільки вказана сума є складовою частиною суми, заявленої до стягнення за даним позовом та була стягнута з відповідача згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі №804/3266/13-а.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року закрито провадження в адміністративній справі №804/10146/13-а в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 1931471,86 грн., у зв'язку із чим суд розглядає заявлені позовні вимоги в межах суми податного боргу у розмірі всього 939361,53 грн.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (код ЄДРПОУ 00218911) є платником податків та обов'язкових платежів та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» має заборгованість перед бюджетом на загальну суму податкового боргу 939361,53 грн., яка складається з:

1) орендної плати з юридичних осіб в сумі 935323,36 грн., що виник відповідно до:

- декларації з плати за землю від 1 квітня 2013 року №1300004857, із терміном сплати 2 березня 2013 року в сумі 151124,77 грн., із терміном сплати 30 березня 2013 року в сумі 151124,77 грн., із терміном сплати 30 квітня 2013 року в сумі 151124,77 грн., із терміном сплати 30 травня 2013 року в сумі 151124,77 грн., із терміном сплати 30 червня 2013 року в сумі 151124,77 грн., із терміном сплати 30 липня 2013 року в сумі 151124,77 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року №0000261540 на суму 2182,04 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року №0000251540 на суму 26222,70 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 2 квітня 2013 року №0000831540 на суму 170,00 грн.;

2) збору за спеціальне використання води в сумі 419,10 грн., що виник відповідно до податкової декларації від 7 травня 2013 року №1300010646, із терміном слати 20 травня 2013 року в сумі 1867,00 грн. У зв'язку із частковою сплатою суми 1447,90 грн., несплачена сума боргу по даній декларації складає 419,10 грн. (1867,00 грн. - 1447,90 грн.);

3) надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 3619,07 грн., що виник відповідно до податкової декларації від 7 травня 2013 року №1300010640, з терміном сплати 20 травня 2013 року в сумі 3663,17 грн. У зв'язку із частковою сплатою суми 44,10 грн., несплачена сума боргу по даній декларації складає 3619,07 грн. (3663,17 грн. - 44,10 грн.).

Наявність податкового боргу підтверджується роздруківкою картки особового рахунку платника податків по кожному податку окремо.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні підтвердили, що податкові повідомлення-рішення 19 березня 2013 року №0000261540 та №0000251540 узгоджені, у судовому порядку не оскаржені.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 11 грудня 2012 року №974 на суму податкового боргу в розмірі 152723,19 грн., яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням 20 грудня 2012 року. Податковий борг підприємством погашений не був, тому при збільшенні боргу інші податкові вимоги не формувались.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що податковий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків у випадку, якщо у власності такого платника податків відсутні кошти або таких коштів недостатньо. Доказів відсутності у відповідача коштів позивачем суду не надано, зокрема, позивач зазначив, що не звертався до банку із вимогою про списання коштів, які стягнуто за рішенням суду.

Суд зазначає, що податковий орган має діяти у межах наданих йому повноважень. У даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту його прав, оскільки законодавством, зокрема Податковим кодексом України, не передбачено право податкового органу звертатись до суду із позовом про стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що знаходиться у податковій заставі.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог шляхом, заявленим у позовній заяві. При цьому, суд з метою реалізації прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», в рахунок погашення заявленого до стягнення податкового боргу на загальну суму 939361,53 грн., оскільки наявний податковий борг відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Щодо посилань відповідача на положення статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в обґрунтування заперечень на позовну заяву суд зазначає, що положення вказаної статті регулюють особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби та митних органів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів.

Вказаною статтею визначено окремий вид судового провадження, відмінний від загального (позовного). Підстави для виникнення обставин, що зумовлюють звернення податкового органу із відповідним поданням, регулюються нормами податкового законодавства, насамперед Податковим кодексом України.

Частиною першою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік вимог, які можуть розглядатися в порядку окремого провадження за поданням податкового органу, а саме: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом; 4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Як вбачається з позовної заяви, податковим органом заявлено інший зміст позовних вимог. Крім того, ані Податковий кодекс України ані Кодекс адміністративного судочинства України не зобов'язують податковий орган звертатись до суду саме із поданням, вищевказані вимоги можуть також бути заявлені в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині способу стягнення сум заявленого податкового боргу.

Керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (код ЄДРПОУ 00218911), в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 939361,53 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят одна грн. 53 коп.), у тому числі: по орендній платі з юридичних осіб в сумі 935323,36 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять тисяч триста двадцять три грн. 36 коп.), за збір за спеціальне використання води в сумі 419,10 грн. (чотириста дев'ятнадцять грн. 10 коп.), по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 3619,07 грн. (три тисячі шістсот дев'ятнадцять грн. 07 коп.).

В частині позовних вимог про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 1 жовтня 2013 року.

Суддя І.О. Верба