Постанова № 34260113, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (12:03) Справа №801/6451/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представника позивача - Журавльова О.С., паспорт НОМЕР_1, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

Обставини справи: Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі відповідач) про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності позивача, прийнято 08.05.2013 податкове повідомлення-рішення № 0000461500, яким встановлено заниження податкового зобов'язання зі сплати орендних платежів на земельну ділянку в розмірі 19062,85 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 4765,71 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення як вважає позивач прийняте з порушеннями чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові та додаткових поясненнях.

Відповідач, явку свого представника в судове засідання, яке відбулося 03.10.2013 не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,судовою повісткою, про причини неявки суд, не повідомив. Під час розгляду справи надав до канцелярії Окружного адміністративного суду АР Крим заперечення на позов, в яких просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених в запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі № 05/666, на земельну ділянку загальною площею 0,2785 га, за яким позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою : АР Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 14. Договір укладено на 10 років.

Зазначений договір зареєстрований у Армянському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастра» при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 липня 2005 р. за № 040500300084.

Відповідачем 16.04.2013 проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) позивача з плати за землю за 2012 р. за результатами якої складено акт № 0022/15.3/30603572 від 16.04.2013(далі Акт перевірки).

У висновках Акту перевірки, зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках), та відповідальність платника передбачена пунктом ст. 123.1 ст. 123, п. 129.1 ст. 129 розділу 2 Податкового кодексу України.

Позивачем до відповідача 24.04.2013 надані заперечення на Акт перевірки, які за результатами розгляду залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.05.2013 № 0000461500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 23828,56 грн. із них за основним платежем 19062,85 грн. та штрафні санкції у розмірі 4765,71 грн.

Збільшуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що збільшення розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною нормативно грошової оцінки землі, а тому необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до рішення Армянської міської Ради № 137 від 06.12.2011 нормативно грошова оцінка м. Армянська АР Крим складає 103,15 грн. за 1 кв.м. з 01.01.2012.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Визначення поняття "орендна плата за землю" наведено у статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої - орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України (далі ПК України).

Згідно статті 9 ПК України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.14.1.147 ст. 147 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Таким чином, орендна плата за землю є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, дані відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності, до сплати обов'язкових платежів віднесено і плату за землю, яка не може залежати від умов договору.

Порядок оподаткування землі в Україні визначається розділом XIII ПК України «Плата за землю».

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274 ПК України).

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПК України.

Відповідно до п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто річна сума платежу не може бути меншою розміру визначеного п.п.285.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України, а саме трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до довідки № 04-2/194 від 03.02.2012 Міськрайонного відділу Держкомзему у м. Армянськ, Красноперекопськ та Красноперекопському районі АР Крим грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням всіх коефіцієнтів площею 0,2785 га за адресою: м. Армянськ вул. Сімферопольська, 14, яка належить на праві оренди позивачу складає 888442,85 грн.(319,01 грн. за 1 кв.м.).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2785 га, наданої позивачу складає 888442,85 грн.

Збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку, відбулося у зв'язку з веденням Рішенням Армянської міської Ради від 06.12.2011 № 137 нової грошової оцінки земель, яке як встановлено в судовому засідання та не заперечується сторонами набрало чинності 08.12.2011 року.

Відповівдно до ст. 7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку;7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання (п 23.1 ст. 23 ПК України).

Відповідно до ст. 24 ПК України одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.

Згідно статті 270 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.п. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.(ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Таким чином, база оподаткування є елементом податку, тісно пов'язаним з об'єктом оподаткування, а нормативна грошова оцінка конкретна вартісна характеристика бази.

Рішенням Армянської міської Ради від 06.12.2011 № 137, змінено не базу оподаткування плати за землю, а вартісний показник бази оподаткування, при цьому база оподаткування залишилася тією же -нормативна грошова оцінка м. Армянська АР Крим, а змінилося лише грошове значення такої бази оподаткування плати за землю у відповідному населеному пункті.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що податки та збори їх ставки, а також податкові пільги протягом бюджетного року змінюватися не можуть, та зазначає, що зміни внесені вищезазначеним рішенням Армянської міської Ради від 06.12.2011 не змінили податки, або збори протягом бюджетного року, зміни внесенні рішенням застосовуються з наступного бюджетного року тобто з 2012 року, як зазначено в самому рішенні.

Що стосується посилання позивача на Бюджетний кодекс України, а саме на те, що нова нормативна грошова оцінка не може застосовуватися для визначення розміру орендної плати протягом 2012 року, оскільки вона прийнята пізніше ніж шість місяців до начала нового бюджетного року, що є порушенням ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, суд вважає неспроможним, з приводу чого зазначає наступне.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 1 зазначеного кодексу, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Бюджетного Кодексу Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, крім передбаченого Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Рішення Армянської міської Ради від 06.12.2011 № 137 не може віднести до Закону України, або окремих його положень, які згідно вимог Бюджетного Кодексу України вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, якщо приймаються після 15 липня року, оскільки, зазначене рішення не впливає на показники бюджету, а лише затверджує технічну документацію по нормативно грошової оцінки м. Армянська АРК, згідно з яким базова вартість 1 кв.м складає 103,15 грн. та застосовує з 1 січня 2012 року для визначення плати за землю вартість 1 кв.м земель в розрізі економіко - планувальних зон та з урахуванням коефіцієнта функціонального використання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки збільшення розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною грошової оцінки землі, тобто вартісного показника бази оподаткування, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди землі за ініціативою сторін.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 № 0000461500 може бути визнане таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 03.10.2013 року.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Євдокімова О.О.