Постанова № 34260054, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 р. (11:38) Справа №801/9075/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Могильної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство "Легенда-Р"

про скасування постанови

представника позивача - Богатирьов О.О, довіреність № 496/12 від 19.10.2012 року;

представник відповідача - не з'явився;

представник третьої особи - не з'явився;

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим про скасування постанови від 20.08.2013 року про накладання арешту на майно ФГ "Легенда-Р" в частині накладання арешту на майно ФГ "Легенда-Р", що перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", а саме:

- сідельний тягач, марки МАЗ 642205, 2005 року випуску, шасі № Y3М64220550000634, державний реєстраційний номер АК7023АІ;

- причіп марки ОДАЗ 830030, 2005 року випуску, шасі № Y7983003050А23019, державний реєстраційний номер АК2885ХХ;

- напівпричіп-самоскид, марки МАЗ 9506010, 2005 року випуску, шасі № Y3М95060050001763, державний реєстраційний номер АК4561ХХ.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.09.2013 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство "Легенда-Р".

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 31.01.2013 року не з'явився, надав письмові заперечення на позовні вимоги.

Представник третьої особи у судове засідання 31.01.2013 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 91).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача, третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до систем органів Міністерства юстиції України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи прийнята зазначена постанова на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо і добросовісно.

Судом встановлено, що предметом спору є оскарження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2013 року, винесеної заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Букініч О.Є., прийнятою при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про примусове виконання рішень Господарського суду АР Крим, про стягнення заборгованості з фермерського господарства "Легенда-Р" на користь юридичних осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач оскаржує постанову державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням, суд зазначає, що постанови державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження не можуть бути оскаржені в іншому судочинстві, ніж в адміністративному.

Суд зазначає, що аналогічна позиція з цього питання викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 року № 3.

Більш того, суд зауважує, що статтею 121-2 ГПК України та статтею 383 ЦПК України від 18.03.2004 року визначено обмежене коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначена позиція підтверджується Постановою Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Враховуючи, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не є стороною вищезазначеного зведеного виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах, а відноситься до інших осіб, приймаючи до уваги, що позивачем, крім того, оскаржується законність постанови державного виконавця в частині накладання арешту на майно ФГ "Легенда-Р", що перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", прийнятої під час здійснення виконавчих дій при примусовому виконанні наказів Господарського суду АР Крим, що виключає можливість оскарження їх в порядку ГПК України, суд приходить до висновку, що зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лиш на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що 30.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та фермерським господарством «Легенда-Р» (Позичальник) укладено кредитний договір № 010/42-1/02-12SE, за умовами якого Кредитор зобов'язується надати Поичальнику Кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 95000,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок), а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цім Договором (а.с. 15-34).

У відповідності з діючим законодавством України забезпеченням даної угоди є застава транспортних засобів, згідно Договору застави від 03.02.2012 року (а.с. 35-44), у тому числі:

- сідельний тягач марки, моделі МАЗ 642205, 2005 року випуску, об'єм двигуна V14860D, шасі (кузов, рама, коляска) № Y3М64220550000634, реєстраційний № АК7023АІ, зареєстрований за Заставодавцем у Джанкойському ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 192209, виданий 23 травня 2006 року РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інвентарний № 200012, заставною вартістю 127000 грн. (сто двадцять тисяч гривень);

- причіп марки, моделі ОДАЗ 830030, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7983003050А23019, реєстраційний № АК2885хх, зареєстрований за Заставодавцем у Джанкойському ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного заслбу серії ІВС № 246063, виданим 07 жовтня 2005 року РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інвентарний № 200011, заставною вартістю 114000,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч гривень);

- напівпричіп-самоскид марки, моделі МАЗ 9506010, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама) № Y3М95060050001763, реєстраційний № АК4561ХХ, зареєстрований за Заставодавцем у Джанкойському ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 913749, виданим 05 вересня 2011 року Джанкойським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інвентарний № 200013, заставною вартістю 76000 грн. (сімдесят шість тисяч гривень).

Вказані транспортні засоби внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру (а.с. 8-14).

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ знаходились зведене виконавче провадження № 39453261 про стягнення з Фермерського господарства «Легенда-Р» заборгованості у розмірі 504458,30 грн. на користь Красногвардійського міжрайонного управління водного господарства та Аграрного фонду, відкрите на підставі наказів № 901/972/13 та № 901/287/13 видані Господарським судом АР Крим.

20.08.2013 року заступником начальника головним державним виконавцем ВДВС Красногвардійського РУЮ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження прийнято постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику Фермерському господарству «Легенда-Р» в межах суми звернення стягнення 515008,02 грн.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно з ч. 3 ст. 54 вищевказаного Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно з ч. 7 ст. 54 вищевказаного Закону спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу", відповідно до якої Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Аналізуючи вищезазначені норми закону, суд приходить до висновку, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, звернення стягнення на заставлене майно боржника можливе лише у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Суд зазначає, що звернення стягнення на майно являється стадією виконавчого провадження, яка включає наступні виконавчі дії: огляд майна, арешт майна, вилучення та примусова реалізація майна.

Тобто арешт є складовою частиною процедури стягнення, а тому стосовно нього також існують обмеження, встановлені ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" набуло право застави на рухоме майно:

- сідельний тягач, марки МАЗ 642205, 2005 року випуску, шасі № Y3М64220550000634, державний реєстраційний номер АК7023АІ;

- причіп марки ОДАЗ 830030, 2005 року випуску, шасі № Y7983003050А23019, державний реєстраційний номер АК2885ХХ;

- напівпричіп-самоскид, марки МАЗ 9506010, 2005 року випуску, шасі № Y3М95060050001763, державний реєстраційний номер АК4561ХХ

згідно договору застави транспортних засобів від 03.02.2012 року, зареєстрованому в реєстрі за № 145.

Проаналізувавши матеріали виконавчого провадження, суд встановив, що постанова відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження прийнята після виникнення права застави у позивача, а саме, 20.08.2013 року на підставі наказів Господарського суду АР Крим по справам 901/287/13-г та № 901/972/13-г, які також видані після виникнення права застави у позивача - 09.07.2013 року та 26.04.2013 року відповідно.

Відповідно до розрахунку ПАТ "Райффайзен банк Аваль" згідно кредитного договору № 010/42-1/02-12SF від 30.01.2012 року заборгованість фермерського господарства «Легенда -Р» станом на 06.09.2013 року складає 1044952,52 грн. (а.с. 45)

Відповідно до п. 1.2. Договору застави вартість предмета застави на момент укладення Договору становить 634000 грн. та відповідає ринковій на дату підписання цього Договору.

З вищевикладеного вбачається, що вартості заставленого майна не достатньо для повного погашення кредиту ФГ «Легенда-Р».

Таким чином, задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок заставленого майна відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" неможливо.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що заставним майном, яке знаходиться в заставі у позивача, є не все майно, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови державного виконавця в частині накладання арешту на майно ФГ "Легенда-Р", що перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", а саме:

- сідельний тягач, марки МАЗ 642205, 2005 року випуску, шасі № Y3М64220550000634, державний реєстраційний номер АК7023АІ;

- причіп марки ОДАЗ 830030, 2005 року випуску, шасі № Y7983003050А23019, державний реєстраційний номер АК2885ХХ;

- напівпричіп-самоскид, марки МАЗ 9506010, 2005 року випуску, шасі № Y3М95060050001763, державний реєстраційний номер АК4561ХХ.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 14.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову складено 18.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим від 20.08.2013 року про накладення арешту на майно Фермерського господарства "Легенда-Р" в частині накладення арешту на майно, що перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", а саме:

- сідельний тягач, марки МАЗ 642205, 2005 року випуску, шасі № Y3М64220550000634, державний реєстраційний номер АК7023АІ;

- причіп марки ОДАЗ 830030, 2005 року випуску, шасі № Y7983003050А23019, державний реєстраційний номер АК2885ХХ;

- напівпричіп-самоскид, марки МАЗ 9506010, 2005 року випуску, шасі № Y3М95060050001763, державний реєстраційний номер АК4561ХХ.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати зі сплати судового збору в сумі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Алексєєва Т.В.