Ухвала суду № 34259846, 21.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 110/2897/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Шевченко О.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.

"21" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіГорбань В.В. Суддів Павловської І.Г., Шестакової Н.В. При секретаріУсеїновій Н.У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопська до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

04 липня 2013 року Комунальне підприємство теплових мереж м. Красноперекопська звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення. Вимоги мотивовані тим, що КП теплових мереж м. Красноперекопська є централізованим постачальником теплової енергії у м. Красноперекопську і надає споживачам послуги з централізованого опалення. ОСОБА_6 проживає у квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем послуг, які надаються позивачем. Проте, відповідач ці послуги не оплачує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.08.2011 року по 01.09.2012 року в сумі 4725 грн. 53 коп. Просить стягнути з ОСОБА_6 на користь КП теплових мереж м. Красноперекопська заборгованість у сумі 4725,53 грн. та судовий збір у сумі 229,40 грн.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2013 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках на користь Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопська заборгованість в сумі по 2362,77 грн. і по 114,70 грн. на відшкодування судових витрат, а всього по 2477,47 грн. з кожного. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач з 26.08.2011 року не є споживачем теплової енергії, тому не зобов'язаний сплачувати позивачу витрати за таку послугу, яка фактично не надається, оскільки з 26.08.2011 року квартира відповідача відключена від системи централізованого опалення, а крім того, вважає, що рішення суду про стягнення суми заборгованості у розмірі 4725,53 грн. у рівних частках з нього та ОСОБА_7 без наявності доказів того, в яких частках й кому належить квартира є необгрунтованим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, повідомлених про час і місце розгляду справи згідно з вимогами ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення сторін свідчать поштові повідомлення з відміткою про дату вручення повісток адресатам.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання та споживання теплової енергії, заборгованість за отримані послуги, яка виникла за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2012 року в розмірі 4725,53 грн., підлягає стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.09.2002 року. /а.с. 33 зворот/

25.08.2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, що підтверджується актовим записом про одруження. /а.с. 46/

Суд першої інстанції, залучивши в якості співвідповідача у справі ОСОБА_7, виходив з положень статті 60 СК України, відповідно до якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку /доходу/.

Враховуючи те, що квартиру, в якій проживають відповідачі, ними було придбано під час шлюбу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

Подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є споживачами комунальних послуг з централізованого теплопостачання, які надаються КП теплових мереж м. Красноперекопська. Позивач в установленому законом порядку надавав послуги з централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, забезпечуючи сім'ю ОСОБА_7 можливість користування цими послугами.

Згідно зі ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наймач (споживач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 частини 2 ст. 20 зазначеного Закону передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції 2006 року).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі з серпня 2011 року не вносять плату за користування тепловою енергією, заборгованість станом з серпня 2011 року по вересень 2012 року склала 4725,53 грн.

За таких обставин, виходячи з правил статей 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 525, 526 ЦК України та встановивши, що відповідачі не виконують своїх зобов'язань за спожиті ними послуги теплової енергії і мають заборгованість за надані послуги у сумі 4725 грн. 53 коп., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та ухвалив рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідач ОСОБА_6 не надав доказів, які б могли спростувати висновки суду.

Посилання відповідача на відключення у серпні 2011 року його квартири від мережі централізованого опалення не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки таке відключення проведено з порушенням встановленого законом порядку.

Відповідно до пунктів 24, 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 з наступними змінами та доповненнями, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 з наступними змінами і доповненнями /далі - Порядок/.

Крім того, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (зі змінами та доповненнями) затверджено порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, а не квартир у будинках.

Відповідач не оспорює, що він відключився від мереж централізованого опалення самовільно, при цьому посилається на те, що він був вимушений відключитися, оскільки позивачем надавалися послуги неналежної якості.

Проте, посилання на надання позивачем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 відповідачем не підтверджені належними та допустимими доказами, а саме актами, актами-претензіями тощо, а крім того, це не є підставою для самовільного відключення від системи централізованого опалення.

Таким чином, встановивши, що відповідач самовільно, без відповідного дозволу та дотримання відповідної процедури, відключився від мережі централізованого опалення, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що відповідачі безпідставно не сплачують за послуги з теплопостачання у період з серпня 2011 року по вересень 2012 року та правильно ухвалив рішення про задоволення позову.

Довід скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно поділив заборгованість за теплопостачання між відповідачами в рівних частках, без наявності доказів того, в яких частках й кому належить квартира, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він спростовується матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що спірна квартира була набута відповідачем ОСОБА_6 за час шлюбу, тому вона на підставі ст. 22 КпШС УРСР та ст. 60 СК України належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності, тому вони мають рівне право володіти, користуватися та розпоряджатися спірною квартирою, тобто їх частки є рівними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам наданим сторонами згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення суду в частині задоволення позову відносно відповідачки ОСОБА_7 не оскаржується, колегія суддів, керуючись принципом диспозитивності, не робить висновків щодо неоскарженої частини.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Горбань В.В. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.