Ухвала суду № 34257154, 17.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4398/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Агеєва Є.О. Провадження № 22-ц/773/1457/13 Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» про повернення відсотків за договором банківського вкладу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 21 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Західінкомбанк. Вимоги мотивувала тим, що 24.06.2009 року між нею та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Стабільний» №ДД-25668-01.980 в національній валюті. За умовами договору банк прийняв у неї кошти в сумі 10000 грн. Термін дії договору - 6 місяців, процентна ставка становить 18% річних. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 03.12.2012 року постановлено стягнути на її користь кошти в сумі 10000 грн. внесені як банківський вклад та 1.27 грн. процентів за вкладом. На даний час кошти за договором банківського вкладу їй не повернуті. На її звернення до відповідача про нарахування відсотків за договором відмовлено та роз'яснено, що для отримання відсотків їй необхідно продовжити термін дії договору. Просила суд стягнути з відповідача на її користь відсотки за договором банківського вкладу «Стабільний» за період з січня 2010 року по червень 2013 року з розрахунку 18% річних в сумі 6300 грн.

Рішенням Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 21 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Зазначала, що суд дійшов помилкового висновку, що після закінчення дії договору 24 грудня 2009 року у відповідача припинився обов'язок по нарахуванню та виплаті їй процентів по строковому вкладу.

В судове засідання позивач не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення судового виклику.

Представник відповідача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом першої інстанції із наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що 24.06.2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Західінкомбанк» укладено договір банківського вкладу «Стабільний» в національній валюті № ДД-25668-01.980 на суму 10000 грн. строком на 6 місяців з процентною ставкою 18 % річних (а.с. 11).

Умовами договору передбачено нарахування процентів на банківський вклад від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк до дня, який передує його поверненню вкладнику, або списання з рахунка з інших підстав (пункт 2.1. договору). По закінченню терміну дії договору банк зобов'язаний повернути вкладникові суму вкладу готівкою, через касу банку, або безготівково на відкритий у банку рахунок вкладника, за письмовим розпорядженням останнього та згідно умов цього договору (пункт 4.3.3. договору). При продовженні терміну дії договору укладається додаткова угода (пункт 4.4.2. договору). Якщо жодна із сторін на дату закінчення договору не заявила у письмовій формі про інше, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу з процентною ставкою згідно п. 1.6. (пункт 4.2.3. договору). Процентна ставка за вкладом на вимогу становить 0,1 процента річних (пункт 1.6. договору).

Встановлено, що по закінченню строку дії договору строкового банківського вкладу додаткові угоди про продовження дії договору на цих умовах між сторонами не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про повернення вкладу та відсотків у 2010році, а не у передбачений договором п'ятиденний термін до закінчення строку його дії (а.с. 17).

Отже, після закінчення строку дії договору строковий вклад став вкладом на вимогу з процентною ставкою 0,1 % річних відповідно до п. 1.6. договору.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 03.12.2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк» про повернення коштів стягнуто з відповідача на користь позивача суму банківського вкладу в розмірі 10000 грн. та 1.27 грн. процентів за вкладом станом на момент постановлення рішення (а.с. 3), яке набуло законної сили та звернуто до виконання.

Враховуючи встановлені обставини даної справи, положення наведених вище норм закону та умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов правильного висновку, що після закінчення дії договору (24 грудня 2009 року) у відповідача припинився обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу процентів за користування коштами за ставкою 18 % річних. Таким чином підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за договором банківського вкладу за період з січня 2010 року по червень 2013 року з розрахунку 18% річних немає.

Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 21 серпня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: