Рішення № 34255894, 15.10.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7482/13-ц

Провадження №2/592/2173/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Котенко О.А., при секретарі Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, треті особи ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «ОСОБА_2 міське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту належності на праві власності житлового будинку та господарських споруд та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обгрунтовує тим, що 29 січня 1997 року державним нотаріусом Другої ОСОБА_2 нотаріальної контори посвідчено заповіт ОСОБА_3, згідно з яким все майно, яке належатиме йому на день смерті ОСОБА_3 заповів йому. 31 жовтня 2011 року його батько помер. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд загальною площею 0,06 га. за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 6 та на житловий будинок та господарські споруди за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 6. У квітні 2012 року він та ОСОБА_4 звернулися до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори. Він з заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_4 з заявою про відмову від прийняття спадщини на його користь. 01.06.2012 року Комунальне підприємство «ОСОБА_2 міське бюро технічної інвентаризації» надало технічний паспорт та довідку, згідно з якою станом на 10.05.2012 року на земельній ділянці за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 6 знаходяться самочинні будівлі: житловий будинок літера «А-1» (з житловоб прибудовою «А1-1», прибудовою «а», тамбуром «а1»), інвентаризаційна вартість 36389грн., 1959 року забудови; погріб літера «п/г», інвентаризаційна вартість 1715грн., 1962 року забудови; сарай літера «Б», інвентаризаційна вартість 3335грн., 1962 року забудови; гараж літера «Д», інвентаризаційна вартість 2747грн., 1979 року забудови; погріб літера «п/г1», інвентаризаційна вартість 2500грн., 1979 року забудови; убиральня літера «Е», інвентаризаційна вартість 31258грн., 1979 року забудови; навіс літера «Ж», інвентаризаційна вартість 428грн., 1991 року забудови; огорожа літера № 1-3, інвентаризаційна вартість 3529грн. 23.06.1959 року ОСОБА_3 та Виконком ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів трудящих уклали договір №302 про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з кількістю кімнат від 1 до 5 включно. Предметом вищевказаного договору була земельна ділянка за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 14, площею 0,06 га. 09.02.1984 року ОСОБА_3 за його замовленням, буле виготовлено технічний паспорт на домоволодіння з господарськими спорудами за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 6. Початок будівництва спірного будинку почалося 1959 року на виділеній для цієї мети земельній ділянці, а остаточно завершено спорудження усіх будівель відбулось у 1991 році, що підтверджується технічним паспортом від 10.05.2012 року. Земельна ділянка надавалась для будівництва, ще до його початку і у подальшому передана у власність саме за цим цільовим призначенням, а чинне на той час законодавство не обмежувало строки видачі правовстановлюючих документів і не передбачало обов'язків реєстрації закінченого будівництвом житла. Обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна введено лише Інструкцією, затвердженою наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року №121. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності цим Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності на праві власності ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року житлового будинку та господарських споруд за адресою: місто Суми, вулиця Перемоги, 6 та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул, Перемоги, 6 у порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із зазначених в позові підстав та просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 міської ради позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позов, в якому зазначив, що з положень частини 1 статті 376 ЦК України вбачається, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК) до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Як вбачається з матеріалів позовної заяви будівництво спадкодавцем здійснювалось без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що 31 жовтня 2011 року помер ОСОБА_3, який за заповітом все майно, яке належатиме йому на день смерті, заповідав своєму сину позивачу ОСОБА_1

Викладені обставини підтверджуються копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с.15) та копією заповіту (а.с.48 ).

У відповідності до п. 5 ч.2 ст.234, ч.2ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

23.06.1959 року ОСОБА_3 та виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради народних депутатів трудящих уклали договір №302 про надання у безстрокове користування земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Перемоги, 14, площею 0,06 га для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності (а.с.52-53 ).

10.09.1959 року на підставі договору про надання змельної ділянки у безстрокове користування була зроблена викопіровка з плану будівельного кварталу (а.с. 6).

За рішенням народного суду від 27.05.1960 року (а.с.7) визнано право власності на все недобудоване домоволодіння по вул.Перемоги,14 в м.Суми за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (батьками ОСОБА_3) у рівних долях за кожним. Після смерті ОСОБА_5 належне йому майно успадкувала його жінка ОСОБА_6. 24.07.1962 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла сину ОСОБА_3 (а.с.8)

09.02.1984 року ОСОБА_3 був виготовлений технічний паспорт на домоволодіння з господарськими спорудами за адресою м.Суми, вул.Перемоги, 6 (а.с.25-28). 07.08.1967 року рішенням ОСОБА_2 міської ради народних депутатів трудящих №666 була змінена адреса земельної ділянки з вул.Перемоги,14 на «вул.Перемоги,6».

25.02.1998 року рішенням ОСОБА_2 міської ради народних депутатів ОСОБА_3 передана у власність земельна ділянка за адресою м.Суми, вул.Перемоги,6 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_3 збудував житловий будинок «А-1», 1959 року забудови, погріб «п/г», 1962 року забудови, сарай «Б», 1962 року забудови, гараж «Д», 1979 року забудови, погріб «п/г1», 1979 року забудови, убиральня «Е», 1979 року забудови, навіс «Ж», 1991 року забудови, огорожу « 1-3» (а.с.17-21).

Згідно з ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно з ст.3 цього Закону право власності на інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час спорудження, а не виникає у звязку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою такого виникнення.

Початок будівництва спірного будинку 1959 рік на виділеній для цієї мети земельній ділянці, а остаточно завершення спорудження будівель відбулося в 1991 році. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу УРСР, яка була затверджена 31.01.1966 року, наказ Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень». Згідно з ЦК УРСР наявність за життя права власності у ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями не повязувалась з державною реєстрацією будинку з господарськими спорудами.

З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним встановити факт належності на праві власності ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року, житлового будинку та господарських споруд за адресою м.Суми, вул.Перемоги,6.

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4 в установлений законодавством строк звернулися до нотаріальної контори для оформлення спадкових справ. Позивач ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_4 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1

Викладені обставини підтверджуються копією спадкової справи (а.с.40-68).

Державний нотаріус Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори листом від 21.05.2013 року розяснила позивачу, що за відсутності правовстановлюючих документів щодо належності нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Перемоги, 6, неможлива видача свідоцтва про право на спадщину і позивачу необхідно звернутися до суду (а.с.23), відмовивши таким чином позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Для позивача ОСОБА_1 звернення до суду з цим позовом є єдиним способом захисту своїх прав, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку.

Житловий будинок з господарськими спорудами був споруджений ОСОБА_3 на земельній ділянці, переданій ОСОБА_3 в безстрокове користування для будівництва житлового будинку.

Згідно з висновком судового експерта (а.с.82-98) житловий будинок «А-І» з прибудовами «А1», «а» і «а1», сарай «Б», гараж «Д», погреба «п/г», «п/г1», вбиральня «Е», навіс «Ж» в домоволодінні за адресою м.Суми, вул.Перемоги, буд.6 відповідають вимогам державних будівельних норм та санітарних і протипожежних норм, що стосуються обємно-планувальних рішень.

Відповідно до п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 19.03.2013 року №95, прийняття в експлуатацію обєктів, зазначених у пункті 1.1 розділу І цього Порядку (зокрема індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, госодарських споруд, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року) здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками земельних ділянок, за результатами технічного обстеження цих обєктів шляхом реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації. Отже, будинки та господарські споруди, закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Згідно з п.3.1 цього Порядку документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Як житловий будинок з прибудовами, так і господарські будівлі в домоволодінні по вул.Перемоги,6 в м.Суми, були збудовані до 05 серпня 1992 року. Отже, документом, який засвідчує відповідність житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями по вул.Перемоги, 6 в м.Суми вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил є технічний паспорт (а.с.17-20).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що будинок з господарськими будівлями по вул.Перемоги, 6 в м.Суми не є обєктом самочинного будівництва.

Відсутність реєстрації за спадкодавцем ОСОБА_3 нерухомого майна у звязку з відсутністю такого обовязку на час володіння спадковим майном, позбавляє спадкоємця ОСОБА_1 набути право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору.

З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою м.Суми, вул.Перемоги,6 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року.

Керуючись ст.ст.100, 101 ЦК УРСР, ст.ст.328, 1216 ЦК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215, 256 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності на праві власності ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року, житлового будинку та господарських споруд за адресою м.Суми, вул.Перемоги, буд.6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою м.Суми, вул.Перемоги,6 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 31 жовтня 2011 року.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО.А. Котенко