Ухвала суду № 34255510, 15.04.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/1555/12 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/783/2141/13 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.

Категорія: 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Мацея М.М., Тропак О.В.,

секретаря Дідуся О.Р.,

з участю представника ПАТ «Львівобленерго» Строгуш Л.Р., Бень П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Пустомитівського РЕМ до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування збитків, - в с т а н о в и л а:

21.02.2008 року ВАТ (тепер ПАТ) «Львівобленерго» в особі Пустомитівського РЕМ звернулося до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів пославшись на те, що 10.03.2006 року при проведенні чергової перевірки за адресою АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області, працівниками Пустомитівського РЕМ було виявлено порушення «Правил користування електричною енергією для населення», яке виразилось в безобліковому споживанні електричної енергії відповідачами. Про виявлені порушення на місці був складений акт № 090720, по результатах розгляду якого нараховані завдані збитки в сумі 6944,26 грн., які не відшкодовані добровільно відповідачами. Просив стягнути з відповідачів зазначену суму збитків та понесені судові витрати в сумі 99,44 грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду від 29.06.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 року, в задоволенні заявленого позову відмовлено. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.05.2012 року, вищезазначені рішення судів скасовані, справу передано на новий розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, 1959 року народження, ОСОБА_3, 1960 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючих в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Пустомитівського РЕМ (юридична адреса м. Пустомити, вул. Шкільна, 27, ЄДРПОУ 00131587), р/р 26033300079021, філія Львівське ОУ Ат «Ощадбанк», МФО 325796) 6 944,26 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 26 копійок) завданих збитків.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, 1959 року народження, ОСОБА_3, 1960 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючих в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Пустомитівського РЕМ (юридична адреса м. Пустомити, вул. Шкільна, 27, ЄДРПОУ 00131587), р/р 26033300079021, філія Львівське ОУ Ат «Ощадбанк», МФО 325796) 99,44 грн. судових витрат.

Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

З рішенням суду не погоджуються, вважають, що таке підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначають, що жодних пошкоджень лічильника, його несправності чи зриву пломби, працівниками Пустомитівського РЕМ під час перевірки 10.03.2006 року не було виявлено. Такі дані відсутні і в Акті № 090720, складеному за результатами перевірки відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357. Стверджують, що при зазначеній перевірці не було представника органу місцевого самоврядування чи правоохоронного органу. Вважають, що рішення комісії не має юридичної сили, оскільки складене в порушення чинного законодавства, а сума завданих збитків, нарахованих комісією, є невірною та завищеною.

Просять скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року, списати суму в розмірі 6 944,26 грн. із заборгованості перед позивачами, нараховану такими на підставі акту.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника ПАТ «Львівобленерго» ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Так, нормою ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що фізична особа, що використовує енергію для власних потреб на підставі договору є споживачем електричної енергії.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням електроенергії, регулюються цим Законом та "Правилами користування електричною енергією для населення". Дані нормативні акти, в яких визнані права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії.

Згідно п. 7 Правил користування електричною енергією для населення для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладання договору про користування електроенергією.

Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення Правил користування електричною енергією розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» крадіжка електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є правопорушенням у електроенергетиці, що тягне відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником згідно із законодавством.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з наступних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Встановлено, що власником будинку по АДРЕСА_1, являється ОСОБА_4, яка постійно проживає в ньому разом з чоловіком ОСОБА_3 та їхньою повнолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. В даний будинок № 24 ВАТ «Львівобленерго» в особі Пустомитівського РЕМ постійно постачає електричну енергію. Станом до 10 березня 2006 року та після цієї дати, побутовим абонентом за даною адресою значився ОСОБА_4, особовий рахунок НОМЕР_1 Тому Пустомитівський РЕМ виписував повідомлення та квитанції про оплату за спожиту електричну енергію за даною адресою на абонента ОСОБА_4.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 помер, а з відповідачами не було укладено письмового договору на використання електричної енергії, останні продовжували оплачувати виписані на прізвище померлого квитанції за фактично спожиту ними кількість електричної енергії. Тому суд вірно зазначив, що між позивачем та відповідачами станом на 10.03.2006 року фактично існували договірні відносини, оскільки такі отримували послуги з постачання електроенергії та не заперечували проти їх отримання.

Дані правовідносини врегульовані ч. 1 ст. 218 ЦК України, якою визначено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не є наслідком його недійсності.

Відповідно до п. 37 ПКЕЕН (в редакції від 11.01.2006 р.), енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку та проводити обстеження електроустановок споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Згідно з п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Споживач має право внести до акту свої зауваження. В разі відмови споживача від підпису, в ньому робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

10.03.2006 року працівники Пустомитівського РЕМ ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в присутності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виявили в будинку за місцем проживання останніх - АДРЕСА_1, Пустомитівського району Львівської області - безоблікове споживання електричної енергії шляхом заземлення нульового проводу електропроводки в потайному місці коли фаза на третій клемі, про що склали на місці акт № 090720. Присутній при цьому відповідач ОСОБА_3 відмовився на місці підписати складений акт, але все-таки його підписав через деякий час та отримав його копію. Цей акт був розглянутий на засіданні комісії Пустомитівського РЕМ 23.03.2006 року, яка прийшла до висновку, що в результаті виявлених порушень ПКЕЕН, Пустомитівському РЕМ завдані збитки в сумі 6944,26грн., які до даного часу не відшкодовані.

Зазначене свідчить, що Акт складений відповідно до вимог ПКЕЕН.

Пункт 42 ПКЕЕН зобов'язує споживача електричної енергії забезпечувати належний технічний стан побутових приладів, оплачувати спожиту електричну енергію, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Пунктом 48 ПКЕЕН встановлено, що споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії при самовільному підключенні до електричних мереж та споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктом 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) на підставі фактичних показників приладів обліку. На підставі акту енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Згідно статей 541 та 543 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. У разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Вирішуючи спір, районний суд врахував також, що відповідачі, будучи достовірно повідомлені ще у 2006 році про те, що відносно них 10.03.2006 року складений акт про порушення ПКЕЕН, за що згідно рішення комісії від 23.03.2006 року їм нараховано до сплати 6944,26 грн., до даного часу не оскаржували ці дії чи рішення.

З огляду на допущене відповідачами порушення Правил користування електричною енергією для населення, позивач вірно визначив розмір завданих йому збитків.

З врахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 10.03.2006 року в будинку за місцем проживання відповідачів було виявлено порушення ПКЕЕН, про що складений акт № 090720, на підставі якого відповідачам нараховано до сплати завдані позивачу збитки, які до даного часу не відшкодовані, а тому з них слід стягнути солідарно спричинені позивачу збитки та понесені ним судові витрати.

З такими висновками районного суду колегія суддів погоджується, оскільки суд ухвалив правильне по суті й справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.

Наведене об'єктивно стверджується зібраними та оціненими судом доказами, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та рішенні.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтами не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Мацей М.М.

Тропак О.В.