Рішення № 34253831, 16.10.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6172/13-ц

№ производства 2/646/1653/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2013 р.

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: cудді Чудовського Д.О.,

при секретарі судового засідання: Козар К.О.,

за участю позивача: не з'явився,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідачі: не з'явився,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про зняття з реєстрації, виселення, усунення перешкод у користуванні власністю, зняття заборони на відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася позивач з позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що у 2013 році вона стала власником квартири АДРЕСА_1. Однак, попередній власник квартири - ОСОБА_3 та члени його сімї - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжують проживати у даній квартирі, використовують її для власних потреб, через, що позивач позбавлений у повній мірі використати своє право власності на дану квартиру. Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд зняти з реєстрації відповідачів, визнати їх такими, що втратили право користуватися квартирою, усунути перешкоди у користуванні належної їй на праві власності квартири шляхом виселення відповідачів. Та крім того, у зв'язку із тим, що попередній власник - ОСОБА_3 - відповідач по справі набув право власності на квартиру на підставі договору довічного утримання, при цьому було накладено заборону на відчуження квартири, просив також усунути перешкоди шляхом скасування такої заборони та зобов'язати орган реєстрації майнових прав на нерухомість вилучити заборону з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та пояснив, що позивач не може увійти до квартири, використовувати на власний розсуд, а наявна заборона на відчуження квартири позбавляє його права на розпорядження своєю власністю.

Відповідачі у судові засідання не з'являлись, хоча повідомлялись судом у встановленому порядку, заперечень до суду не надали.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вислухавши пояснення представника позивача вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 від 27.02.2013 року. (а.с. 3). Право власності на цю квартиру зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 27.02.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 805308) від 27.02.2013 року (а.с. 4).

Квартира перейшла у власність позивача, в результаті проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_3 08.01.2013 року, що підтверджується протоколом № 2112204 по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 08.01.2013 року та актом державного виконавця про реалізацію арештованого майна від 11.01.2013 року. (а.с. 5-6).

Попереднім власником квартири був відповідач по справі - ОСОБА_3, що підтверджується договором довічного утримання від 06.03.1996 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори за № 2-1087 (а.с. 38) та актом державного виконавця про реалізацію арештованого майна від 11.01.2013 року.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та

розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 150 Житлового кодексу УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сімї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, право члена сімї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Як встановлено судом, в результаті проведення прилюдних торгів 08.01.2013 року право власності на квартиру ОСОБА_3 припинилося, а отже і припинилося право користування квартирою членів його сімї, якими є відповідно до довідок від 12.07.2012 р. від 27.08.2013 року, виданих КП «Жилкомсервіс» дільниця № 59, співвідповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 37).

Тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 391 КПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач вважає, що його право на користування квартирою порушується, оскільки відповідачі проживають у квартирі та зареєстровані у ній.

Отже, проживання у квартирі інших осіб, які не членами сімї власника житла - позивача по справі, обмежує право користування власністю останнього, а тому підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном у спосіб - виселення відповідачів.

Так само підлягає захисту право позивача на розпорядження своїм майном, якого він позбавлений, у зв'язку із накладенням заборони на відчуження квартир після укладання договору довічного утримання укладеного 06.03.1996 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (відповідачем по справі) та посвідченого державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори за № 2-1087., оскільки відповідно до п. 9 даного договору на квартиру накладається заборона відчуження, а ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить довідка КП «Жилкомсервіс» дільниця № 59 за № 27.08.2013 року за № 1861.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зняття відповідачів з реєстрації задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно із абз. 2 ст. 7 З.У. «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Аналіз З.У. «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні», дає підстави вважати, що зняття з реєстрації місця проживання проводиться відповідним органом реєстрації на підставі рішення суду, що набрало законної сили, а не судом. Тому зняття з реєстрації місця проживання відповідачів не належить до компетенції суду. Крім того, орган реєстрації не було залучено до участі у справі у якості відповідача, а у судовому засіданні представник позивача не надав суду докази, що відповідний орган реєстрації відмовив позивачу у задоволені його заяви про зняття з реєстрації відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 150, 156 Житлового кодексу УРСР, ст. 7 З.У. «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні», ст. 1, 2, 4, 8, 10, 14, 15, 60, 61, 88, 208-209, 212, 213, 215, 224, 225, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про зняття з реєстрації, виселення, усунення перешкод у користуванні власністю, зняття заборони на відчуження нерухомого майна задовольнити частково.

2. Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою за АДРЕСА_1.

3. Усунути перешкоди ОСОБА_2 в здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

4. Скасувати заборону з квартири АДРЕСА_1, яка була накладена Першою Харківською державною нотаріальною конторою 14.08.2007 року у зв'язку з укладеним договором довічного утримання, що був посвідчений П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 06.02.1996 року за № 2-1087, у зв'язку із смертю відчуджувача ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

5. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області вилучити заборону з квартири АДРЕСА_1, накладену Першою Харківською державною нотаріальною конторою 14.08.2007 року у зв'язку з укладенням договору довічного утримання, що був посвідчений П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 06.02.1996 року за № 2-1087 з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 114,70 грн., іншу частину сплаченого зайво судового збору у розмірі 0,01 грн. повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 17.10.2013 року

Суддя Д.О. Чудовський