Рішення № 34253471, 16.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7467/13-ц

Номер провадження № 2/243/2901/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

« 16» жовтня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі - Бондаренко О.В.,

за участю:

представники позивача Лещенко Д.Ю., Юклевський С.В.

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2013 року позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_4 договору б/н від 10.01.2006р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.07.2013р. має заборгованість - 22 502,19 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3 016,41 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 17 938,06 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) в розмірі 1 047,72 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 22 502,19 грн. та судові витрати по справі в розмірі 229,40 грн.

Представник позивача, Юклевський Д.С., який діє на підставі довіреності №2210-О від 31.07.2013р. (а.с.30), в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, зазначив, що 10.01.2006р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено

кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості, а відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати заборгованість. Термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Як вбачається з умов і правил надання банківських послуг, договір складається з заяви, пам'ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг та тарифів, про що відповідач був повідомлений під підпис, який міститься в заяві. Також, відповідно до правил користування платіжною карткою у разі неналежного виконання боргових зобов'язань держатель сплачує відсотки за збільшеною відсотковою ставкою, тому оскільки відповідачем було прострочену сплату щомісячних платежів за договором, розмір відсоткової ставки був збільшений з 48% до 96%. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. У випадку незгоди зі змінами правил або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком. Отже, сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору. Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки. З моменту укладання кредитного договору 10.01.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку. За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору пролонговується з кожним роком і діє до 10.01.2014р.

Відповідач ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Представник відповідача, ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 01.10.2013р. (а.с.28) в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі, зазначила, що між банком та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, кредитний договір між банком та відповідачем не укладався. Заяву про надання кредиту відповідач не підписував та не надавав позивачеві. Окрім того, відповідачу не надавалися і він не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, пам'яткою клієнта та тарифами. В наданому позивачем розрахунку зазначена процентна ставка у розмірі 96%. У заяві, яку підписував відповідач, зазначений розмір відсоткової ставки не був визначений, тобто позивач і відповідач не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідач дійсно отримав кредитну картку Visa Event Credit зі строком дії один рік, станом на 29.12.2006р. він розрахувався з позивачем, що вбачається з розрахунку заборгованості, де зазначено, що станом на 29.12.2006р. сальдо простроченої заборгованості за кредитом складає 0. Після цього відповідач більше не отримував нову кредитну картку і не користувався кредитними коштами. Про те, що кредитна картка перевипускалась в зв'язку зі спливом строку її дії, відповідач повідомлений не був. Окрім того, зазначила, що оскільки відповідач, починаючи з січня 2007 року жодного разу не отримував нову кредитну картку з подовженням терміну її дії, отже с січня 2007 року позивач дізнався про порушення свого права, тому строк позовної давності сплив у січні 2010 року.

Вислухавши представника позивача і представника відповідача, дослідивши надані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір б/н від 10.01.2006р. (а.с.6-10), відповідно до якого

ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Отже, за своєю суттю як випливає з вимог чинного законодавства, між позивачем та відповідачем було укладено саме кредитний договір.

Зазначений кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою ПриватБанку та особисто ОСОБА_4 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов'язковим для виконання. Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що підтверджено документально і не заперечується відповідачем.

Як вбачається з умов та правил надання банківських послуг договір складається з заяви, пам'ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, тарифів (а.с.7).

Доводи представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_4 під час підписання заяви 10.01.2006р. не було ознайомлено з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами спростовуються самою заявою ОСОБА_4 від 10.01.2006р., з якої вбачається, що ОСОБА_4 ознайомився і згодний з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банка, що підтверджується його особистим підписом (а.с.6 зв.бік).

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, умови та правила банківських послуг безпосередньо у своєму змісті містять пам'ятку, яка оформлена у вигляді таблиці, а у змісті умов вичерпним чином наведені банківські тарифи.

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача щодо неправильного проведення банком розрахунку заборгованості за кредитом у зв'язку з неповідомлення ОСОБА_4 банком про збільшення відсоткової ставки з 46 % до 96%, з огляду на наступне.

Так, як вбачається зі змісту заяви від 10.01.2006р., ОСОБА_4 було надано кредит в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідно до п.5.5.1 за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування простроченим кредитом та овердрафтом) держатель сплачує відсотки за збільшеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами (а.с.10).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 10.01.2006р. (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_4, починаючи з квітня 2006 року, прострочив здійснення щомісячних платежів за вказаним договором, в зв'язку з чим відсоткова ставка банком була збільшена з 48% до 96%.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Із п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

У зв'язку з тим, що підписуючи заяву відповідач ОСОБА_4 погодився з умовами надання банківських послуг, пункт 5.5.1 яких дозволяє Банку збільшення відсоткової ставки, суд вважає, що збільшення відсоткової ставки з квітня 2006 року Банком було здійснене цілком правомірно.

Також суд погоджується з доводами представника позивача, що відомості про збільшення відсоткової ставки доводились ОСОБА_4 при кожному черговому погашенню ним заборгованості, які мали місце після збільшення відсоткової ставки 25.07.2006р., 09.08.2006р., 27.09.2006р., 31.10.2006р., 25.12.2006р., 29.12.2006р., 22.02.2007р., 29.03.2007р., 28.02.2008р.

Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором клієнт зобов'язується, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту та сплати винагороди банку.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, згідно Розрахунку заборгованість за договором б/н від 10.01.2006р. станом на 28.07.2013 року становить 22 502 грн. 19 коп. (а.с.5).

Стороною відповідача не надано суду об'єктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок суми і періоду заборгованості ОСОБА_4 за договором б/н від 10.01.2006р.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Позичальник не довів, що порушення ним умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача про можливість застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Отже, пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Саме до цього зводиться правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 11 вересня 2013 року (у справі 6-26665св13) та в ухвалі від 18 вересня 2013 року (у справі 6-19660св13).

Пунктом 6.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком, в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Зазначене свідчить, що сторони, укладаючи вищевказаний договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення договору 10.01.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 10.01.2014р.

Оскільки строк виконання зобов'язання відповідача перед банком ще не сплив, то суд вважає безпідставною вимогу відповідача щодо застосування строку позовної давності.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором б/н від 10.01.2006р. з ОСОБА_4 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 229,40 грн. (а.с.1).

Судом задоволено позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором в повному обсязі, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 10.01.2006 року в розмірі 22 502 (двадцять дві тисячі п'ятсот дві) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) суму судових витрат, а саме судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова