Ухвала суду № 34252229, 07.10.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/9497/13-а

2-а/405/674/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровоградської філії інформаційного центру Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровоградської філії інформаційного центру Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії. Просив зняти арешт з причепа ПР Buerstner WBU4621TSS2149908 державний номерний знак НОМЕР_1, який накладений ОСОБА_2 відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 11 березня 2013 року за виконавчим провадженням № 33154036 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження майна тип обтяження (арешт), накладений на причіп ПР Buerstner WBU4621TSS2149908 державний номерний знак НОМЕР_1 за виконавчим провадженням № 33154036 від 11 березня 2013 року.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся з позовом до державної виконавчої служби, в якому просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт та заборону на відчуження з рухомого майна. Вимога щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про зняття арешту є похідною від вимоги щодо зняття арешту з майна. Крім того, зі змісту позову також вбачається, що позивач вважає себе власником рухомого майна причепа ПР Buerstner WBU4621TSS2149908, який він придбав 05 червня 2012 року за власні кошти в сумі 52 000 грн. у ОСОБА_3, та на який ОСОБА_2 відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №33154036 було накладено арешт, при цьому позивач не є стороною виконавчого провадження.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу положень частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до роз`яснення, викладеного у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Оскільки порядок вирішення спорів у справах за позовами про зняття арешту з майна передбачений Цивільним процесуальним кодексом України, в силу статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України положення статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" у контексті розгляду даного позову застосуванню не підлягають.

Таким чином, вимоги позивача про зняття арешту з майна мають цивільно-правову природу, пов'язуються зі встановленням судом права власності особи на це майно, а відтак має місце спір приватноправового характеру, який повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, виходячи з суб»єктного складу сторін, що, в свою чергу, виключає його ( спору) розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровоградської філії інформаційного центру Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, слід відмовити, на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, так як зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 34 грн. 48 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з п.п. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 року № 15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви протягом одного року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 107, 109, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровоградської філії інформаційного центру Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 34 грн. 48 коп., згідно квитанції № 2689_2.1 від 02 жовтня 2013 року: Отримувач: Ленінський районний суд м.Кіровограда, Код отримувача:38037409, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, Код банку отримувача: 823016, Призначення платежу: 38037409, судовий збір за позов до Ленінського районного суду м.Кіровограда.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. КіровоградаЛ. А. Іванова