Рішення № 34252168, 22.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа №22-ц/778/5128/13Головуючий у 1-й інстанції Курач І.В. Суддя-доповідач Гончар О.С.РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончара О.С.

суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

при секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 і Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності», Виконавчого комітету Енергодарської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, третя особа ОСОБА_3,

встановила:

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, який неодноразово уточнював. Зазначав, що на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 29.03.2011 року його так і не було поновлено на посаді директора КП «Підприємство комунальної власності» (надалі КП «ПКВ»), з якої його 16.07.2010 року було незаконно звільнено розпорядженням виконувача повноважень міського голови - секретаря Енергодарської міської ради ОСОБА_3

В зв'язку з наведеним, посилаючись на ст. 236 КЗпП, ОСОБА_2 просив суд ухвалити рішення про стягнення з КП «ПКВ» на його користь за період з 30.03.2011 року по 15.08.2013 року 386140 грн., які складають розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «ПКВ» на користь ОСОБА_2 41712 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційних скаргах КП «ПКВ» і ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення. ОСОБА_2 при цьому вимагав ухвалити рішення про повне задоволення позову, а КП «ПКВ» про відмову в його задоволенні.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга КП «ПКВ» підлягає повному задоволенню з таких підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, і стягуючи середній заробіток у відповідності до вимог ст.236 КЗпП з КП «ПКВ», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах саме з КП «ПКВ», заробітну плату отримував саме в цьому підприємстві, а тому стягнення мало відбуватись з даного відповідача, про що й просив ОСОБА_2

Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до чч.1 і 2 ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Встановлено, що власником КП «ПКВ» є Енергодарська міська рада. Уповноваженим Власника для підприємства під час оперативних та господарюючих відносин з ним є Виконавчий комітет в особі міського голови. Керівник КП «ПКВ» призначається і звільняється розпорядженням Виконавчого комітету в особі міського голови.

ОСОБА_2 призначено на посаду директора КП «ПКВ» на підставі контракту від 31.10.2007 року, який було укладено позивачем з Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради в особі міського голови.

З рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2011 року вбачається, що позов ОСОБА_2 про поновлення на роботі було заявлено в тому числі й до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради.

На виконання вказаного рішення апеляційного суду, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора КП «ПКВ», постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26.05.2011 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 20.04.2011 року. Боржником в зазначеній постанові зазначено саме Виконавчий комітет Енергодарської міської ради. Проте рішення суду виконане не було, наказ про поновлення ОСОБА_2 на роботі Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради не видавався.

Саме з пропозицією боржнику (Виконавчому комітету Енергодарської міської ради) було запропоновано добровільно виконати рішення суду.

Рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора КП «ПКВ» Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради в добровільному порядку не виконане. В зв'язку з цим, даний боржник неодноразово притягався до відповідальності.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, покладення на відповідача КП «ПКВ» відповідальності за затримку виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі є незаконним, оскільки боржником, на якого покладено виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі, є Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, а не КП «ПКВ».

КП «ПКВ» не є власником або уповноваженим ним органом щодо виконання рішення суду, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_2 Відтоді, не маючи таких повноважень, КП «ПКВ» не повинно нести й відповідальність передбачену ст. 236 КЗпП.

ОСОБА_2 зазначав, що середній заробіток має сплачувати саме КП «ПКВ», з тих підстав, що саме там позивач отримував зарплату, яку, в свою чергу, виконавчий комітет йому не сплачував.

Суд критично ставиться до таких заперечень. Стаття 236 КЗпП визначає не особу, яка має в таких випадках сплатити заробітну плату, оскільки нею передбачено відповідальність у вигляді стягнення з винної особи грошових коштів в розмірі середнього заробітку незаконно звільненого і непоновленого на роботі працівника.

Судова колегія відмічає, що відповідачами в цій справі є як Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, так і КП «ПКВ». Проте позивач вимагав стягнути передбачені ст. 236 КЗпП кошти тільки з КП «ПКВ». Стягнення в такому випадку вказаних коштів Виконавчого комітету Енергодарської міської ради буде виходом за межі позовних вимог, що з огляду на принцип диспозитивності є неможливим.

Наведених обґрунтувань і обставин справи суд першої інстанції не прийняв до уваги, ухвалив рішення, яке на переконання судової колегії не відповідає в повній вимогам закону, прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» задовольнити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 вересня 2013 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» (код ОКПО 32166551) 208,56 грн. судових витрат сплачених підприємством при зверненні до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар О.С.Маловічко С.В.Воробйова І.А.