Ухвала суду № 34249127, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10195/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вектор-М" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 року № 0007102208 та № 0007112208.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІV.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відсутні порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом, а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення та сума заявленого бюджетного відшкодування позивачем є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ПП «Вектор-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з СТОВ «Мрія» за період з 01.12.2011 р. по 31.05.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 07.05.2013 р. № 440/22.8/32492828, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІV, щодо:

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 20.2 Декларації): за грудень 2011 року на загальну суму 221 630 грн.; за квітень 2012 року на загальну суму 435 760 грн.;

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку (ряд. 23.1 Декларації) за січень 2012 року на загальну суму 221 630 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларації): за грудень 2011 року на загальну суму 201 444 грн., за січень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за лютий 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за березень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за квітень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за травень 2012 року на загальну суму 192 197 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24 травня 2013 року № 0007102208, згідно з яким ПП «Вектор-М» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 221 630 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 55 408 грн.;

- від 24 травня 2013 року № 0007112208, згідно з яким ПП «Вектор-М» зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларації) у розмірі 1 199 423 грн.

Встановлено, що між ПП «Вектор-М» та СТОВ «Мрія» було укладено ряд договорів поставки соняшника, зокрема: договір поставки № 271077 від 06.12.2011 р., договір поставки № 271077/1 від 06.12.2011 р., договір поставки № 271094 від 09.12.2011 р., згідно яких ПП «Вектор-М» придбало у СТОВ «Мрія», на умовах ЕХW франко-елеватор ТОВ «Агрофірма «Контрактова» та DDUІ з доставкою на ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», соняшник на загальну суму 2 538 446,62 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 423 074,44 грн.

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В результаті здійснених операцій із контрагентом СТОВ «Мрія», згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту нараховану суму податку на додану вартість в розмірі 423 074 грн.

Судом не встановлено, а відповідачем не наведено, що первинні документи щодо спірних правовідносин складено з порушенням вимог законодавства, у тому числі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказані відносини підтверджують видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, Акти приймання-передачі, складські квитанції, та платіжні доручення щодо сплати коштів.

На момент здійснення спірних господарських операцій, контрагент позивача СТОВ «Мрія» був зареєстрований платником податку на додану вартість, його установчі документи не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Також, щодо реєстрації СТОВ «Мрія» за винагороду, колегія суддів зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача, якими б встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Крім того, щодо нікчемності укладених право чинів, слід зазначити те, що згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідного рішення суду щодо визнання спірного правочину недійсним відповідачем надано не було, що відповідно виключає право контролюючого органу посилатися на частину другу ст. 215 Цивільного кодексу України у висновках Акта перевірки.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового облік) платника податків.

Договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні з відмітками Мелітопольського ОЕЗ про прийняття товару, складські квитанції ТОВ «Агрофірма «Контрактова», акти приймання-передачі, податкові накладні, договір на надання послуг по переробці насіння соняшника, договір складського зберігання зерна та олійних культур, платіжні доручення на оплату товару підтверджують реальність правовідносин позивача та СТОВ «Мрія».

З наведених документів вбачається фактичний рух активів та зміни у власному капіталі ПП «Вектор-М» та його зобов'язаннях платника податків. Наявність зазначених документів спростовує твердження відповідача про безтоварність операцій та доводить дійсність та реальність таких господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (соняшника).

Згідно даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час здійснення правовідносин із позивачем, його контрагент СТОВ «Мрія» не був ліквідованим та не перебував у стані припинення підприємницької діяльності, а відповідно здійснював свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а зазначені суми ПДВ, сплачені по правовідносинах із СТОВ «Мрія», були правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вектор-М" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 17.10.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.