Ухвала суду № 34248495, 17.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Курова О.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року справа №269/2723/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Гімона М.М., секретар судового засідання: Варчук О.М., за участю сторін: позивач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

10.06.2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, в якому просив: визнати незаконним дії щодо виплати йому державної допомоги при народженні дитини в розмірі, передбаченому законом як на другу дитину, а не як на третю дитину; скасувати рішення від 15.05.2013р. щодо призначення допомоги при народженні дитини в розмірі, передбаченому законом як на другу дитину; зобов'язати винести нове рішення про призначення допомоги при народженні дитини в розмірі, передбаченому законом як на третю дитину і виплатити заборгованість, яка виникла внаслідок недоплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27.08.2013р. позовні вимоги задоволені частково: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо призначення допомоги при народженні третьої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, який встановлений при народжені другої дитини; скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради від 15.05.2013р. при призначенні ОСОБА_2 допомоги при народженні третьої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, який встановлено при народженні другої дитини та зобов'язано призначити та виплатити ОСОБА_2 допомогу при народженні дитини у розмірі, який визначається при народженні третьої дитини, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач є батьком чотирьох дітей, одна з доньок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 є повнолітньою, а інші діти, на момент народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, були неповнолітніми, проживали разом з позивачем та знаходились на його утриманні, отже, у відповідача не було підстав призначати позивачу допомогу при народженні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, яка передбачена при народженні як на другу дитину, а не як на третю дитину.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27.08.2013р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд встановив юридичний факт постійного проживання ОСОБА_7 з позивачем з 2004 року та перебування її на його утриманні, що відповідно до норм КАС України не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Посилаючись на абзац 6 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001р., апелянт просить відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є батьком чотирьох дітей: від першої дружини ОСОБА_8 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, від другої цивільної дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджено свідоцтвами про народження (а.с. 6-9).

13.05.2013р. ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради із заявою під №2631 про призначення йому державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі, передбаченому законом як на третю дитину.

До вказаної заяви позивачем були додані документи: свідоцтва про народження чотирьох дітей, довідку про склад сім'ї, яка видана Криничанською селищною радою Донецької області № 299 від 29.04.2013р., в якій зазначено, що члена сім'ї ОСОБА_2 є: ОСОБА_11, мати 1947р.н., ОСОБА_12, брат 1983р.н., цивільна дружина ОСОБА_9.1980р.н., донька ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3., син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., проживають разом за адресою АДРЕСА_1 (а.с.59).

Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на підставі вказаних документів 15.05.2013р. було прийнято рішення про призначення допомоги сім'ї з дітьми при народженні дитини у розмірі в розмірі, передбаченому законом як на другу дитину, а саме з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 9720грн., з 01.05.2013р. по 30.04.2017р. по 1012,50грн. (а.с.18).

24.05.2013р. позивач звернувся до відповідача зі скаргою щодо прийнятого рішення від 15.05.2013р. (а.с.14).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності дій відповідача щодо прийняття рішення про призначення позивачу державної допомоги при народженні дитини в розмірі, передбаченому законом як на другу дитину, а не як на третю дитину.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі Закон № 2811) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно ст.12 Закону № 2811 допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом № 2811 передбачені певні випадки припинення виплати допомоги при народженні дитини, а саме у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; у разі виникнення інших обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001р. (надалі Порядок № 1751) встановлений порядок та умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Пунктом 10 Порядку № 1751 передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 11 Порядку № 1751 визначений перелік документів, які подаються для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу: 1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини; 3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад. Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Відповідно до п.13 зазначеної постанови розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до норм Сімейного Кодексу України не позбавлений батьківських прав відносно доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3., що згідно довідки селищної ради від 29.05.2013р. донька ОСОБА_7 є членом сім'ї позивача.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п.11 Порядку № 1751 довідка враховується при визначені розміру допомоги, відповідач помилково ставить факт реєстрації доньки ОСОБА_7 23.04.2013р. в залежність до розміру допомоги, оскільки матеріалами справи не підтверджено, а у відповідача на день прийняття рішення від 15.05.2013р. не було підстав щодо висновків, що позивач не утримує свою доньку ОСОБА_7, 1996р.н.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на призначення допомоги при народженні третьої дитини, оскільки в його сім'ї виховуються троє неповнолітніх дітей, підтвердженням чого свідоцтва про народження та довідка про склад сім'ї Криничанської селищної ради від 29.04.2013р., яка надавалась відповідачу, і яка безпідставно не була прийнята відповідачем до уваги.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання апелянта на акт управління про обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 18.06.2013р. не заслуговують уваги, оскільки вказаний документ складався відповідачем після прийняття ним спірного рішення від 15.05.2013р. (а.с.18, 56).

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.

Повний текс ухвали виготовлено 21.10.2013 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтьскої районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

ОСОБА_14

ОСОБА_15