Ухвала суду № 34248464, 15.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року справа №805/11150/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Лях О.П. при секретарі Копиці С.В., за участі представника позивача Шмакової Н.Б., представника відповідача Чернишової ОО. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. у справі № 805/11150/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОІЛ" до Східної митниці Міндоходів про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ТОВ "ЮНІОІЛ" звернулось до суду з позовом до Східної митниці Міндоходів про визнання недійсним та скасування рішення про визначення коду товару № КТ-700000002-0980-2013 від 24 липня 2013 року та № КТ-700000002-0981 від 24 липня 2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00178 та № 700000002/2013/00179, зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 року № AК 11-01, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 24 липня 2013 року № 700140000/2013/015074 та за договором купівлі-продажу (експорт) від 07.04.2011 року № NE-04-11/EXP, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 24 липня 2013 року № 700140000/2013/015071.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-700000002-0980-2013 від 24 липня 2013 року, № КТ-700000002-0981-2013 від 24 липня 2013 року. Визнано недійсним та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Східної митниці Міндоходів № 700000002/2013/00178, № 700000002/2013/00179. Зобов'язано Східну митницю Міндоходів здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 року № AК 11-01, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 24 липня 2013 року № 700140000/2013/015074, а саме 2710195100 та за договором купівлі-продажу (експорт) від 07.04.2011 року № NE-04-11/EXP, за кодом УКТ ЗЕД, що вказаний у митній декларації від 24 липня 2013 року № 700140000/2013/015071, а саме 2710195100. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОІЛ" суму сплаченого судового збору у розмірі 34 гривні 41 копійку.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача проти скарги заперечував, представник відповідача на задоволенні скарги наполягав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІОІЛ" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36102947, що підтверджується довідкою АА № 698254 Головного управління статистики у Донецькій області про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 102).

17 лютого 2011 року між позивачем (покупець) та ТОО "Аккерт Казахстан" (Казахстан) (продавець) був укладений контракт № АК 11-01, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає нафтопродукти, походження республіки Казахстан (а.с. 11-19). Перевезення здійснюється на умовах відвантаження DAF- Україна (ст. Красна Могила) (пункт 2.1 контракту). Загальна сума контракту складає 150 000 000 доларів США (пункт 4.1 контракту), оплата товару здійснюється покупцем шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на рахунок продавця (пункт 4.3.1 контракту). Додатковими угодами до контракту вносилися зміни щодо кількості та ціни поставки (а.с. 20-25).

26 липня 2011 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами контракту № АК 11-01 від 17.02.2011 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі тимчасову декларацію № 700000012/2011/009084, у якій товар був класифікований за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 і визначений як "важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїзно-газойлевої фракції згідно постійного технологічному регламенту ТР 36102947.003:2011 у кількості 385,648 т" (а.с. 36-37).

Позивач разом з декларацією надав митному органу на підтвердження правильного визначення коду та фізико-хімічних властивостей товару сертифікат відповідності № UAI.029.0094836-11, виданий ДП "Донецькстандартметрологія" (а.с. 38). У вказаному сертифікаті відповідності товар визначено, як паливо пічне побутове, вид ІV, що відповідає ГСТУ 320.00149943.010-98.

За тимчасовою декларацією від 26 липня 2011 року № 700000012/2011/009084 товар був випущений у вільний обіг.

24 липня 2013 року позивачем була подана митна декларація, заповнена у звичайному режимі № 700140000/2013/015074, в якій товар був оформлений за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 (а.с. 150).

Проте, відповідачем - Східною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00178 (а.с. 85-87).

Підставою для відмови стало прийняте 24 липня 2013 року митним органом рішення № КТ-700000002-0980-2013 про визначення коду товару, в якому товар був класифікований як "важкий дистилят-газойль" у кількості 385,468 т. (а.с. 83). При цьому, митним органом код товару, визначений позивачем у декларації, згідно УКТ ЗЕД змінено з 2710 1951 00 на 2710 1949 00.

У рішенні від 24 липня 2013 року митний орган посилався як на підставу його прийняття - висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 22.08.2011 року № 12.1-2141 (а.с.83 зв.бік).

07 квітня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОО "NAFTEX ENERGY" (Казахстан) (продавець) був укладений договір купівлі-продажу (експорт) № NE-04-11/EXP, відповідно якого продавець зобов'язується поставити на адресу покупця паливо пічне побутове у кількісті, обумовленій специфікацією згідно технічних умов ТУ 38.101656-2005 (а.с.26-29). Перевезення здійснюється на умовах відвантаження DAF- Україна (ст. Красна Могила) (пункт 5.1 контракту). Додатковими угодами до контракту вносилися зміни щодо кількості та ціни поставки (а.с. 30-35).

07 липня 2011 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами договору купівлі-продажу (експорт) № NE-04-11/EXP від 07.04.2011 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі тимчасову декларацію № 700000012/2011/008152, у якій товар був класифікований за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 і визначений як "важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) у кількості 445,988 т" (а.с. 55-56).

Позивач разом з декларацією надав митному органу на підтвердження правильного визначення коду та фізико-хімічних властивостей товару сертифікат відповідності № UAI.029.0087354-11, виданий ДП "Донецькстандартметрологія" (а.с. 57). У вказаному сертифікаті відповідності товар визначено, як паливо пічне побутове, що відповідає ГСТУ 320.00149943.010-98.

За тимчасовою декларацією від 07 липня 2011 року № 700000012/2011/008152 товар був випущений у вільний обіг.

24 липня 2013 року позивачем була подана митна декларація, заповнена у звичайному режимі № 700140000/2013/015071, в якій товар був оформлений за кодом УКТ ЗЕД: 2710 1951 00 (а.с. 148-149).

Проте, відповідачем - Східною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00179 (а.с. 88-90). Підставою для відмови стало прийняте 24 липня 2013 року митним органом рішення № КТ-700000002-0981-2013 про визначення коду товару, в якому товар був класифікований як "важкий дистилят-газойль" у кількості 445,988 т. (а.с. 84). При цьому, митним органом код товару, визначений позивачем у декларації, згідно УКТ ЗЕД змінено з 2710 1951 00 на 2710 1949 00.

У рішенні від 24 липня 2013 року митний орган посилався як на підставу його прийняття - висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 05.08.2011 року № 12.1-2020 (а.с.84 зв.бік).

З матеріалів справи вбачається, що спірним питанням даної справи є визначення коду ввезеного товару за УКТ ЗЕД. Різниця між кодом УКТ ЗЕД, визначеним позивачем та відповідачем відрізняється вмістом нафтопродуктів та специфікою застосування ввезеного товару в майбутньому.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до вимог частин першої-другої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є:

1) рішення - окремі акти, якими митні органи, організації або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні;

2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, організацій, пов'язані з виконанням ними обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність - невиконання митними органами, організаціями, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

Частинами 1-3 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч.4 вказаної статті, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

При цьому, за приписами п.8 статті 69 Митного кодексу України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно підпункту "г" п.5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до приписів частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі № 2а/0570/9784/2012 позов ТОВ "ЮНІОІЛ" було задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару від 31.08.2011 року № КТ- 700-2170-11 (а.с.46-51). Скасоване рішення митниці було винесено на підставі висновку ЦМУЛДЕР від 22 серпня 2011 року № 12.1-2141, що був предметом розгляду адміністративними судами двох інстанцій та на підставі якого скасоване попереднє рішення відповідача щодо зміни коду товару. Вказана постанова суду залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року (а.с.52-54).

В постанові Донецького адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі № 2а/0570/9784/2012 зазначено, що згідно Закону України "Про стандартизацію" технічні умови являють собою документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Відповідність товару технічним умовам підтверджується сертифікатом відповідності.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості встановлення технічними умовами виключного функціонального призначення товарів. Технічними умовами встановлюється лише придатність використання товару у певній сфері за певним призначенням. Наданий позивачем в процесі митного оформлення сертифікат відповідності свідчить про відповідність якісних характеристик ввезених позивачем нафтопродуктів вимогам ДСТУ № 320.0014994323.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови" та підтверджує його придатність до використання для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, для постачання населенню. Втім, ані сертифікат відповідності, ані ДСТУ № 320.0014994323.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови" не визначають виключного переліку сфер використання продукту та не виключають можливості використання ввезеного товару у специфічних процесах переробки.

Використання майна є складовою частиною повноважень власника щодо використання майна, власником якого він є, а тому сфера використання певного продукту має визначатися його власником та залежить лише від технологічних можливостей (потужностей) наявного у власника виробничого об'єкту. У висновку ЦМУЛДЕР № 12.1.-2141від 22 серпня 2011 року також зазначено, що сфера застосування та призначення товару визначається його власником.

У наданій відповідачу тимчасовій митній декларації № 700000012/2011/009084 позивач визначив, що ввезений ним товар призначений для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003.2011, що й вплинуло на класифікацію зазначеного товару в товарній категорії 2710 19 51 00 згідно з УКТ ЗЕД.

За змістом висновку ЦМУЛДЕР зазначені питання не вирішувалися в ході проведеного дослідження. Наведені в цьому висновку фізико-хімічні показники пред'явленого позивачем до митного оформлення продукту не виключають можливості його використання у специфічному процесі переробки шляхом перегонки за атмосферним тиском.

Наведене вище свідчить про те, що описані у висновку ЦМУЛДЕР дослідження відповідають змісту наданих позивачем до митного оформлення документів, висновок сам по собі не містить в собі будь-якого обґрунтування класифікації товару за митною декларацією № 700000012/2011/009084 у межах товарної категорії 2710 1949 00 згідно УКТ ЗЕД.

З урахуванням зазначених вище судових рішень, 24 липня 2013 року ТОВ "ЮНІОІЛ" була надана митна декларація № 700104000/2013/01574 (а.с.150).

Проте, відповідачем - Східною митницею Міндоходів повторно було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00178 та 24 липня 2013 року митним органом було знову прийнято рішення № КТ-700000002-0980-2013 про визначення коду товару, в якому товар був класифікований як "важкий дистилят-газойль".

Як вбачається зі спірного рішення про визначення коду товару, відповідачем знову використаний як документ, яким керуються при прийнятті рішення, висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби від 22 серпня 2011 року № 12.1-2141 (а.с. 83).

Постановою Донецького адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі № 2а/0570/18359/2011 за зазначеними вище підставами також було задоволено позов ТОВ "ЮНІОІЛ", визнано незаконним та скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару від 31.08.2011 року № КТ- 700-2168-11 (а.с.65-71). Скасоване рішення митниці було винесено на підставі висновку ЦМУЛДЕР від 05 серпня 2011 року № 12.1-2020, що був предметом розгляду адміністративними судами двох інстанцій та на підставі якого скасоване попереднє рішення відповідача щодо зміни коду товару. Вказана постанова суду залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року (а.с.72-75) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 року (а.с.76-82).

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Стаття 69 цього Кодексу визначає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно даних висновку ЦМУЛДЕР № 12.1-2141 від 22 серпня 2011 року пробу продукту ідентифіковано як суміш аліфатичних вуглеводнів. При температурі 250°с фракційний склад: 46 об.% переганяється 87 об% продукту (включаючи втрати), що відповідає визначенню "важкі дистиляти-газойлі" (а.с.39-43). Відсотковий вміст нафтопродуктів визначити не можливо у зв'язку з відсутністю наалежної методики та обладнання.

Аналогічні висновки містяться й в висновку ЦМУЛДЕР № 12.1-2020 від 05 серпня 2011 року (а.с. 58-62).

З огляду на викладене, вбачається, що Східною митницею Міндоходів не враховані висновки суду, викладені в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі №2а/0570/9784/2012 та в постанові Донецького адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі № 2а/0570/18359/2011, підтримані судовими рішеннями вищих судових інстанцій.

Зазначеними рішеннями доведено необґрунтованість визначення коду товару, ввезеного за тимчасовими деклараціями №700000012/2011/009084 від 26 липня 2011 року згідно контракту від 17 лютого 2011 року № AК 11-01 та №700000012/2011/008152 від 07 липня 2011 року згідно договору купівлі-продажу (експорт) від 07.04.2011 року № NE-04-11/EXP за УКТ ЗЕД 2710194900 встановлена судами при розгляді справ №2а/0570/9784/2012, № 2а/0570/18359/2011.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею, як суб'єктом владних повноважень суду не доведена правомірність відмови у прийнятті наданих позивачем митних декларацій та визначення коду товарів за УКТ ЗЕД як 2710 1949 00.

Тобто, відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті митних декларацій від 24 липня 2013 року, прийнято рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД як 2710 1949 00.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального права.

Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. у справі № 805/11150/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Лях О.П.