Постанова № 34248089, 17.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

s139">

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДNT>

NT >АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

NT >

ПОСТАНОВАT>

Іменем України

17 жовтня 2013 р. (15:25)

Справа №801/9070/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим

до Державного підприємства «Радгосп-завод «Євпаторійський»

про стягнення 23860,13 грн. заборгованості,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Радгосп-завод «Євпаторійський» 23860,13 грн. заборгованості, у тому числі 14362,73 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску та 9497,40 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат, пов’язаних з доставкою та виплатою пільгових пенсій.

Позивач явку свого представника в судове засідання 17.10.2013 року не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином – шляхом направлення на його адресу судової повістки. Заперечення на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Радгосп-завод «Євпаторійський» 30.04.1993 року зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ серії АБ№447550 від 02.09.2013 року.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим та, відповідно, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 3 розділу 8 Закону № 2464 з дня набрання чинності зазначеного закону платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на адресу позивача були надані звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень, травень та червень 2013 року на загальну суму 14362,73 грн., у тому числі за квітень 2013 року на суму 5029,10 грн., за травень 2013 року на суму 4490,88 грн. та за червень 2013 року на суму 4842,75 грн.

Проте, у визначні законодавством строки сума єдиного внеску відповідачем сплачена не була.

Згідно з ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції на момент виникнення заборгованості) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі зазначеного вище, позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги про сплату боргу №Ю-1713 від 03.06.2013 року (отримана 07.06.2013 року), №Ю-2546 від 03.07.2013 року (отримана 09.07.2013 року) та №Ю-3370 від 02.08.2013 року (отримана 08.08.2013 року).

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 в редакції на момент виникнення заборгованості) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

У зв'язку із проведення адміністративної реформи Законами України № 404-VІІ від 04.07.2013 року та № 406-VІІ від 04.07.2013 року, що набрали чинності з 11.08.2013 року, внесені зміни до Податкового кодексу України та до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині адміністрування єдиного внеску.

Названими нормативно-правовими актами обов'язки щодо обліку платників єдиного внеску, стягнення своєчасно не нарахованих та не сплачених сум єдиного внеску покладено на органи доходів і зборів.

Проте, у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України №406-VII від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» зроблено зауваження про те, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Отже, враховуючи, що адміністрування єдиного внеску, який має бути сплачений відповідачем за періоди квітень, травень та червень 2013 року, розпочато органом Пенсійного фонду, то завершено процедуру адміністрування єдиного внеску за вказаний період також має бути органом Пенсійного фонду.

За таких обставин, правомірним є звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача недоїмки з єдиного внеску за період з квітня по червень 2013 року у загальній сумі 14362,73 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 14362,73 грн. У зв’язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 9497,40 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах. А стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003року №21-1 (далі – Інструкція).

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

Пунктом 6.8 цієї Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до вказаних розрахунків загальна сума пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за червень, липень та серпень 2013 року становить 9497,40 грн. (3165,80 грн. щомісячно).

Сума фактичних витрат, що має відшкодовуватись відповідачем щомісячно, є незмінною з березня 2013 року. Розрахунок фактичних витрат був отриманий позивачем 14.03.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9650500694732.

Станом на день розгляду справи за відповідачем наявна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень, липень та серпень 2013 року в сумі 9497,40 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку.

Згідно із ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості 9497,40 грн. з фактичних витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій, яка і підлягає стягненню на користь позивача. У зв’язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 22.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Радгосп-завод «Євпаторійський» (96524, АР Крим, Сакський район, с. Вересаєво, вул. Молодіжна, 45, ЄДРПОУ 00412990, р/р№260035172 в Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Строітельна,6а; ЄДРПОУ 38006150) 23860,13 грн. заборгованості, у тому числі:

9497,40 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2013 року на р/р № 25605302272737 в філії КРУ ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 38006150,

14362,73 грн. заборгованості з єдиного внеску за період на р/р № 37199101000133 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38006150.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.