Постанова № 34248088, 17.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 р. о 10:58 Справа №801/7539/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представників сторін: представник позивача ОСОБА_1, представник відповідача Одабаші А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року за №0001651702, №0001641702 та №0001661702, прийнятих ДПІ, згідно яких СПД - фізичній особі ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців на 8636, 85 грн., з податку на додану вартість на 27586,66 грн., з податку на доходи найманих працівників на 901, 86 грн. відповідно - неправомірними та їх скасування.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 22069,32 грн. у зв'язку з тим, що при проведенні перевірки сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, мала була врахована відповідачем без ПДВ.

Ухвалами суду від 05.07.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року справу №801/6847/13 роз'єднано в два самостійні провадження тому, що у позовній заяві поєднані позовні вимоги, спільний розгляд яких буде ускладнювати та сповільнювати вирішення справи, привласнивши другій справі №801/7539/13-а.

Визнання податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року за №0001651702 та 0001661702, прийнятих відповідачем, згідно яких СПД - фізичній особі ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців на 8636, 85 грн., з податку на доходи найманих працівників на 901, 86 грн. розглядатиметься у справі №801/6847/13;

Визнання податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 року за №0001641702, прийнятого відповідачем, згідно якого СПД - фізичній особі ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27586,66 грн., розглядатиметься у справі №801/7539/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 року відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог діючого законодавства і підстав для їх скасування не має (а.с. 137-139).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_2 (а.с. 6).

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (р.н.о.к. НОМЕР_2) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 01.03.2013 року №1372/17.2/НОМЕР_2 (далі - Акт) (а.с. 7-30).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- ст. 13 ДКМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податків з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями) та п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 8052,70 грн., у тому числі по періодах: 2010 р. - 5716,11 грн., 2011 р. - 2336,59 грн.;

- п.п. «в» п. 19.1 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами і доповненнями та пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 ЗУ №2181-III від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» із змінами і доповненнями, фізичною особою-підприємцем не надані декларації про доходи за півріччя 2010р. (по строку 09.08.10р.), за 9 міс. 2010р. (по строку 09.11.10р.);

- п. 188.1 ст. 188, пп.187.1 ст. 187, п. 183.10 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 22069,32 грн., у тому числі по періодах: серпень 2012р. - 3365,97 грн., вересень 2012р. - 4686,50 грн., жовтень 2012р. - 4513,62 грн., листопад 2012р. - 4675,90 грн., грудень 2012р. - 4827,33 грн.;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, підприємцем до ДПІ у м. Сімферополі не надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (ф. №1-ДФ) за 4 кв. 2011р.;

- пп. «е» 6.3.3. п. 6.3., ст. 6 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами і доповненнями, податкова соціальна пільга застосовувалась до доходу фізичної особи у вигляді заробітної плати неправомірно. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 195,93 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001641702 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27586,66 грн. ( у тому числі 22069,32 грн. за основним платежем та 5517,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 32).

Перевіряючи правомірність вказаних доводів податкового органу та обґрунтованість його висновків суд встановив наступне.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового Кодексу України.

Пунктом 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу

Згідно п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Об'єкт оподаткування визначається п.п. 185.1. ст.185 Податкового Кодексу, згідно якого об'єктом оподаткування є:

а) операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності па об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване па митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з наданими звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за період з серпня 2011 року по липень 2012 року (останні 12 календарних місяця) загальна сума розрахунків становить 305039,62 грн., цей факт позивачем не заперечується.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За результатами перевірки встановлено, що позивач у липні 2012 року перевищив гранічний обсяг виручки (300000 грн.), який дозволяє не реєструватися платником податку на додану вартість на 5039,62 грн.

Отже позивач був зобов'язаний зареєструватися як платник ПДВ з 11.08.2012 року, але, у порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України, фактично не зареєструвався, що зумовило донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям (за серпень-грудень 2012 року) на загальну суму 22069,32 грн., у тому числі:

- за серпень 2012 року (з 11.08.2012 року по 31.08.2012 року) на суму 3365,97 грн. (16829,85 грн. х 20%);

- за вересень 2012 року на суму 4686,50 грн. (23432,50 грн. х 20%);

- за жовтень 2012 року на суму 4513,62 грн. (22568,10 грн. х 20%);

- за листопад 2012 року на суму 4675,90 грн. (23379,50 грн. х 20%);

- за грудень 2012 року на суму 4827,33 грн. (24136,65 грн. х 20%).

Позивач заперечує проти цього порушення та зазначає, що відповідачем, при проведенні перевірки сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню мала бути врахована без ПДВ. На думку позивача, якщо виключити ПДВ з цієї суми, то сума буде меншою за 300000 грн. та не буде необхідності в обов'язковій реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з зазначеними доводами позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з серпня 2010 року по липень 2012 року, позивач не був зареєстрований в якості платника податків, а відтак, при здійсненні операцій, не враховував та не сплачував податок на додану вартість. У липні 2012 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню перевищила 300000 грн. без урахування ПДВ.

Суд зазначає, що сума ПДВ від здійснення операцій з постачання товарів/послуг і не могла бути врахована відповідачем, оскільки позивач ще не був платником податків. Відповідач лише врахував базу оподаткування, яка, згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Сума податку на додану вартість була нарахована позивачу лише з 11.08.2012 року, коли позивач повинен був зареєструватись як платник податку.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001641702 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27586,66 грн. ( у тому числі 22069,32 грн. за основним платежем та 5517,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) було прийнято Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим правомірно з урахуванням діючого податкового законодавства, на межах повноважень, наданих податковому органу, у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а тому адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Відповідач, навпаки, надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення на адміністративний позов, і довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення №0001641702 від 27.03.2013 року було правомірно прийнято відповідачем.

В судовому засіданні 17.10.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 22.10.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.