Рішення № 34247341, 22.10.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4119/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Сідих С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Соцком Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2013 року, ПАТ КБ «Соцком Банк», які згідно із Законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про акціонерні товариства» та протоколом загальних зборів товариства № 11 від 09.09.2009 р. зі зміною до установчих документів від 17.11.2009 р., були перетворені з ТОВ на ПАТ, звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки фізичної особи б/н від 02.07.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 02.07.2008 р., на підставі наданих відповідачем документів, банк відкрив відповідачу картковий рахунок та видав банківську платіжну картку для здійснення його обслуговування в порядку та умовах, передбачених договором, зокрема, була встановлена кредитна схема картрахунку.

Згідно з п.п. 14.1.1., 14.1.2 Розділу 14 додаткової угоди до договору, відповідачу було встановлено загальний ліміт овердрафту по картрахунку у розмірі 9600 грн., при цьому доступний ліміт був встановлений у розмірі 8640 грн., які були зараховані банком на платіжну картку відповідача, який в свою чергу, зобов'язався здійснювати повне погашення заборгованості за овердрафтом до терміну, передбаченому п. 14.1.7 вказаної угоди та забезпечувати надходження на картрахунок коштів у розмірі, достатньому для погашення відсотків за користування лімітом овердрафту у строки, вказані в п. 14.1.6 цієї додаткової угоди.

Банком у повному обсязі були виконані свої договірні обов'язки та надано кредитні кошти відповідачу, враховуючи, що на користь відповідача неодноразово здійснювалася видача овердрафту, що підтверджується розрахунком заборгованості, однак останній, не в повному обсязі здійснював погашення овердрафту банку, внаслідок чого, станом на 01.04.2013 р. у відповідач утворилася заборгованість у розмірі 20521,16 грн., з яких : 4159,37 грн. - заборгованість по картковому рахунку, 3104,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам, 13256,80 грн. - пеня, які представник позивачів у позові, просив суд, стягнути з відповідача та суму судового збору у розмірі 229,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в п. 3 резолютивної частини позову, просив суд слухати справу за його відсутності (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до ст.ст. 74,77 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання, що підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України Одеській області № 2479 від 27.09.2013 р., на яку, як на останню відому судові адресу, судом було направлено рекомендований лист з матеріалами позову, судовою повісткою та повідомленням, та повернутим поштовим конвертом з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає», а інша адреса місця проживання чи перебування відповідача, позивачеві та суду не відома, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, ні позивача, ні суд не повідомив, а тому в силу ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, вважається, що судовий виклик відповідачу вручене йому належним чином і судова повістка вважається доставлено, навіть, якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (а.с. 27,30-31).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Приписами ч. 1 ст. 1066 ЦК України передбачено - за договором банківського рахунка, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд встановив, що відповідно до договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки фізичної особи б/н від 02.07.2008 р. та додаткових угод № 1 від 02.07.2008 р. та № б/н від 21.07.2009 р., на підставі наданих відповідачем документів, банк відкрив відповідачу картковий рахунок та видав банківську платіжну картку для здійснення його обслуговування в порядку та умовах, передбачених договором, зокрема, була встановлена кредитна схема картрахунку (а.с. 12-17).

Згідно з п.п. 14.1.1., 14.1.2 Розділу 14 додаткової угоди до договору, відповідачу було встановлено загальний ліміт овердрафту по картрахунку у розмірі 9600 грн., при цьому доступний ліміт був встановлений у розмірі 8640 грн., які були зараховані банком на платіжну картку відповідача, який в свою чергу, зобов'язався здійснювати повне погашення заборгованості за овердрафтом до терміну, передбаченому п. 14.1.7 вказаної угоди та забезпечувати надходження на картрахунок коштів у розмірі, достатньому для погашення відсотків за користування лімітом овердрафту у строки, вказані в п. 14.1.6 цієї додаткової угоди.

Банком у повному обсязі були виконані свої договірні обов'язки та надано кредитні кошти відповідачу, враховуючи, що на користь відповідача неодноразово здійснювалася видача овердрафту, що підтверджується розрахунком заборгованості, однак останній, не в повному обсязі здійснював погашення овердрафту банку, внаслідок чого, станом на 01.04.2013 р. у відповідач утворилася заборгованість у розмірі 20521,16 грн., з яких : 4159,37 грн. - заборгованість по картковому рахунку, 3104,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам, 13256,80 грн. - пеня, обґрунтований та зроблений у відповідності до діючого законодавства України розрахунок якої, був зроблений позивачами, наданий суду і перевірений судом (а.с. 5-11).

Станом на дату винесення рішення, доказів погашення заборгованості, відповідачем суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги банку є обґрунтованими, доведеними документально (належні та допустимі докази), які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми заборгованості за невиконання умов кредитного договору, з відповідача, на користь банку, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,41 грн., які були підтверджені банком документально (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,617,625,1048,1050,1054,1066,1069 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Соцком Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Соцком Банк» (код ЄДРПОУ 26364113, МФО 328027, рахунок № 32079103201 в Управлінні НБУ в Одеській області) - заборгованість у розмірі 20521 грн. 16 коп. та судовий збір у сумі 229,41 грн., а разом - 20750 грн. 57 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій