Рішення № 34246671, 21.10.2013, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/2894/12

Номер провадження 2/580/20/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року Лебединський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.,

секретаря судового засідання - ОСОБА_24 Я.О.

з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2,

представника відповідачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків в період хвороби з 2010 року до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 грудня 2007 року її батько, ОСОБА_5, уклав шлюб з відповідачкою і з цього моменту вони фактично стали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 та вести спільне господарство. До осені 2010 року вона постійно спілкувалася зі своїм батьком, але відповідачка була проти їхнього спілкування, тому у неї з останньою виникли неприязні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько помер. Причиною смерті стало ускладнення хвороби - абсцесу лівої легені з запаленням, загальна інтоксикація організму. Відповідно до ст. 55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно турбуватися про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги. В порушення вимог СК України відповідачка, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 хворіє і потребує постійного догляду та сторонньої допомоги, не піклувалася про стан його здоров'я: не госпіталізувала його до лікувального закладу, жодного разу не викликала сімейного лікаря, а швидку допомогу викликала один раз для констатації смерті останнього. Умисне невиконання відповідачкою сімейних обов'язків призвело до тяжких наслідків: не лікована хвороба дала ускладнення, від яких помер її батько у віці 54 роки. З метою усунення відповідачки від спадкування майна після смерті батька, вона звернулась до суду та просить встановити факт невиконання відповідачкою сімейних обов'язків відносно її померлого батька - ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги в частині періоду невиконання обов'язків: просить встановити цей факт в період хвороби: з 2010 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 і ці свої вимоги підтримала, при цьому пояснивши, що відповідачка навмисне не доглядала за її батьком, маючи на меті наживу.

Представники позивачки теж підтримали позовні вимоги своєї довірительки:

ОСОБА_6 - в судовому засіданні пояснив, що згідно з довідкою Лебединської ЦРЛ №1224 від 19.09.2012 року ОСОБА_5 мав захворювання, яке вважається тяжким, але виліковним: курс консервативного лікування може тривати від 4 до 6 тижнів. Якби відповідачка вчасно викликала лікаря чи швидку медичну допомогу своєму чоловікові, смерті можна було б уникнути. Довідки Лебединської ЦРЛ свідчать про те, що жодного запису про виклик сімейного лікаря чи швидкої медичної допомоги протягом 2010 та першого півріччя 2011 року до ОСОБА_5 не було. Ці факти, а також те, що з серпня 2010 року відповідачка закрила хворого ОСОБА_5 в будинку та не дозволяла йому спілкуватись з дочкою, свідчать про неналежне виконання нею сімейних оюбов'язків, тому він просить суд встановити цей факт для вирішення питання про усунення відповідачки від спадкування.

ОСОБА_2 - вважає, що з травня 2011 року погіршився стан здоров'я ОСОБА_5, його поведінка була не адекватною, про що було добре відомо відповідачці, але вона, неналежно виконуючи свої сімейні обов'язки, передбачені ст..55 СК України, не викликала ні сімейного, ні інших лікарів. З цих підстав просить позов її довірительки задоволити.

Представник відповідачки позовні вимоги не визнала та пояснила, що з 2007 року її довірителька перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_7 Вони спільно добудували будинок по АДРЕСА_1, в якому потім проживали. З 2009 року ОСОБА_5 почав хворіти на захворювання серця, мав опухлість ніг, що ускладнювало його пересування, тому на роботу майже не ходив. З цього ж періоду він почав лікування у свого знайомого лікаря - ОСОБА_8, а після смерті останнього - лікувався у лікарів в м. Суми, куди вони неодноразово їздили з відповідачкою, а останній час він їздив сам. Лікарі робили йому призначення, а медсестри Лебединської ЦРЛ або сусідка виконували ці призначення. Він був дієздатною людиною, яка не потребувала сторонньої допомоги. До останніх днів його життя в нього не було симптомів абсцесу легенів, він не кашляв, а скаржився на болі в області серця та на ноги. Про дійсний діагноз його захворювання дружина дізналась лише з висновку судово-медичного експерта.

З доводами позивачів про те, що відповідачка закривала ОСОБА_5 в будинку та не дозволяла спілкуватись з дочкою є неправдивими, так як він сам мав ключі від господарства і при бажанні міг спілкуватись будь з ким.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_5 вона знала досить давно, оскільки дружила з його матір'ю. В квітні 2010 року вона зустріла ОСОБА_5 в Лебединській ЦРЛ в терапевтичному відділенні, він лежав в палаті інтенсивної терапії. Вигляд у нього був хворобливий, колір обличчя - жовтий, поведінка - неадекватна. Після двотижневого лікування він знову поводився неадекватно: продавці в магазині «Урожай», що йому належав, віддавали йому грошову виручку, а він в сквері роздавав гроші різним людям та дітям, які бігали за ним гурьбою. Після виписки з лікарні він деякий час жив у свого брата, ОСОБА_10, в свою квартиру іти відмовлявся. В цей період він просив у людей поїсти хліба, хоч у нього була їжа.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що проживає поряд з батьками ОСОБА_5 Приблизно за два роки до смерті він протягом 3-4 місяців жив в готелі, що належить брату - ОСОБА_6. Тоді він був неадекватний, плакав безпричинно, кричав, а за місяць-два до смерті бачила, як він ходив з паличкою.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що влітку 2010 року після виписки з лікарні ОСОБА_5 деякий час жив у брата - ОСОБА_10, потім перейшов жити у свій магазин. В той період він поводився неадекватно, ходив роздягнутий, роздавав гроші дітям. В 2011 році, приблизно за 3 тижні до смерті, ОСОБА_5 лікувався в Лебединській ЦРЛ. Йому призначались капельниці, які ставили медсестри, а після сеансу він сам їхав додому на таксі, які на його прохання викликали працівники відділення. Одного разу з лікарні подзвонили і сказали, що йому стало зле, просили відвезти додому, але коли вона приїхала в лікарню з ОСОБА_13, його вже відправили додому. Тоді вони поїхали до нього додому, але хвіртка була закрита на замок і вони не змогли зайти до будинку. Його дружина в той час була на роботі, але вони до неї не звертались. Невдовзі після цього ОСОБА_5 помер.

Свідок ОСОБА_14 ствердила, що відповідачка з 2003 року проживала разом з ОСОБА_7, спочатку в фактичному шлюбі, а потім зареєстрували свій шлюб. Стосунки між ними були хороші, вони піклувались один за одного, ОСОБА_5 завжди був доглянутим. Коли він захворів ( скаржився на болі в серці та голові), вона неодноразово возила його на обстеження в м. Суми. Вдома його лікував лікар ОСОБА_8, якому він довіряв, а коли той помер, він почав їздити на лікування в м. Суми. За призначенням лікарів уколи йому робила сусідка. В лікарню ОСОБА_4 викликала чоловікові таксі.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що проживає поряд з ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Разом вони жили приблизно 8-10 років. За кілька місяців до смерті вона робила уколи ОСОБА_5, приходила до них додому щоденно о 6 годині ранку. ОСОБА_5 важко дихав, тому проходив курс лікування в Лебединській ЦРЛ, де йому ставили капельниці, а вона вдома робила йому уколи протягом місяця. Кололись сердечні препарати за призначенням лікаря ОСОБА_24. До цього його лікував лікар ОСОБА_8, але він помер. До лікарні ОСОБА_5 їздив на таксі, які викликала йому дружина - ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_5 - рідний брат її чоловіка - ОСОБА_10 З 20 травня 2010 року почався процес розірвання шлюбу ОСОБА_5 та його дружини - ОСОБА_4, але шлюб так і не був розірваний, вони помирились. В цей період, з травня до серпня 2010 року, ОСОБА_5 жив у них, говорив, що не довіряє дружині, бо вона його травить. В червні 2010 року він лежав в терапевтичному відділенні Лебединської ЦРЛ протягом двох тижнів, дружина його не провідувала. В кінці липня 2010 року він вилікувався і пішов додому. За рік до смерті його лікував ОСОБА_8, а коли він помер, до інших лікарів вони не звертались, сімейний лікар - ОСОБА_17, у нього ні разу не була. Психічними захворюваннями він не хворів. Останній раз вона бачила ОСОБА_5 в березні 2011 року. Тоді він був дуже слабий, в нього була серцева недостатність, опухли ноги. В лікарню їздив на таксі. ОСОБА_4 за ним не доглядала, лікарів не викликала, карточку з лікарні забрала. В день його смерті дома не була.

Свідок також підтвердила, що ключі від будинку та господарства у ОСОБА_5 були, але хвіртка була замкнена.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_5 є його рідним братом, стосунки між ними були нормальні. Брат не хворів психічними захворюваннями, а скаржився на болі в ногах та органи дихання, з приводу чого неодноразово лікувався в Лебединській ЦРЛ. З кінця травня 2010 року до початку червня 2010 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Лебединської ЦРЛ, а після цього приблизно два з половиною місяці жив у них, так як посварився з дружиною та подав заяву в суд про розірвання шлюбу, а потім вони помирились і він повернувся до дружини. Йому також відомо, що за три тижні до смерті ОСОБА_5 їздив на таксі до лікарні, де проходив курс лікування: в лікарні йому ставили капельниці, а потім він повертався додому.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_18 пояснила, що вона разом зі слідчим міліції виїжджала за місцем проживання ОСОБА_5 і приймала участь в огляді місця пригоди. По трупних явищах та задубінню вона констатувала смерть ОСОБА_5, а при розтині трупу встановила, що смерть його не насильницька, причина - абсцес лівої легені з запаленням, загальна інтоксикація організму. Враховуючи враження легені, виявлені при обстеженні, вказана хвороба могла протікати протягом 3-5 останніх днів. При даному захворюванні померлий міг рухатись та дати собі раду, а оскільки він не був інвалідом - постійної сторонньої допомоги не потребував. Експерт також зазначила, що в разі, якщо б у ОСОБА_5 своєчасно виявили вказане захворювання, можливо він і міг би залишитись живим, але це залежить від індивідуальних показань кожної людини.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.04.1983 року (а.с.6) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1, батьком якої записаний ОСОБА_5.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 22.09.2007 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1, після реєстрації одруження з ОСОБА_20, присвоєно прізвище ОСОБА_1.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29.12.2007 року (а.с.9) вбачається, що 29.12.2007 року в виконкомі Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_4.

З копії заяви ОСОБА_1 від 10.06.2011 року (а.с.10) вбачається, що остання звернулася до Лебединської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадкового майна після смерті батька - ОСОБА_5, що складається з: житлового будинку та надвірних споруд, яке розташоване в АДРЕСА_1, нежитлового приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_2 та автомобіля. Заяву зареєстровано за № 695, спадкова справа № 277/2011 рік.

З копії акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 51 від 26.05.2011 року (а.с.11, 12) вбачається, що смерть ОСОБА_5, 1957 року народження, настала від інтоксикації організму, в результаті абсцесу лівої легені з запаленням, про що свідчить наявність щільних на дотик легень, на розрізі сірого кольору, при надавлюванні з поверхні розрізу лівої легені виділяється велика кількість зелено-жовтого кольору рідини, долі спаяні , з накладенням ниток фібрину біло-жовтого кольору в великій кількості, дрібноцяткових крововиливів під вісцеральну плевру легень, під капсулу нирок, повнокрів'я внутрішніх органів і рідкий стан крові в порожнинах серця та великих судинах та дані судово-гістологічного дослідження: ділянки зливної пневмонії, ділянки абсцедування. При судово-медичному дослідженні трупу тілесних ушкоджень не виявлено.

З висновку комісійної судово-медичної експертизи №35-КЕ/2013 г/пп ( а.с.114-119) вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стала інтоксикація організму, викликана захворюванням легенів у вигляді абсцесу правої легені, зливної гнійної пневмонії в поєднанні з гнійним панбронхитом. Вказане захворювання легенів є тяжким, але об'єктивних судово-медичних даних за клінічні його проявлення у ОСОБА_5, а також час їх виникнення - немає, оскільки останнє звернення за медичною допомогою до лікарні зафіксоване в червні 2010 року. Крім того, відсутність цих даних не дає можливості відповісти на запитання: чи міг він самостійно звернутись за лікарською допомогою при цьому захворюванні та чи потребував він стороннього догляду, чи перебував у безпорадному стані, чи усвідомлював та міг розуміти стан свого здоров'я самостійно.

З висновку судово-медичної експертизи за матеріалами справи №64/2013 від 12.09.2013 року ( а.с. 160-165) вбачається, що морфологічні зміни, виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_5 та при судово-гістологічному дослідженні кусочків органів та тканин, можуть вказувати, що захворювання легень у вигляді абсцесу правої легені, зливної гнійної пневмонії в поєднанні з гнійним пан бронхітом у померлого виникло в межах 3-4 тижнів до моменту настання смерті. Об'єктивних судово-медичних даних для конкретизації давності виникнення захворювання у комісії немає.

З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи № 1117 від 25.05.2011 року по факту смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_10, якиі оглянуті в судовому засіданні, вбачається що причиною смерті ОСОБА_5 являється: інтоксикація організму; абсцес легені з пневмонією, що виключає факт можливого отруєння ОСОБА_5 з боку сторонньої особи. Під час огляду місця події від 26.05.2011 року та фото таблиць до нього встановлено, що на тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, слідів боротьби та насилля не виявлено. Так як проведена перевірка не встановила причетності до смерті ОСОБА_5 будь-яких осіб, було відмовлено в порушенні кримінальної справи, в зв'язку з відсутністю події злочину.

З оглянутого в судовому засіданні матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 2739 від 10.10.2012 року по заяві ОСОБА_1 вбачається, що 10.10.2012 року дільничним інспектором Лебединського МВ УМВС України в Сумській області Сич П.М. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_23 по ст..190 КК України за відсутністю складу злочину.

З амбулаторної картки № 180901010728 к/с 27705 ОСОБА_5, 1957 року народження, вбачається, що з 06.08.2008 року по 20.08.2008 рік останній знаходився в терапевто-кардіологічному відділенні Лебединської ЦРЛ з діагнозом : не госпітальна пневмонія в нижніх долях обох легенів гр-ІІІХХН ІІ ст.. , після цього був направлений на консультацію до нефролога Сумської обласної клінічної лікарні. Крім того, як вбачається з вищевказаної картки хворого, ОСОБА_5 знаходився в терапевтичному відділенні КЗ «Лебединська ЦРЛ» з 01.06.2010 року по 18.06.2010 рік з діагнозом : ІХС: дифузний кардіосклероз Артеріальна гіпертензія ІІ ст.. ризик високий СМ ІІ Б ф. ХІV. Хронічний гепатит. Хворий був виписаний з поліпшенням.

Вислухавши сторони, свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного:

Даний спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, які регулюються ст.ст.16, 1224 ЦК України, ст..3, 15 та 55 СК України та ст.. 234, 256, 259 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 29 грудня 2007 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

З 2009 року ОСОБА_5 почав хворіти, лікарі виявили у нього серцеву недостатність. Він неодноразово лікувався в терапевтичному відділенні Лебединської райлікарні та амбулаторно. Оскільки стан його здоров'я не покращувався, вони разом з дружиною почали їздити лікуватись в м.Суми. В березні 2011 року він дуже ослаб, йому було важко дихати, опухли ноги. В той період він лікувався в терапевтичному та кардіологічному відділеннях Лебединсської ЦРЛ, де йому призначали ліки та ставили капельниці, а потім на таксі він їздив додому.

Як пояснили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, за 2-3 тижні до смерті ОСОБА_5 лікувався в Лебединській ЦРЛ, куди їздив самостійно на таксі. Не дивлячись на призначений йому курс лікування, з кожним днем стан його здоров'я погіршувався.

З висновків судово-медичних експертиз: №35-КЕ/2013 г/пп ( а.с.114-119) та №64/2013 від 12.09.2013 року ( а.с. 160-165) вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стала інтоксикація організму, викликана захворюванням легенів у вигляді абсцесу правої легені, зливної гнійної пневмонії в поєднанні з гнійним панбронхитом. Вказане захворювання легенів є тяжким, але об'єктивних судово-медичних даних за клінічні його проявлення у ОСОБА_5, а також час їх виникнення - немає; морфологічні зміни, виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_5 та при судово-гістологічному дослідженні кусочків органів та тканин, можуть вказувати, що це захворювання у померлого виникло в межах 3-4 тижнів до моменту настання смерті. Об'єктивних судово-медичних даних для конкретизації давності виникнення захворювання у комісії немає.

В судовому засіданні встановлено і не спростовується позивачем та її представниками, що ОСОБА_5 дійсно хворів, але займався лікуванням, звертався до лікарів в приватному порядку та стаціонарно до Лебединської ЦРЛ та Сумської обласної клінічної лікарні і в цьому йому допомагала відповідачка. Він не був визнаний інвалідом чи недієздатним, даних про те, що він потребував сторонньої допомоги не надано, як не доведено і те, що відповідачка позбавляла можливості померлого спілкуватись з позивачкою чи іншими особами, або звертатись за допомогою до лікарів.

При проведенні неодноразових перевірок органами міліції заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_1 по факту смерті ОСОБА_5 не доведена причетність сторонніх осіб до смерті ОСОБА_5, внаслідок чого виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Доказів, що смерть настала внаслідок неналежного виконання відповідачкою сімейних обов'язків, передбачених ч.1 ст.55 СК України, позивачкою та її представниками не надано. Обставни, викладені в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Разом з тим встановлено, що позивачка звернулась до суду з метою усунення відповідачки ОСОБА_4 від спадкування майна, що залишилось після смерті її батька - ОСОБА_5 Знаючи, що у стосунках сторін мається спір про право на спадкове майно, не дивлячись на роз'яснення суду в попередньому судовому засіданні про обрання належного способу захисту, вона все ж не ставила даного питання в своїх позовних вимогах, обмежившись встановленням факту не виконання сімейних обов'язків в період хвороби з 2010 року до дня смерті ОСОБА_5, який обумовлений необхідністю доведення обставин, які повинні встановлюватись під час розгляду вказаного вище спору, зокрема: хто набув спадкове майно та в який період. Тобто, вона обрала невірний спосіб захисту її цивільних прав та інтересів, останній не передбачений ст. 16 ЦК України. Тому суд дійшов висновку про відмову позивачці в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 16, 60, 88, 211-215, 218, 234, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.16, 1224 ЦК України та ст.ст. 3,15, 55 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків в період хвороби з 2010 року до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в залі судового засідання при проголошенні рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гура А. О.