Рішення № 34245829, 21.10.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1352/13

Справа 235/3431/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Колосовій О.П.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, вказавши на підтвердження своїх вимог, що 16.07.2012 року між ним, як позичальником та ПАТ «Донецьк-Авто» у особі ТОВ «АВТО ПРОСТО» був укладений Договір № 403278, який за своєю суттю є кредитним договором. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої ПАТ «Донецьк-Авто» для будь-яких клієнтів - фізичних осіб. Цей договір позивач уклав з метою отримання автомобілю марки «ЗАЗ Ланос» вартістю 80960 грн.

Відповідно до ст.. 2 цього договору відповідач зобов»язався забезпечити отримання автомобілю згідно з умовами договору.

Відповідно до ст.. 4 договору, позивач був зобов»язаний сплатити плату за послуги, пов»язані зі вступом до Системи, при укладенні договору. Позивач зі свого боку це зобов»язання виконав, сплативши 16.07.2013 року на користь відповідача грошові кошти у сумі 2914,56 грн.

У цій же ст.. 4 договору зазначено, що позивач зобов»язаний щомісячно сплачувати внески. З моменту укладення договору ним на користь відповідача було сплачено 14525,31 грн. наступним чином:

- 13.08.2012 року - 1916,05 грн.;

- 10.09.2012 року - 1916,05 грн.;

- 09.10.2012 року - 1916,05 грн.;

- 13.11.2012 року - 1241,39 грн.;

- 10.12.2012 року - 1241,39 грн.;

- 14.01.2013 року - 1241,39 грн.;

- 11.02.2013 року - 1241,39 грн.;

- 13.03.2013 року - 1240,47 грн.;

- 08.04.2013 року - 1271,13 грн.;

- 14.05.2013 року - 1300,00 грн.

Таким чином, позивачем загалом, враховуючи первинний внесок, до теперішнього дня на користь відповідача було сплачено грошові кошти у розмірі 17439,87 грн.

Тим не менш, автомобілю позивач так і не отримав, а отримує лише квитанції від відповідача які, на його думку позивач зобов»язаний сплачувати.

З такою думкою відповідача позивач не може і вважає дії відповідача незаконними, а укладений між ним договір вважає довести у суді таким, який є недійсним, а відповідач у зв»язку з цим повинен повернути усі сплачені позивачем на його користь грошові кошті у розмірі 17439,87 грн.

Коли позивач звернувся до відповідача, то йому відповіли, що поки що він не зможе отримати автомобіль і потрібно чекати, а також зазначили, що у разі, якщо він буде з затримкою сплачувати щомісячні внески, або взагалі перестане їх сплачувати, то потім йому не тільки будуть нараховувати пеню, а й взагалі внесені ним гроші зовсім не повернуть.

Коли позивач зрозумів, що ніякого автомобілю він вже не отримає, тому що його ввели в оману, то він 29.05.2013 року звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням повернути йому усі сплачені на його користь грошові кошти, але 31.05.2013 року отримав листа з фактичною відмовою.

Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку відповідача.

Договір складений з істотними порушеннями норм ЦК України тому, що відповідно до договору, плата за послуги, пов»язані зі вступом до системи - це одноразовий платіж, розмір якого складає зазначений в додатку № 1 відсоток від поточної ціни автомобіля, вказаної в цьому додатку.

Але ж розмір відсотку у договорі не зазначений і не зрозуміло, чому саме позивач повинен був сплатити відповідачеві на день укладення договору грошові кошти у сумі 2914,56 грн.

З огляду на вищенаведене, дії відповідача є недобросовісними та містять ознаки пірамідальної схеми. Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним, а тому на користь споживача підлягають стягненню сплачені за договором кошти згідно зі ст.. 216 ЦК України.

Оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на отримання товару, відповідач без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи.

Згідно договору, виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля. При цьому право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості.

Позивач просить визнати недійсним договір № 403278 від 16.07.2012 року, укладений між ним та відповідачем. Стягнути з відповідача на свою користь суму одноразового платежу та суму чистих внесків.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про день слухання справи повідомлений належним чином, у справі є розписки, тому, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Судом встановлено, що 16.07.2012 року між позивачем ОСОБА_1, як позичальником та ПАТ «Донецьк-Авто» у особі ТОВ «АВТО ПРОСТО» був укладений Договір № 403278, який за своєю суттю є кредитним договором (а.с.8-14). Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої ПАТ «Донецьк-Авто» для будь-яких клієнтів - фізичних осіб. Цей договір позивач уклав з метою отримання автомобілю марки «ЗАЗ Ланос» вартістю 80960 грн.

Відповідно до ст.. 2 цього договору відповідач зобов»язався забезпечити отримання автомобілю згідно з умовами договору.

Відповідно до ст.. 4 договору, позивач був зобов»язаний сплатити плату за послуги, пов»язані зі вступом до Системи, при укладенні договору. Позивач зі свого боку це зобов»язання виконав, сплативши 16.07.2013 року на користь відповідача грошові кошти у сумі 2914,56 грн.

У цій же ст.. 4 договору зазначено, що позивач зобов»язаний щомісячно сплачувати внески. З моменту укладення договору ним на користь відповідача було сплачено 14525,31 грн. (а.с. 16-26) наступним чином:

- 13.08.2012 року - 1916,05 грн.;

- 10.09.2012 року - 1916,05 грн.;

- 09.10.2012 року - 1916,05 грн.;

- 13.11.2012 року - 1241,39 грн.;

- 10.12.2012 року - 1241,39 грн.;

- 14.01.2013 року - 1241,39 грн.;

- 11.02.2013 року - 1241,39 грн.;

- 13.03.2013 року - 1240,47 грн.;

- 08.04.2013 року - 1271,13 грн.;

- 14.05.2013 року - 1300,00 грн.

Таким чином, позивачем загалом, враховуючи первинний внесок, до теперішнього дня на користь відповідача було сплачено грошові кошти у розмірі 17439,87 грн.

Тим не менш, автомобілю позивач так і не отримав, а отримує лише квитанції від відповідача які, на його думку позивач зобов»язаний сплачувати.

З такою думкою відповідача позивач не може і вважає дії відповідача незаконними, а укладений між ним договір вважає довести у суді таким, який є недійсним, а відповідач у зв»язку з цим повинен повернути усі сплачені позивачем на його користь грошові кошті у розмірі 17439,87 грн.

Коли позивач звернувся до відповідача, то йому відповіли, що поки що він не зможе отримати автомобіль і потрібно чекати, а також зазначили, що у разі, якщо він буде з затримкою сплачувати щомісячні внески, або взагалі перестане їх сплачувати, то потім йому не тільки будуть нараховувати пеню, а й взагалі внесені ним гроші зовсім не повернуть.

Коли позивач зрозумів, що ніякого автомобілю він вже не отримає, тому що його ввели в оману, то він 29.05.2013 року звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням повернути йому усі сплачені на його користь грошові кошти, але 31.05.2013 року отримав листа з фактичною відмовою.

Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку відповідача.

Договір складений з істотними порушеннями норм ЦК України тому, що відповідно до договору, плата за послуги, пов»язані зі вступом до системи - це одноразовий платіж, розмір якого складає зазначений в додатку № 1 відсоток від поточної ціни автомобіля, вказаної в цьому додатку.

Але ж розмір відсотку у договорі не зазначений і не зрозуміло, чому саме позивач повинен був сплатити відповідачеві на день укладення договору грошові кошти у сумі 2914,56 грн.

З огляду на вищенаведене, дії відповідача є недобросовісними та містять ознаки пірамідальної схеми. Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним, а тому на користь споживача підлягають стягненню сплачені за договором кошти згідно зі ст.. 216 ЦК України.

Оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на отримання товару, відповідач без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи.

Згідно договору, виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля. При цьому право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості.

Згідно п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відповідно п. 2 цієї ж статті, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно зі ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також моральними засадами суспільства.

Відповідно до ст.. 236 ЦК України правочин. Визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 216, 230, 236, 548, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 15, 110, 119-120 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним Договір № 403278 від 16.07.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО ПРОСТО».

Стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО» (п/р 260023011110, МФО 300465, код ЄДРПОУ 35509011, ОД ВАТ «Державний ощадний банк України») на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму одноразового платежу у розмірі 2914,56 грн. та суму чистих внесків у розмірі 14525,31 грн.

Стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО» (п/р 260023011110, МФО 300465, код ЄДРПОУ 35509011, ОД ВАТ «Державний ощадний банк України») судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн. на р/р 31214206700060, МФО 834016, ЄДРПОУ 37803022, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

21.10.2013