Рішення № 34245350, 08.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р.Справа № 922/3800/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Тропік", м. Львів до ТОВ "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача: не з"явився

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Тропік", звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" про стягнення заборгованості в розмірі 47119,07 грн., просив суд витрати на оплату судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про переведення боргу № 135/13 від 14.01.2013 р. щодо оплати прийнятого на себе грошового зобов"язання перед позивачем.

Позивач в судове засідання не з"явився, 23.09.2013 р. надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, диспозитивність права сторони на участь у судових засіданнях, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про розгляд справи без його участі та продовжити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач наданим йому диспозитивним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр. 29).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

18 березня 2009 року між ТОВ „Карпос" (як покупцем) та позивачем (як постачальником) було укладено договір поставки № 64/04/09 (далі - „договір поставки"), за яким (п. 1.1) постачальник зобов"язується в порядку та строки, визначені даним договором, передати у власність покупця товар, в певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

За поставлений товар на підставі договору поставки, по ціні, визначеній у видаткових накладних, покупець мав розрахуватися з постачальником на умовах відстрочки платежу на 14 робочих днів з моменту поставки (п.п. 5.1, 5.4 договору поставки).

Позивач стверджує, що ТОВ „Карпос", як покупець за договором поставки, за поставлений йому товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 57119,07 грн.

14 січня 2013 року між ТОВ „Карпос" (як первісним боржником), відповідачем (як новим боржником) та позивачем (як кредитором) було укладено договір про переведення боргу № 135/13 (далі - „договір переведення боргу").

Відповідно до п. 1 договору переведення боргу новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 57119,07 грн., що виник на підставі договору поставки № 64/04/09 від 18.03.2009 р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

Позивач стверджує, що відповідач, як новий боржник за договором переведення боргу, частково виконав своє грошове зобов"язання на суму 10000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 47119,07 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки позивач поставив, а ТОВ „Карпос" прийняв 12.10.2012 р., 13.10.2012 р. та 24.10.2012 р. товар на загальну суму 65358,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами про розходження по кількості та якості при прийманні товарно-матеріальних цінностей (арк. спр. 35-50).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 договору поставки (як основного договору, на підставі якого виникла заборгованість відповідача перед позивачем) ТОВ „Карпос" (як первісним боржником) мав розрахуватися за поставлений товар по ціні, визначеній у видаткових накладних, на умовах відстрочки платежу на 14 робочих днів з моменту поставки.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що строк оплати товару, поставленого відповідачем та прийнятого ТОВ „Карпос" за договором поставки на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Як стверджує позивач, ТОВ „Карпос" не розрахувався за отриманий за договором поставки товар у встановлені строки, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 57119,07 грн.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами не надані докази оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

На підставі зазначених положень, 14.01.2013 року за вказаним вище договором переведення боргу, ТОВ „Карпос" (як первісний боржник) передало відповідачу (як новому боржнику) заборгованість за отриманий товар по договору поставки в розмірі 57119,07 грн., строк оплати якої на момент підписання договору переведення боргу настав.

З огляду на положення вказаних норм, відповідач, як новий боржник, має повернути позивачу (як кредитору) заборгованість, визначену договором переведення боргу, втім строк виконання такого обов"язку договором не визначено.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність в договорі переведення боргу визначеного строку оплати відповідачем заборгованості, позивач направив йому вимогу про сплату залишку заборгованості в розмірі 47119,07 грн. (арк. спр. 23).

Вказана вимога була отримана відповідачем 28.08.2013 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими описом та повідомленням (арк.спр. 24-25).

Так, на момент звернення позивача з даним позовом строк виконання грошового зобов"язання відповідача за договором переведення боргу вже настав.

Втім, як стверджує позивач, відповідач частково сплатив заборгованість за договором переведення боргу в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про надходження на поточний рахунок позивача відповідної суми (довідка вих. № В-005/150 від 19.08.2013 р. арк.. спр. 22).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати заборгованості за договором переведення боргу в більшій частині або в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 47119,07 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір покладається при задоволенні позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на наведене вище, відповідно до ст.ст. 509, 520, 522, 526, 530, 610, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 3-4, 4, 32, 33, 36, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" (61052, м. Харків, вул.Малиновського, 3, кож ЄДРПОУ 37874381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тропік" (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 54, кв. 1А, код ЄДРПОУ 20831737) заборгованість за договором переведення боргу в розмірі 47119,07 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.10.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.