Рішення № 34243221, 16.10.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4769/13-ц

Номер провадження 2/404/2058/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді, без фіксування судового процесу, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кредитні ініціативи " до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , виселення зі зняттям з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у травні 2013 року звернувся до суду з позовом, яким просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1

на його користь, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 030/10.06/88-183 К від 09.10.2006 року, яка станом на 10.03.2013 складає -341 609,71 грн., а саме: за кредитом - 233 659,13 грн.; по відсотках - 12 722,46 грн.; пеня - 95 228,12 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21.09.2006 року та зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві " Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" 26 вересня 2006 року за реєстровим №16130532; просить виселити без надання іншого житла відповідачів зі зняттям з реєстраційного обліку з житлового приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_1 та стягнути понесені ними судові витрати. В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не з"явились, про день та час розгляду справи повідомлялись, заперечень на позов чи заяв на відкладення з поважних причин не подали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ " Сведбанк " та ОСОБА_1 укладено договір № 030/10.06/88-183 К, відповідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 30 000,00 доларів США на строк з 09 жовтня 2006 року по 08 жовтня 2016 року,

зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,00 % за весь строк фактичного користування кредитом.

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", який є правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2. Договору Банк відсутупає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.

Крім того, 28.11.2012 року між ТОВ " ФК "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору Клієнт ( ТОВ "ФК " Вектор Плюс") відступає Фактору ( ТОВ " Кредитні ініціативи" ) свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов"язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов"язкових платежів.

Згідно Витягу із Додатку №1 Договору факторингу від 28.11.2012 року до переліку кредитних договорів включено Кредитний Договір № 030/10.06/88-183 К від 09.10.2006 року, де позичальником є ОСОБА_1 та Іпотечний договір від 09.10.2006 року, де Іпотекодавцем є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.27,28).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Банк зобов"язання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У відповідності ст. 533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов"язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця-гривня.

В свою чергу, відповідач зобов'язання перед позивачем належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 10.03.2013 року має заборгованість у розмірі -341 609 грн. 71 коп., а саме: заборгованість за кредитом- 29232,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 233659,13 грн, заборгованість по відсотках- 1 591,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 12 722,46 грн, пеня-11 913,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 95 228,12 грн, розрахунок якої додається ( а.с. 62,63 ).

Відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.10.2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС- Комерцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір, відповідно до якого надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21.09.2006 року та зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві " Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" 26 вересня 2006 року за реєстровим № 16130532 (а.с.50-53, 56-58 ).

Згідно ч. 1 ст. 33 N 898-IV від 05 червня 2003 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" N 898-IV від 05 червня 2003 року, передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього ж Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми.

04.07.2012 року АТ " Сведбанк" на адресу ОСОБА_1 та майнових поручителей ОСОБА_2, ОСОБА_3 направлено письмову вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с.114-115).

Крім цього, 08.04.2013 року за вих. № S10/КІ ТОВ " Кредитні ініціативи" направлено на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 письмове повідомлення щодо усунення ними порушень та письмову вимогу про добровільне виселення, яка за змістом відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку», про що свідчить список поштових відправлень (а.с. 64-65, 66).

Вимога ТОВ " Кредитні ініціативи" відповідачами, у визначений термін, виконана не була.

Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов'язань перед позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та п. 10.3, 10.4, 11, 12 Іпотечного договору від 09 жовтня 2006 року, у іпотекодержателя, позивача по справі, виникло право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах вартості предмета іпотеки.

Так, як іпотекодержатель не реалізував своє право у безспірному порядку (п. 12.2 Іпотечного договору від 09 жовтня 2006 року), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Стаття 39 Закону України "Про іпотеку"N 898-IV від 05 червня 2003 року містить вимоги щодо рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, у рішенні має бути вказаний загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно п. 6 ст. 38 Закону України " Про іпотеку ", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Пунктом 4 Договору про внесення змін та доповнень №1 від 29 березня 2011 року до договору Іпотеки від 09 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №2529 сторони визначили, що предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку суб"єкта оціночної діяльності. При цьому, Сторони домовились, що суб"єкт оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем. Продаж Предмета іпотеки здійснюється згідно ст. 38 Закону України "Про іпотеку", на підставі наступного застереження: задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки від імені Іпотекодержателя будь-якій особі. Продаж Предмета іпотеки здійснюється за ціною, що буде встановлена за згодою між Сторонами або на підставі висновку суб"єкта оціночної діяльності (а.с.52-53).

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» N 898-IV від 05 червня 2003 року, ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суд з позовом 18 травня 2013 року, після того як сплинув термін визначений для добровільного звільнення відповідачами квартири. Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з предмету іпотеки.

Вирішуючи питання стосовно зняття відповідачів з реєстраційного обліку , суд зазначає наступне.Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про виселення відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби.

Крім того, відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішення суду по справам даної категорії є безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка виселена, реєстраційний орган не вправі відмовити в знятті з реєстрації такої особи з посиланням на те, що суд не зобов'язав його вчинити цю дію. Тобто, реєстраційний орган не наділений правом аналізувати рішення суду з точки зору його законності та обґрунтованості, тому у задоволенні вищевказаної частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню- по 1 185,23 грн., з кожного, внесеного судового збору.

Керуючись Законом України " Про іпотеку" N 898-IV від 05 червня 2003 року, ст. ст. 525, 526, 530, 589, 590,1048,1049,1054 ЦК України, ст. ст. 88, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Кредитні ініціативи " до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення- задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 030/10.06/88-183 К від 09.10.2006 року, яка станом на 10.03.2013 складає: 341 609,71 грн., а саме: за кредитом - 233 659,13 грн.; по відсотках - 12 722,46 грн.; пеня - 95 228,12 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21.09.2006 року та зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві " Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" 26 вересня 2006 року за реєстровим №16130532.

Виселити без надання іншого житла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3) з квартири АДРЕСА_1.

В частині вимоги - зі зняттям з реєстраційного обліку - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Кредитні ініціативи ", з кожного, по 1 185,23 грн. внесеного судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда