Ухвала суду № 34241770, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/68960/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Хацкевич Л.В.,

відповідача - Гінтєр К.Ф.,

прокуратури - Клюге Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.06.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012

у справі № 2а-2657/11/2770

за позовом Комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської Ради

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби

за участю Прокуратури м. Севастополя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство "Севастопольської міської Ради звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0001360153 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 3 156 299,97 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0001360153 в частині донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 067 561,50 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань повноти нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 04.06.2008 по 03.12.2010, складено акт перевірки від 13.07.2011 №5769/10/15-321/30026321, в якому зафіксовано порушення вимог ч. 1 ст. 2, ст. 7 Закону України "Про плату за землю", ст. 21 Закону України "Про оренду землі", в результаті чого позивачем занижено ставки плати за землю з 3 % від грошової оцінки земельної ділянки до 1%, що призвело у свою чергу до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

На підставі акта перевірки, відповідачем 01.08.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001360153 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 156 299,97 грн., з яких за основним платежем - 2 525 039,94 грн., за штрафними санкціями - 631 260,03 грн.

Також, судами встановлено, що 08.09.1999 між Севастопольською міською Радою та позивачем було укладено договір оренди землі площею 6,2744 га, розташованої у Ленінському районі м. Севастополя на перехресті проспекту Генерала Острякова та дороги на Максимову дачу, для господарського використання строком дії 10 років. Договір зареєстровано у Севастопольській міській державній адміністрації 28.09.1999 року за № 10 (далі - договір № 10).

Відповідно до пункту 2.4 розділу 2 договору № 10 у разі, якщо після укладення договору оренди землі законами України будуть встановлені інші правила, ніж передбачені договором, то діють умови цього договору.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору № 10 встановлено, що орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється на підставі розрахунку (додаток № 2, 3) протоколом узгодження розміру орендної плати (додаток № 4) та не може бути менше розміру земельного податку, встановленому Законом України "Про плату за землю".

22.09.2009 між Севастопольської міської Радою та позивачем було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 08.09.1999, яка зареєстрована у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 08.10.2009 за № 040988500094.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди, пункт 3.1 розділу 3 договору № 10 викладено у новій редакції, згідно з яким річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності до ЗУ "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 03.06.2008 № 309-УІ, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 2.3 розділу 2 договору № 10 у новій редакції строк дії договору встановлений 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди.

05.11.2001 між Севастопольською міською Радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,6156 га, розташованої у районі перехрестя на 5-км Балаклавського шосе у Ленінському районі м. Севастополя для розміщення оптового продовольчого ринка. Даний договір зареєстрований 14.01.2002 за № 66.

Пунктом 2.1 розділу 2 договору встановлено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 1% від грошової оцінки. Розмір орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до 01 лютого поточного року у залежності від щорічно уточнюючої грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктами 2.5, 2.6 розділу 2 договору передбачено, що умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Розмір орендної плати може змінюватися у випадках індексації у встановленому законодавством України порядку грошової оцінки земельної ділянки, підвищення або зниження цін, тарифів, і т.п., у тому числі у наслідок інфляційних процесів, підвищення або зменшення ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також при укладенні договору на новий строк.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірного повідомлення-рішення в частині донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 067 561,50 грн., враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому, відповідно до ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Таким чином, згідно із законодавством України, чинним на момент виникнення спірних відносин, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Поряд з цим, ні Закон України "Про плату за землю", ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

Тобто, орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2010, що набрало законної сили, договір оренди земельної ділянки від 05.11.2001, зареєстрований 14.01.2002 за № 66, визнаний поновленим.

Зазначеним рішенням встановлено, що 20.05.2009 Севастопольською міською радою прийнято рішення № 6989, яким: Комунальному підприємству «Севастопольське міське ринкове господарство» Севастопольської міської Ради продовжено договір оренди земельної ділянки від 05.11.2001 площею 2,6156 га, що знаходиться на перехресті на 5-км Балаклавського шосе для розміщення оптового продовольчого ринку, без зміни цільового призначення, на умовах, що були визначені раніше рішенням міської ради, строком на 10 років; внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 05.11.2001, виключивши з тексту слова «продовольчого»; зобов'язано КП «Севастопольське міське ринкове господарство» Севастопольської міської Ради продовжити договір оренди землі шляхом укладенні з міською Радою додаткової угоди до договору оренди.

28.07.2009 між Севастопольською міською Радою та позивачем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.11.2001. Цією додатковою угодою сторони погодились внести зміни до пункту 2.1 договору оренди щодо ставки орендної плати: замість 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначено 3%, та щодо строків сплати орендної плати: замість до 15 числа наступного за звітним місяцем, зазначено протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду - місяця.

Також, у рішенні від 22.02.2010 зазначено, що додаткова угода від 28.07.2009 до договору оренди нотаріально не посвідчена та у встановленому порядку не зареєстрована.

Господарський суд м. Києва, враховуючи положення статті 116, частини першої статті 124 Земельного кодексу України, статей 16, 33 Закону України «Про оренду землі» та рішення Севастопольської міської Ради від 20.05.2009 № 6989, прийшов до висновку про поновлення дії договору оренди від 05.11.2001, зазначивши, що у суду відсутні підстави для визнання договору оренди поновленим саме на умовах додаткової угоди від 28.07.2009, оскільки в розумінні норм Цивільного кодексу України додаткова угода є вчиненою з моменту її державної реєстрації, а в даному випадку державна реєстрація угоди не проведена.

Отже, факт продовження дії договору оренди від 05.11.2001, на тих самих умовах, встановлено Господарським судом м. Києва та не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що враховуючи цивільно-правовий характер договорів оренди земельних ділянок, визначення позивачем орендної плати, виходячи з розміру 1% від грошової оцінки земельних ділянок, як це передбачено договорами оренди, відповідає вимогам законодавства.

Також, наведене узгоджується і з постановою Верховного Суду України від 11.06.2013 №21-443а12, в якій колегія суддів судової палати в адміністративних справах вказала, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 55, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.06.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль