Ухвала суду № 34241724, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/45710/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. , Бухтіярової О. І., Костенко М. І.; розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 р.

у справі № 2а-1670/11246/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредмаш Сервіс»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредмаш Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Кредмаш Сервіс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2011 р. № 0000372202/1911 та № 00000372202/1910.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 р. № 0000372202/1911 та прийнято нову постанову про задоволення позову в цій частині: скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 р. № 0000372202/1911. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012р. у задоволеній частині позову та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено виїзна позапланова перевірка ТОВ «Кредмаш Сервіс» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 14.05.2010 р. по 06.01.2011 р. при виконанні експортного контракту № 10/041/05 від 14.05.2010 р. з ТОО «Атырау жолдары» (Республіка Казахстан), за результатами якої складено акт перевірки від 23.05.2011 р. № 3186/22-218/36618647 та встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон) в частині несвоєчасного надходження виручки в сумі 272 000 дол.США (2 164 848 грн.) за період з 15.12.2010 р. по 06.01.2011 р. та вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2011 р.

За результатами адміністративного оскарження та на підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 10.06.2011 р. № 0000372202/1911, яким визначено суму штрафу за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2011 р. в розмірі 170 грн. та №00000372202/1910, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 149 451,46 грн.

Суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач вчинив усі необхідні дії для стягнення боргу з нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, що виключає можливість застосування до підприємства відповідальності за статтею 4 Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 14.05.2010 р. між позивачем та ТОО «Атырау жолдары» укладено контракт №10/041/05 на загальну суму 768 560 дол. США на умовах безготівкового порядок оплати товару за графіком: 204 000 дол. США - у строк до 25.05.2010 р.; 292 560 дол. США - на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження; 272 000 дол. США - на протязі 80 днів з моменту відвантаження продукції.

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ «Кредмаш Сервіс» здійснило поставку асфальтозмішувальної установки на загальну суму 768 560 дол. США (6 081 538,42 грн.) з граничним терміном отримання виручки - 14.12.2010 р.

Судами встановлено, що грошові кошти надійшли від контрагента позивача в загальній сумі 768 560 дол. США (6 098 148,94 грн.) на валютний рахунок останнього з порушенням строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а саме: третю частину платежу здійснено покупцем 272 000 дол. США (2 164 848 грн.) - 06.01.2011р., тобто з простроченням на 23 дні 180-денного терміну розрахунків по експортних операціях, встановленого статтею 1 Закону.

Разом із тим, позивач з метою забезпечення терміну своєчасного проведення розрахунків по експортних операціях звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з нерезидента ТОО «Атырау жолдары» суми боргу 344 900 дол. США.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 09.12.2010 р. справа прийнята до провадження в Арбітражному суді за № 354к/2010, а позивача зобов'язано протягом 30 днів з дня одержання вказаної постанови сплатити арбітражний збір та надати відповідні докази.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.03.2011 р. арбітражний розгляд за вказаною справою припинено у зв'язку з тим, що ТОВ «Кредмаш Сервіс» 24.03.2011 р. звернувся із заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про припинення арбітражного розгляду справи в зв'язку із погашенням заборгованості ТОО «Атырау жолдары».

За змістом частини першої статті 1 та частини першої статті 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною другою цієї ж статті у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону убачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

З огляду на викладене, оскільки арбітражний розгляд припинено у зв'язку з заявою ТОВ «Кредмаш Сервіс» про припинення арбітражного розгляду справи в зв'язку із погашенням заборгованості ТОО «Атырау жолдары», висновок апеляційного суду про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків розрахунків ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивачем Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, в якій в розділі III п.5 повинно було задекларувати прострочену дебіторську заборгованість по експортному контракту № 10/041/05 від 14.05.2010 р. з ТОО «Атырау жолдары» (Республіка Казахстан) в сумі 272 000,00 дол. США станом на 01.01.2011 р. до ДПІ та до територіального відділення НБУ не подавалась.

З огляду на викладене, суд касаційної вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за неподання у встановленому Законом порядку Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2011 р. про декларування простроченої дебіторської заборгованості за експортним Контрактом № 10/041/05 від 14.05.2010 р.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 р. № 0000372202/1911, вимоги щодо його скасування були обґрунтовано задоволено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис О. І. БухтіяроваПомічник судді підпис М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська