Ухвала суду № 34241721, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 року м. Київ К-30675/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010

у справі № 2а-1158/09/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський холодокомбінат»

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Євпаторії №0093662303 від 25.08.2009 частково на суму 51325,00 грн., рішення №001532302/0 від 15.09.2009 на суму 265218,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт №1758/23-2/05397172 від 04.09.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ст.1, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилось в оприбуткуванні за період з вересня 2008 року по березень 2009 року в касу підприємства грошових коштів на підставі прибуткових касових ордерів за послуги оренди приміщень без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки прийнято рішення №001532302/0 від 15.09.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 265218,15 грн.

Крім того, 12.08.2009 ДПІ у м.Євпаторії проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у належній позивачу господарській одиниці - складі, розташованому по Красноярському шосе, 2 у м.Євпаторії, за результатами якої складено акт №000822 від 12.08.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2, 6, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стало підставою для прийняття рішення №0093662303 від 25.08.2009 про застосування штрафних санкцій на суму 61437,70 грн.

З наданого відповідачем розрахунку розміру штрафних санкцій, визначених вищезазначеним рішенням, штрафні санкції за проведення розрахункових операцій без застосування РРО при отриманні грошових коштів за оренду в розмірі 10265,00 грн. складають 51325,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Розрахунковою операцією у розумінні ст. 2 цього Закону є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, у т. ч. при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» пов'язує обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій саме зі здійсненням операцій з продажу товарів та/або надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Оскільки передача майна у тимчасове платне користування за договором найму не є за своєю юридичною сутністю ані продажем товару (так як не передбачає переходу права власності на відповідне майно), ані наданням послуги (адже правова конструкція договору оренди не передбачає надання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності), отримані позивачем від орендаря кошти відносяться до надходжень, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції, тобто є позареалізаційними надходженнями, які були оприбутковані відповідно до вимог Положення № 637.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність у позивача обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій при отриманні готівкових коштів від орендаря за договором найму, що виключає можливість застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених по справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун