Ухвала суду № 34241694, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/8141/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників позивача - Головкова П.В., Пилипенко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012

у справі № 2а-1502/12/0170/7

за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого об'єднання «Йодобром»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Йодобром» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 23.01.2012 № 0000072301, № 0000082301, № 0000092301, № 0000102301.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, позов задоволено; визнані протиправними та скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПАТ «Науково-виробничого об'єднання «Йодобром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, складено акт № 2/23-01/04836770 від 06.01.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 330 382,43 грн., в т.ч.: за 2010 рік на суму 208 826,03 грн., за І квартал 2011 року на суму 121 556,40 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ та ІІІ квартали 2011 року на суму 1 379 493,42 грн.; пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за вересень 2011 року у сумі 223 711 грн., та рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за вересень 2011 року у сумі 74 172 грн., всього на суму 297 883 грн.; пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 259 988,29 грн. за вересень 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.01.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000072301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 324 985,36 грн., в т.ч.: 259 988,29 грн. основного платежу та 64 997,07 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 412 978,04 грн., в т.ч.: 330 382,43 грн. основного платежу та 82 595,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000092301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 297 883 грн.;

- № 0000102301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 379 493,42 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» та його постачальниками укладені наступні договори:

- договір поставки від 24.12.2009 № 24/12-09 з додатковою угодою від 24.12.2009, укладений між ТОВ «КДС» (продавець) та ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» (покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», за умовами якого передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010;

- договір поставки від 10.01.2011 № ПЕ1001, укладений між ТОВ «КДС» (продавець) та ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» (покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів Покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011;

- договір поставки від 03.06.2011 № 11/06 укладений між ТОВ «Українські торгівельні шляхи» (продавець) та ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» (покупець), предметом якого є поставка йоду кристалічного «чда», за умовами якого передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом покупця зі складу у м. Києві. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011;

- договори поставки від 01.06.2011 № 611 та від 11.06.2011 № 703 укладені між КП «Альянс» (продавець) та ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» (покупець), предметом яких є поставка йоду марки «ч» в кількості 400 кг., поставка товару здійснюється автотранспортом покупця;

- договір купівлі-продажу від 26.01.2011 №13 укладений між ПП «Кримспецтехнолоджи» (продавець) та ПАТ «Науково-виробничим об'єднанням «Йодобром» (покупець), предметом якого є придбання у продавця насосів для перекачування агресивної рідини: 1 ЦГ 12,5/50к-4-2 (1 шт.), ЦГ 6,3/32 к 22,3 (1 шт.), сумарною вартістю 106 000 грн. у т.ч. ПДВ 17 666,67 грн. Умовами договору непередбачено ким здійснюється поставка. Пунктом 4.3. передбачено, що строк дії договору з 26.01 по 26.02.2011.

Факт виконання зазначених договорів судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зазначені норми закону кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В судовому порядку встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, виданих особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, що надає йому право на формування податкового кредиту та від'ємного значення суми податку на додану вартість у відповідності до вимог ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зазначити, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, за результатами фактично здійснених господарських операцій, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний