Ухвала суду № 34241117, 17.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"17" жовтня 2013 р. Справа № 817/2231/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю позивача та його представника, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу № 337 від 21.05.2013 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам, які встановлені під час службового розслідування та проведенні аудиту. Окрім того, апелянт зазначає, що застосування до нього крайнього виду дисциплінарного стягнення при відсутності попередніх дисциплінарних стягнень є необгрунтованим, оскільки не враховано, що він проходив службу в Збройних Силах України більше 20 років, мав неодноразові заохочення і нагороди.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних силах України з 01.08.1990 року.

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.06.2010 року за № 439 підполковника ОСОБА_3 призначено командиром 8 окремого батальйону матеріального забезпечення 13 армійського корпусу сухопутних військ Збройних Сил України (а.с.57 т.2).

Згідно висновків постійно діючої атестаційної комісії Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.03.2012 року (протокол № 7) підполковник ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, та комісія зазначила про доцільне звільнення з лав Збройних Сил України за службовою невідповідністю (а.с.131 т.2).

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.04.2013 року № 198 "Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині" наказано за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_3 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (а.с.90-91 т.2).

Наказом Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 року за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю за порушення вимог статті 16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, пунктів 3.1.9, 10.3.5 та 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 року за №615/2419 (зі змінами), та пунктів 4, 7 і 34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (зі змінами) (а.с. 81 т.2).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ Міністерства оборони України № 337 від 21.05.2013 року в частині, що стосується позивача, є правомірним.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що наказами командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 року та начальника Рівненського гарнізону №4 від 09.02.2012 року, на базі військової частини А1801, створено гарнізонний об'єднаний стаціонарний пункт заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону.

Організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами відділу логістики військової частини А0796.

З метою забезпечення безперебійної роботи гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами командирів військових частин А1671 та А1801 зобов'язано забезпечити наявність на робочих місцях відповідних підлеглих посадових осіб згідно з графіком роботи (а.с.15-17 т.2).

З пояснень позивача убачається що з вказаними наказами він був ознайомлений та виконував їх вимоги.

Доказів на підтвердження того, що вказані накази визнано незаконними у спосіб, передбачений законом не надано та не встановлено судом, також, позивачем не заявлялася така вимога і по даній справі, а тому посилання ОСОБА_3 на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки даним наказам, є безпідставними.

В період, з 25 по 26 лютого 2013 року, офіцерами відділення виявлення та розслідування корупційних правопорушень у зонах діяльності органів управління Військової служби правопорядку відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку майором юстиції Іщенко І.О. та капітаном юстиції Гринчуком А.А., з метою контролю господарської діяльності у військових частинах та перевірки правильності і своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства оборони України з питань ведення військового (корабельного) господарства, а також, контролю з проведення інвентаризації, було проведено перевірку служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801. Дану перевірку проведено із залученням в якості спеціаліста начальника служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1519 майора Маляренко Ю.В.

В доповіді від 26.02.2013 на ім'я начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку, відображено результати перевірки служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801. Так, в даній доповіді зазначено, що в ході перевірки було проведено зняття залишків пально-мастильних матеріалів на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, в результаті чого встановлено невідповідність кількості фактично наявних пально-мастильних матеріалів обліковим даним військової частини А1801, а саме: автомобільного бензину А-76 на 29533 кг, А-80 - на 1144 кг, А-92 - на 96 кг, А-95 - на 65 кг, дизельного пального "Л-0,2-62" на 32040 кг, "З-0,2-25" - на 10636 кг. (а.с.13-14 т.2).

З метою встановлення причин та умов розбіжностей в обліку та наявності пально-мастильних матеріалів у військовій частині А1801, наказом командира військової частини А0796 від 27.02.2013року №99, призначено службове розслідування, проведення якого доручено комісії у складі: голова комісії - старший офіцер відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру штабу військової частини А0796 підполковник Горжий С.С. та членів комісії - старший офіцер відділення організації оперативного забезпечення командного центру штабу військової частини А0796 підполковник Масник С.В., старший офіцер фінансово-економічного відділу військової частини А0796 майор Стрілка В.Я. (а.с.14 т.2).

Також, на підставі наказу командира військової частини А0796 від 01.03.2013 року №108, в період з 01.03.2013 року по 07.03.2013 року, комісійно проведено перевірку відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801 (а.с.46 т.2).

За результатами перевірки складено акт №611 від 11.03.2013року, в якому зазначено, що за результатами аналізу облікових даних книг обліку "Наявності та руху матеріальних засобів служби пально-мастильних матеріалів" Ф-27 (інвентарний номер №284, 219) і фактичною наявністю пального на пункті заправлення військової частини А1801 отримано наступні дані щодо поточного забезпечення:

Бензин А-76 - нестача 29925 кг,

Бензин А-92 - нестача 77 кг,

Бензин А-95 - нестача 97 кг,

Бензин А-80 - нестача 1144 кг,

Дизпаливо ДП "З"-0,2-25 - нестача 11047 кг,

Дизпаливо ДП "Л" марки С - нестача 7712 кг,

та недоторканого запасу: бензин А-80 - нестача 86 кг.

Акт перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801 підписаний всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами прапорщиком Гуцкал М.Ф., старшим прапорщиком Василюком В.П., прапорщиком Мазурком В.С., які своїми підписами ствердили, що з актом перевірки ознайомлені, претензій до роботи комісії, підрахунків, отриманих результатів не мають (а.с.18-21 т.2).

Відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013 року (а.с.21-44 т.2), затвердженого командиром військової частини А0796 25.03.2013, в ході проведення службового розслідування проаналізовано облікові документи служби ПММ, прихідно-розхідні документи фінансової служби, прихідно-розхідні документи по службі пального, акти проведення інвентаризації ПММ військової частини А1801; відібрані пояснення у військовослужбовців та працівників військових частин А1337, А1801, А3395, в обов'язки яких входить організація, контроль за рухом та забезпеченням ПММ, голів та членів внутрішньо-перевірочних комісій за період з 2011 по 2013 роки; вивчено та проаналізовано роботу посадових осіб щодо організації та забезпечення контролю, зберігання, витрати пально-мастильних матеріалів у військових частинах А1801, А1337, А3395; особисто перевірено та засвідчено результати замірів наявності ПММ у паливних ємностях (резервуарах) складу ПММ військової частини А1801.

Під час службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини А1801 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.

Також, відповідно до рапорту командира військової частини А1337 від 04 березня 2013 року встановлено, що в ході роботи інвентаризаційної комісії по службі пально-мастильних матеріалів виявлено розбіжність облікових даних відповідно до книги обліку наявності і руху матеріальних засобів служби пально-мастильних матеріалів Ф.27 військової частини А1337 з наявною кількістю пального, отриманого прапорщиком Гуцкалом М.Ф. за чековими вимогами військової частини А1337, яке зберігалось на складі пального військової частини А1801, в кількості всього 13692 кг на загальну суму 175021,25 грн.

Відповідно до висновків, встановлених службовим розслідуванням, вищевказана нестача пального всього 95708 кг на загальну суму 1 166 882,43 грн. виникла в результаті роботи гарнізонного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами, створеного відповідно до наказів командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 № 4.

Окрім того, за результатами проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку, що умовами та причинами, що спричинили виникненню нестачі, були, зокрема:

формальний підхід командирів військових частин А1801, А3395, А1337 та їх заступників з тилу - начальників тилу щодо організації, забезпечення роботи, навчання та інструктажу посадових осіб, що входять до складу інвентаризаційних комісій військових частин;

відсутність системності у роботі начальників служб та начальників складів військових складів А1801, А3395, А1337 щодо організації та збереження ОВТ та МТЗ, їх об'єктивного обліку та перевірки фактичної наявності;

неналежна організація бухгалтерського обліку у військових частинах, зокрема А1801, незнання і невиконання працівниками фінансових служб порядку проведення звірок з довольчими службами та бухгалтерією;

незнання командирами військових частин А1801, А3395, А1337 морально-ділових якостей особового складу (матеріально-відповідальних осіб, начальників служб), що здійснюють облік.

Шкода була завдана винними особами під час виконання службових обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції, заперечень, заяв та клопотань від опитаних в ході службового розслідування осіб військових частин А1801, А3395, А1337 не надходило. Так само, не надано позивачем і доказів на спростування обставин, встановлених під час службового розслідування.

За результатами службового розслідування складено акт №733 від 25.03.2013 (а.с.21-44 т.2), яким запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзацу 3 пункту 3.1.3 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України" та наказу Міністра оборони України від 21.06.2007 №363 "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України", на підставі пункту "д" статті 68 та статті 92 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України клопотати перед Вищим командуванням про накладення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_3, владою старшого командира, дисциплінарного стягнення - "Пониження в посаді" (а.с.21-44 т.2).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача, що саме по його зверненню від 27.03.2013 року про підозру у нестачі пального проведено перевірку, а тому він не може бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності в силу п.87-1 Дисциплінарного статуту.

Разом з тим, при вирішенні клопотання щодо застосування дисциплінарного стягнення до зазначених в акті №733 від 25.03.2013 року військовослужбовців, в тому числі командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_3, встановлено, що під час проведення службового розслідування не було в повному обсязі опрацьовано питання ведення військового господарства у військових частина А1801, А3395, А1337, його організації та керівництва ним, з боку командирів цих військових частин та виконання обов'язків начальником групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796, а тому наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 року призначено службове розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині А1801 (а.с.7 т.2).

За результатами даного службового розслідування складено акт №2186 від 23.04.2013 року (а.с.8-12 т.2), згідно висновків якого, командир військової частини А1801 підполковник ОСОБА_3, в порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не в повному обсязі виконував службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Так, в порушення вимог п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, ОСОБА_3:

вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів, щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства орієнтувався слабо, у повсякденній діяльності керувався ними не постійно;

належним чином не організовував та не контролював ведення обліку, правильне зберігання пального;

постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював, книги перевірки стану пального за 2010-2012 роки у військовій частині відсутні;

необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав;

в порушення абзацу 16 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не менше ніж двічі на рік планові та раптові перевірки пального у військовій частині не проводив;

в порушення п.7 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 (далі Положення про інвентаризацію), не менше одного разу на місяць інвентаризація пального не здійснювалась, за 2010-2012 роки було проведено лише 9 інвентаризацій;

в порушення п.4 Положення про інвентаризацію та п.10.3.5 Положення про господарчу діяльність накази про проведення інвентаризації пального у військовій частині видавалися нерегулярно, протягом 2010-2012 років було видано лише 5 наказів;

в порушення п.34 Положення про інвентаризацію та п.10.3.18 Положення про господарчу діяльність за період з 2010 по 2913 роки результати інвентаризації пального оголошувались наказом командира військової частини лише три рази;

в порушення п.34 Положення про інвентаризацію результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідались.

За результатами службового розслідування запропоновано, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним (військова частина А1801), клопотати перед вищим командуванням про накладення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" (а.с.12 т.2).

Довідкою № 1059 від 13.04.2013 року Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України внутрішнього аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та служб пального підпорядкованих військових частин за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року встановлено, що за результатами аудиту діяльність групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та служб пального підпорядкованих військових частин щодо організації забезпечення матеріальними засобами номенклатури служби пального відповідає негативній оцінці (а.с.47-53 т.2).

Також, згідно звіту аудиту відповідності ресурсного забезпечення (розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня) окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1801, за період з 01.01.2008 року по 31.03.2013 року, який надано позивачем при розгляді справи судом апеляційної інстанції, убачається, що з 08.04.2011 року по 27.11.2012 року жодного разу не було оформлено результати інвентаризації пального у відповідності до вимог нормативних документів Міністерства оборони України, що не дає можливості достовірно встановити період виникнення недостачі.

За результатами аудиторського дослідження, виникненню недостачі пального сприяло невиконання посадовими особами військової частини А1801 вимог нормативних документів, які діяли у Міністерстві оборони України та визначали порядок прийому, видачі, зберігання та здійснення внутрішнього контролю за наявністю пального та відсутність посадового контролю у військовій частині А1801 за пальним, яке обліковувалось за складом пального військової частини А1801 з боку командира частини А1801 підполковника ОСОБА_3, заступника командира з тилу А1801 капітана Бадзяна О.І., внутрішньої перевірочної комісії, яку очолював у 2011, 2012 роках капітан ОСОБА_15

Такий висновок аудиту ґрунтується на тому, що за період 2010-2012 років в частині, перевірка фактичної наявності пального, як самостійна форма контролю документально оформлялась 14 разів (1 - командир частини, 6 - під час прийому передачі посади начальника складу пального, 7 - внутрішньою перевірочною комісією) та лише 4 (чотири) матеріали оформлені з додаванням відомостей визначення кількості пального (а.с. 55,56 звіту).

З огляду на вищевикладене, є безпідставним посилання ОСОБА_3 на те, що під час службового розслідування та аудиту не встановлено його вини у нестачі пально-мастильних матеріалів у військовій частині А1801.

Окрім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач не зміг пояснити, чому не звертався з рапортом до вищестоящого командування з приводу проблем при прийомі, видачі, зберіганні та здійсненні внутрішнього контролю за паливними та мастильними матеріалами, які належать військовій частині.

Суд першої інстанції при вирішенні даного спору та при наданні оцінки встановленим фактичним обставинам справи, обґрунтовано виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) визначені загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Статтею 58 Статуту передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання та військову дисципліну.

Кожний командир відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з абз.16 ст.67 Статуту командир полку зобов'язаний не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування.

В свою чергу, п. 2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 (далі - Положення №300 від 16.07.1997) командир військової частини (з'єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Підпунктом 3.1.9 пункту 3.1 Положення №300 від 16.07.1997 року встановлено, що усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:

знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);

організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);

впроваджувати механізацію вантажно-розвантажувальних та інших робіт, а також перевезення вантажів у контейнерах, на піддонах та у пакетах, здійснювати контроль за утриманням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

Відповідно до пп.10.3.5 п.10.3 Положення №300 інвентаризація матеріальних засобів і перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться за наказом (розпорядженням) командира військової частини (з'єднання), а також вищих командирів (начальників):

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через штаб, уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

заступниками командира військової частини (з'єднання), начальниками родів військ і служб, командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто та через уповноважених ними осіб.

За змістом пп.10.3.18 п.10.3 Положення №300 від 16.07.1997 року, результати інвентаризації (перевірки господарської діяльності, документальної ревізії) оголошуються у наказі командира військової частини (з'єднання), де зазначаються позитивні сторони роботи, виявлені недоліки і заходи щодо їх усунення.

Контроль за виконанням пропозицій згідно з актом перевірки господарської діяльності (інвентаризації, документальної ревізії) здійснює командир (начальник), який призначив перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію).

За результатами перевірки (інвентаризації, документальної ревізії) головою внутрішньої перевірочної комісії або особою, яка здійснювала перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію), проводиться розбір з детальним аналізом позитивних сторін діяльності військової частини (з'єднання) або окремої служби, виявлених недоліків, причин їх виникнення і пропозицій щодо усунення цих недоліків.

Пунктом 4 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (далі - Положення №748 від 03.05.2000) інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.

Відповідно до п.7 Положення №748 від 03.05.2000 планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.

Відповідно до п.34 Положення №748 від 03.05.2000 командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику).

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підполковник ОСОБА_3 планові та раптові перевірки пального у військовій частині не проводив; не здійснював інвентаризацію пального в строки, передбачені нормативно-правовими актами України, а саме за 2010-2012 роки було проведено лише 9 інвентаризацій; протягом 2010-2012 років було видано лише п'ять наказів на проведення інвентаризації пального у військовій частині; за 2010-2013 результати інвентаризації пального оголошувалися лише три рази; результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідалися. Вказані обставини не спростовані позивачем та підтверджуються довідкою №139 від 20.04.2013 року (а.с.65-66).

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що згідно актів інвентаризацій, у тому числі й інвентаризації за 2012 рік, не встановлено нестач чи надлишків пально-мастильних матеріалів, в той час як при проведенні фактичної перевірки наявності пального на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 в лютому та березні 2013 року уповноваженими особами виявлено її істотну невідповідність з обліковими даними, а тому висновки суду першої інстанції про формальний підхід позивача, як командира військової частини А1801, до проведення інвентаризацій та оформлення їх результатів, є обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно відхилено посилання позивача на неможливість проведення ним фактичної перевірки наявності пального на гарнізонному об'єднаному пункті заправки у зв'язку з його не підпорядкуванням командиру військової частини А1801, оскільки судом достовірно встановлено і сторонами визнається, що гарнізонний пункт заправки був розташований на базі складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, при цьому все пальне, яке надходило на гарнізонний пункт заправки для військових частин Рівненського гарнізону, в тому числі й для військової частини А1801, зберігалося в загальних резервуарах за видами пального, про що позивачу як командиру військової частини А1801 було достовірно відомо. Отже, перевірити фактичну наявність пального, належного військовій частині А1801, можливо шляхом проведення відповідних замірів та співставлення їх результатів з обліковими даними всіх військових частин Рівненського гарнізону, належне яким пальне, зберігалося в гарнізонному пункті заправки на складі ПММ військової частини А1801.

Разом з тим, позивач об'єктивного проведення перевірки фактичної наявності пального, належного підпорядкованій йому військовій частині, не забезпечив та не встановив його достовірних даних. До вищого командира з рапортом щодо неможливості виконання покладених на нього обов'язків, у тому числі й щодо неможливості проведення інвентаризації пально-мастильних матеріалів, позивач не звертався, будь-які достовірні докази на підтвердження зворотного позивачем суду не надані.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що неналежне виконання позивачем службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, - підтверджено належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на те, що застосування до нього крайнього виду дисциплінарного стягнення при відсутності попередніх дисциплінарних стягнень є необгрунтованим, перевірено судом першої інстанції.

Так, дисциплінарна відповідальність військовослужбовців Збройних Сил України передбачена зокрема, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту, військовою дисципліною є бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Обов'язки кожного військовослужбовця визначені статтею 4 Дисциплінарного статуту до яких відносяться, зокрема, додержання Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів тощо.

Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними статтею 45 Дисциплінарного статуту, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Отже, встановлений факт порушення військовослужбовцем військової дисципліни, факт неналежного виконання службових обов'язків є визначеною законом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а відтак доводи сторони позивача щодо не завершення досудового розслідування в кримінальній справі не можуть слугувати підставою для висновку щодо передчасності чи неправомірності притягнення порушника до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту Міністру оборони України надано право користуватись дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту та накладати на підлеглих офіцерів таке дисциплінарне стягнення, як "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Статтею 92 Дисциплінарного статуту визначено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність, відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби. Вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку. Отже, при прийнятті спірного наказу, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб та при дотриманні процедури, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Т.С. Котік А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу Міністерство оборони України пр-т Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168