Ухвала суду № 34241111, 17.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"17" жовтня 2013 р. Справа № 817/2358/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені.

В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд не надав належної оцінки положенням ч.1 ст.230 ГК України при винесенні рішення про застосування штрафних санкцій та пені.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи правильно виходив з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Так, за змістом п.4 ч. 1 ст. 4 даного Закону, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п.4 для платників, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.03.2012 позивачем було подано Звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, відповідно до якого, ним самостійно обчислено суми, що належить сплатити, а тому відповідно до ч.8 ст.9. Закону №2464-VI, позивач повинен був сплатити єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У зв»язку з тим, що сума єдиного внеску, визначена ОСОБА_3 не сплачена у визначені строки, управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі відповідно до розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.1.2010 за №994/18289, виставлено та направлено боржнику вимогу про сплату боргу №Ф166 від 18.04.2012 у сумі 7099,33 грн.. Даний борг сплачено відповідачем, згідно постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №33003221 від 16.05.2013 року.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону №2464-VI, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням штрафів та застосуванням пені.

Розділом VIІ Інструкції передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом №2464-VI покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі правомірно винесено рішення № 689 від 13.06.2013 року про застосування штрафних санкцій та пені.

Доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин має бути застосовано норми Господарського кодексу України, є безпідставними та обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги.

До правовідносин із стягнення фінансових санкцій та пені, передбачених Законом №2464-VI, не застосовуються строки, визначені статтями 232, 250 Господарського кодексу України, оскільки відповідні норми регулюють порядок застосування господарських санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, визначеного Господарським кодексом України.

В той час, як Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" регулює відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, а тому дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 16 ст. 25 даного Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:рек. з пов.

1- в справу

2 - позивачу Підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області вул.Грушевського,34а,м.Костопіль,Рівненська область,35000