Ухвала суду № 34240408, 19.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р.Справа № 820/3640/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3640/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0001461702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001461702 від 18.03.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 61123, м. Харків вул. Блюхера 7 кв. 84, код НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надано заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа - підприємець ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.02.2003р. номер запису про реєстрацію 24800010002008900, обліковується в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) з 27.02.2003р. за №7251.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена фактична перевірки з питань офіційного оформлення найманих працівників ФОП ОСОБА_1 за період з 19.02.2013р. по 28.02.2013р., про що складено акт № 840/17.2-09/НОМЕР_2 від 04.03.2013 року.

В ході перевірки були виявлені порушення позивачем п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового Кодексу України, а саме - заниження податку па доходи фізичних осіб у сумі 1629,00 грн.; абз.б) п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України , а саме - не повне надання відомостей про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку в довідках за формою № 1-ДФ за 2012рік.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0001461702, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2546,25 грн., з яких за основним платежем 1629,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 917,25 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не було подано належних та допустимих доказів наявності трудових відносин та проведення розрахунків.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 840/17.2-09/НОМЕР_2 від 04.03.2013 року, підставами для висновку про заниження податку на доходи фізичних осіб слугували висновки відповідача про те, що податковим агентом, а саме: ФОП ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата найманим працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 згідно пояснень таких осіб, але податок на доходи фізичних осіб не утримувався та не перерахувався до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, чим порушено п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 розділу IV Податкового Кодексу України. Перевіркою правильності справляння податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді встановлено недоутримання податку на доходи фізичних осіб а саме: за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. в сумі 1071,00грн.; за період з 08.01.2013р. по 23.02.2013р. в сумі 150,00 грн.; за період з 11.02.2013р по 16.02.2013р., 25.02.2013р. по 28.02.2013р. в сумі 178,50 грн.; за період з 10.12.2012р. по 13.01.2013 р. в сумі 229,50 грн., на загальну суму 1629,00 грн.

В порушення абз. б) п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України у вересні-грудні 2012 року, січні-лютому 2013 року у довідках за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та суми утриманого з них податку, що надавалися до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ФОП ОСОБА_1 не надавались відомості про суми нарахованого (сплаченого) доходу фізичним особам - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Відповідно до положень п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 176.2 ст.175 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що єдиним доказом виплати громадянам ОСОБА_2 грошових коштів за роботу за період з 01.09.2012р. по 01.12.2012р. в сумі 7140,00 грн.; ОСОБА_5 грошових коштів за роботу за період з 08.01.2013р. по 23.02.2013р. в сумі 1000,00 грн.; ОСОБА_3 грошових коштів за роботу за період з 11.02.2013р. по 16.02.2013р. та з 25.02.2013р. по 28.02.2013р. в сумі 1190,00 грн.; ОСОБА_4 грошових коштів за роботу за період з 10.12.2012р. по 13.01.2013р. в сумі 1530,00 грн. були пояснення кожної з вищезазначених осіб відносно самого себе. (а.с. 52-56).

Разом з цим колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що з пояснення гр. ОСОБА_5 від 25.02.13р. та 28.02.13р., гр. ОСОБА_2 від 01.03.13р., ОСОБА_4 від 14.02.13р., ОСОБА_3 від 28.02.2013р. не вбачається на підставі чого та за яких обставин вони були надані, вказані особи не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Інших доказів, що підтверджують наявність трудових відносин та виплату позивачем доходу на користь гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у розмірах вказаних в поясненнях ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що розрахунок грошового зобов'язання (аркуш 4-5 акту перевірки) з податку на доходи фізичних осіб на підставі даних, зазначених в поясненнях гр. ОСОБА_5 від 25.02.13р. та 28.02.13р., гр. ОСОБА_2 від 01.03.13р., ОСОБА_4 від 14.02.13р., ОСОБА_3 від 28.02.2013р. є помилковим.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до копій цивільно - правових договорів укладених ФОП ОСОБА_1 від 08.01.2013р. з ОСОБА_2, від 08.01.2013р. з ОСОБА_5, від 10.02.2013р. з ОСОБА_3, від 10.12.2012р. Замовник доручає, а Виконавець приймає зобов'язання виконати, для вимог Замовника своїми силами наступні роботи : реалізувати товар замовника та передати замовнику все отримане від реалізованого товару замовника в повному обсязі.

За виконання по договору роботи замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі не менше 3 % від вартості реалізованого виконавцем товару. Оплата виконаних робіт здійснюється після підписання сторонами актів прийому виконаних робіт по договору. (п. 3.1, 3.3 договору)

Вищезазначені договори відповідають вимогам цивільного законодавства, не містять умов трудового договору передбаченого ст. 21 КЗпП України, доказів визнання їх недійсними, нікчемними або проведення за ними розрахунків відповідачем до суду не подано, згідно пояснень позивача проведення розрахунків за вказаними договорами на момент проведення перевірки та розгляду справи в суді не проводились, оскільки між сторонами не складено актів прийому виконаних робіт.

Відповідачем ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів прийняття компетентними органами рішення за фактом грубого порушення законодавства про працю, про які було зазначено в акті перевірки.

Крім того, як було встановлено у суді першої інстанції, згідно відповіді прокуратури Київського району м. Харкова від 19.06.2013р. звернення ОСОБА_4 направлено за належністю для розгляду по суті до податкового органу та Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області. Згідно пояснень Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області від 03.07.2013р. перевірка з цих питань у ФОП ОСОБА_1 не проводилась, у зв'язку з надходженням заяви гр. ОСОБА_4 про відсутність претензій.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не було встановлено факту наявності трудових відносин та виплати грошових коштів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3640/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.