Ухвала суду № 34240363, 16.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 2а-5286/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податкова інспекція перевищила свою компетенцію, визнаючи правочини нікчемними без відповідного судового рішення та ігноруючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 № К/9991/54840/12, якою дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведеної зустрічної звірки ТОВ "Супреммум" визнані протиправними, у зв'язку з чим акт від 07.03.2012 перевірки даного платника податків не можна використовувати при здійсненні висновків щодо правомірності та повноти проведення господарських операцій як між ТОВ "Супреммум" та ТОВ "Міра-Електронікс" так і, по ланцюгу між ТОВ "Міра-Електронікс" та ТОВ "Торг-Сервіс". Всі необхідні первинні бухгалтерські та податкові документи були в наявності на час здійснення перевірки позивача, зауважень щодо їх складання чи оформлення не було викладено, посадові особи не перевіряли факт поставки товару від ТОВ "Міра-Електронікс" до ТОВ "Торг-Сервіс", яка була здійснена за допомогою перевізника контрагента ТОВ "Міра-Електронікс" - ТОВ "Ін-Тайм". Поставка здійснювалась на об'єкт нерухомості, що належить позивачу, товар був прийнятий працівником товариства ОСОБА_1, який навіть не був опитаний перевіряючими. Позивач зазначав, що у ТОВ "Торг-Сервіс" були всі правові підстави для віднесення до складу валових витрат та формування податкового кредиту суми коштів по операціям з поставки побутової техніки ТОВ "Міра-Електронікс".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 14.08.12 №0006142301, від 09.11.12 № 0006492301.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

До канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду 25.09.2013 вх. № 15493 надійшло клопотання апелянта про заміну сторону у справі з Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби на Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області, оскільки Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби ліквідована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.13 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та правонаступником якої є Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Судова колегія, дослідивши надані представниками ДПІ документи ухвалила, клопотання задовольнити та здійснити в порядку ст.55 КАС України заміну апелянта на його правонаступника, а саме Державну податкову інспекцію у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби на Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Сервіс" є юридичною особою, суб'єктом господарювання у сфері діяльності з роздрібної торгівлі побутовими електротоварами, радіо та телеапаратурою та інше, перебуває на обліку відповідача як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Спірні відносини між сторонами виникли внаслідок прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень від 14.08.12 №0006142301, від 09.11.12р. № 0006492301. Рішення були прийняті за наслідками проведеної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торг-Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ "Міра-Електронікс" за липень 2011 року, про що складено акт від 02.08.2012 № 482/220-24109479. Даним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Торг-Сервіс":

- ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 234, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 135, 185, 198 ПК України по правочинах, здійснених ТОВ "Торг-Сервіс" з ТОВ "Міра-Електронікс";

- п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 54180 грн. за 3 квартал 2011 року;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 47113,06 грн. за липень 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Міра-Електронікс" поставив позивачу побутову техніку в асортименті, доставка товарів здійснено за участю всеукраїнського перевізника ТОВ "Ін-Тайм" (договір № 137 від 01.02.2011). Розрахунок за отриманий товар ТОВ "Торг-Сервіс" здійснювало в безготівковому вигляді, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями. Здійснення господарських операцій підтверджується договором поставки від 15.02.2011 № 0308-01, податковими за липень 2011 року №№ 11, 23, 24, 62, 71, 85, накладними за липень 2011 року, платіжними документами, деклараціями про прийняття вантажу.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Міра-Електронікс". Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України. ТОВ "Міра-Електронікс" є платником податку на додану вартість.

При перевірці були надані вантажні декларації на підтвердження поставки товару, договір ТОВ "Міра-Електронікс" з ТОВ "Ін-Тайм" від 01.02.2011 про надання послуг з перевезення вантажу замовнику ТОВ "Торг-Сервіс", транспортні витрати позивач не ніс, тому суд вважає упередженим вимагання від позивача інших доказів щодо перевезення товару. Товар був доставлений за адресою вул. Першотравнева, 53 в м. Нова Каховка, в нежитлове приміщення, яке було придбано ТОВ "Торг-Сервіс" згідно договору купівлі-продажу 01.12.2003 (наявний у справі), на підтвердження трудових відносин з громадянкою ОСОБА_2, яка займалась прийманням побутової техніки доставленої від контрагента ТОВ "Міра-Електронікс", суду наданий наказ № 51 від 01.12.2006 про призначення агентом з постачання.

Крім того суд першої інстанції правомірно надав належну оцінку доказам та критично оцінив використання відповідачем акту зустрічної звірки ТОВ "Супреммум", оскільки згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 № К/9991/54840/12, дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведеної зустрічної звірки ТОВ "Супреммум" визнані протиправними, у зв'язку з чим акт від 07.03.2012 не можна використовувати при здійсненні висновків щодо правомірності та повноти проведення господарських операцій як між ТОВ "Супреммум" та ТОВ "Міра-Електронікс" так і, по ланцюгу між ТОВ "Міра-Електронікс" та ТОВ "Торг-Сервіс".

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає необхідним зазначити, що податкова інспекція під час проведення перевірки ТОВ "Торг-Сервіс" використала як беззаперечний доказ акт зустрічної звірки ТОВ "Супреммум" , який на той час був визнаний незаконним постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.12 р. та уникаючи дослідження необхідних документів для встановлення правомірності здійснених господарських операцій безпосередньо з ТОВ "Міра-Електронікс", пов'язавши дані взаємовідносини з операціями ТОВ "Супреммум" задля створення необгрунтованих належними доказами висновків. Апелянт не надав суду доказів звернення до платника податків з вимогою надати до перевірки додаткові документи - договір на зберігання товару, документів на підтвердження трудових відносин позивача з ОСОБА_1, копій доручення на отримання товару, документів на підтвердження подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ "Міра-Електронікс" товару, тому твердження про відсутність перелічених документів при перевірці є неправомірним.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.