Ухвала суду № 34239641, 17.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 815/3524/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу в м. Одесі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Фірма «Енергоремонтналадка» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство «Фірма «Енергоремонтналадка» (надалі - МПП «Фірма «Енергоремонтналадка», позивач), звернувшись у травні 2013 року із позовом до Одеського окружного адміністративного суду просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відповідач ) від 12 квітня 2013 року №0001092210, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 429 225 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 107 306 грн.

В обґрунтування позову підприємство зазначило про те, що висновок податкового органу про порушення ним п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), яке призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) є безпідставним та не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено.

Суд, визнав протиправним та скасував, прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що твердження податкового органу про відсутність оригіналів податкових накладних та наявність дефектів у правовому стані його контрагентів не підтверджені належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апелянт зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті, надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги надані відповідачем докази, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст.7 КАС України щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Сторони в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, сповіщені належним чином, у зв'язку з чим, справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було дотримано вимоги вказаної статті.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна документальна перевірка МПП «Фірма «Енергоремонтналадка», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що було складено акт.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 204 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 429 225 грн., у зв'язку з чим 12 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0001092210 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 429 225 грн. - за основним платежем і 107 306 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси вважало, що в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, МПП «Фірма «Енергоремонтналадка» було сформовано податковий кредит з ПДВ за операціями з ТОВ «Тел - Сервіс» без належного підтвердження податковими накладними, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 215 626 грн.

Досліджуючи даний довід контролюючого органу, суд першої правомірно встановив, що він є необґрунтованим та спростовується наступними доказами.

Так, між МПП «Фірма «Енергоремонтналадка», яке виступало «Замовником» та ТОВ «Тел - Сервіс», яке було «Підрядником» було укладено ряд договорів підряду на виконання робіт по організації системи гарантованого електроживлення.

Згідно з умовами цих договорів, невід'ємною їх частиною є кошторисна документація, яка затверджується «Замовником».

В матеріалах справи до кожного договору підряду є кошториси на проектні (вишукувальні) роботи, акти здачі - приймання проектно - вишукувальної науково - технічної продукції та податкові накладні.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що податкові накладні № 304 від 31 травня 2012 року, № 305 від 31 травня 2012 року, № 303 від 31 травня 2012 року, № 281 від 30 травня 2012 року були включені позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року.

Оригінали зазначених накладних були надані суду, та повністю співпадають з копіями, які знаходяться в матеріалах справи.

Ствердження податкового органу про те, що позивачем до перевірки не були надані оригінали вищеперелічених податкових накладних спростовуються поясненнями допитаними у суді першої інстанції свідками: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є відповідальними особами на підприємстві та були присутніми під час перевірки.

Зазначені особи стверджували, що посадовим особам ДПІ у Приморському районі м. Одеси на перевірку була надана велика кількість первинної документації у тому числі й податкові накладні, видані ТОВ «Тел - Сервіс».

Інспектор, якій здійснював перевірку через брак часу запропонував зробити копії накладних, та завести їх на вул. Ланжеронівську, де знаходиться структурний підрозділ ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

На виклики суду для допита в якості свідка для підтвердження вищевикладених обставин, даний інспектор не з'явилася без поважних причин, тому дані обставини не спростовані відповідачем.

Більш того, позивач, ознайомившись з висновками акту перевірки від 25 березня 2013 року, в той же день написав свої заперечення, де зазначив, що твердження посадової особи податкового органу про відсутність оригіналів податкових накладних не відповідає дійсності і вони є в наявності у підприємства (а.с. 51 т.1)

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.4. ст. 201 ПК України свідчить про те, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.10. ст.201 ПК України вимагає від продавця при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті перевірки податкового органу не зазначено обставин чи зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Тел - Сервіс» спірні податкові накладні чи прийняти вони податковим органом як такі, що відповідають пункту 201.1 статті 201 та пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу.

У запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, про це також не зазначено.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлюючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції також з'ясував, що МПП «Фірма «Енергоремонтналадка», яке виступало замовником уклало у травні 2012 року з ПП «Унісон Дизайн» ряд договорів підряду.

Відповідно до умов вказаних договорів підрядник в особі ПП «Унісон Дизайн» зобов'язувався виконувати різни послуги з розробки технічного завдання, робочих проектів, реконструкції та інші послуги.

На проведення зазначених робіт ПП «Унісон Дизайн» отримало Ліцензію державного архітектурно - будівельного контролю України.

Виконання робіт підрядником підтверджується виписаними актами виконаних робіт та податковими накладними, які перелічені в таблиці на арк. 20 акту перевірки.

Також відповідачем зазначено, що операції з зазначеним контрагентом були відображені в бухгалтерському обліку позивача, а суми податку на додану вартість за виданими ПП «Унісон Дизайн» податковими накладними включені до податкового кредиту відповідних періодів та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за червень 2012 року, серпень 2012 року.

Як зазначив суд першої інстанції, ДПІ у Приморському районі м. Одеси не оспорювала факт наявності у позивача первинної документації, правильність її оформлення та відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

Висновок щодо фіктивності здійснення господарських операцій між МПП «Фірма «Енергоремонтналадка» та ПП «Унісон Дизайн», податковий орган зробив на підставі того, що контрагент ПП «Унісон Дизайн» - ТОВ «Агроснаб» не знаходиться за своєю юридичною адресою.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким висновком, зазначивши, що господарські операції між МПП «Фірма «Енергоремонтналадка» та ТОВ «Агроснаб» не відбувалися, тому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання послуг не мають жодного впливу на дослідження факту реальності господарської операції вчиненої ПП «Унісон Дизайн» з позивачем та формування останнім своєї податкової звітності, за яку він несе персональну відповідальність, що виключає його відповідальність за інших господарюючих суб'єктів.

Наступне порушення позивачем податкового законодавства, про яке зазначає відповідач, це фіктивність його договорів підряду, укладених у березні, квітні 2012 року в якості Замовника з ТОВ «Ентхілл» на проведення будівельно - монтажних робіт.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо безпідставності даного висновку.

Так, договори підряду, які не визнаються відповідачем, складені у письмовій формі, відповідають вимогам цивільного законодавства, які регулюють зміст цих договорів.

Зокрема, в зазначених договорах вказано, що склад та обсяги робіт визначені кошторисними документаціями, які затверджуються Замовником і є невід'ємними частинами договору.

В матеріалах справи до кожного договору підряду надана кошторисна документація, складені акти виконаних робіт та на адресу позивача, ТОВ «Ентхілл» виписані податкові накладні.

Також колегія суддів бажає зазначити, що податковий орган, стверджуючи про фіктивність здійснення даних господарських операцій у березні, квітні 2012 року обґрунтовує це лише тим, що ТОВ «Ентхілл» не знаходиться за юридичною адресою, при цьому не врахована та обставина, що у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19 листопада 2012 року (т. 1 а.с.95) не зазначено відомостей про відсутність підприємства за своїм місцезнаходженням.

Види діяльності, які зазначені у вказаному Витягу, відповідають переліку тих робіт, які контрагент виконував на замовлення позивача, більш того, у ТОВ «Ентхілл» з 09 листопада 2010 року є в наявності ліцензія державного архітектурно - будівельного контролю України, яка надає право на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Податковий орган в апеляційній скарзі зазначає, що суд не взяв до уваги їх докази, що директор ТОВ «Ентхілл» Сізов А.С. у своїх поясненнях робітникам податкової міліції у червні 2012 року зазначив, що ніякого відношення до господарської діяльності підприємства він не має, так як погодився на його створення за винагороду.

Між тим, як вбачається Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19 листопада 2012 року (т. 1 а.с.95) ТОВ «Ентхілл» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності і головою комісії з припинення є Сізов А.С.

Викладене свідчить про те, що підприємство знаходиться за своїм місцезнаходженням і його очолює - Сизов А.С., якій до кримінальної відповідальності за створення фіктивного підприємства - не притягувався.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб» у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходження, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

І тільки у разі невиконання юридичною особою вимог державного реєстратора, останній повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Крім того слід зазначити, що всіма контрагентами позивача підрядні роботи, пов'язані з енергопостачанням виконувалися на державних підприємствах і будь - яких нарікань з боку зазначених підприємств щодо неналежного виконання цих робіт або в загалі невиконання податковий орган не представив.

Правильним, на думку колегії суддів, є висновок суду першої інстанції про те, що використання ДПІ у Приморському районі м. Одеси в якості доказової бази актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів не засновано на податковому законодавстві.

Так, сама по собі зустрічна звірка, відповідно до положень ст. 73 ПК України не є перевіркою та проводиться виключно з метою отримання податкової інформації, у зв'язку з чим не може містити висновків щодо наявності або відсутності порушень податкового законодавства.

В порушення податкового законодавства ДПІ у Приморському районі м. Одеси вдруге зменшила податковий кредит по податковій накладній № 174, не звернувши уваги, що по ній вже відбулось самостійне корегування.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 08 липня 2011 року ТОВ «Сокол» позивачу була видана податкова накладна № 174 на загальну суму 934, 02 грн., у тому числі ПДВ 155, 67 грн.

Сума ПДВ по зазначеній податковій накладній була віднесена на податковий кредит за липень 2011 року.

10 січня 2013 року, позивачем до Суворовської податкової інспекції був зданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому податковий кредит був зменшений на суму 156 грн.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що правильно встановивши обставини справи та проаналізувавши вимоги законодавства, яке їх регулює, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, щодо визнання протиправним та скасування, прийнятого ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Фірма «Енергоремонтналадка» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова