Ухвала суду № 34239247, 15.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1917/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вектор-М" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 №0000099156 та №0000100156, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вектор - М» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 №0000099156, №0000100156.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 26.10.2012 №0000099156. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Приватного підприємства «Вектор-М» (код ЄДРПОУ 32492828, адреса: 01133, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КУТУЗОВА, будинок 18/7, кімната 105А) судові витрати в сумі 2045 (дві тисячі сорок п'ять) грн. 84 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова,2).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 жовтня 2012 відповідачем, на підставі акту перевірки від 10.10.2012 №71/15-6/32492828, прийнято наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000099156, яким позивачу за порушення п.200.1 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 136389грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 68194,50грн.

- №0000100156, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 136389грн.

Передумовою виникнення даних спірних правовідносин стало подання позивачем до ДПІ у Печерському р-ні. м. Києва ДПС податкової декларації з ПДВ за березень 2012, в рядку 23.1 якої відображено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні податкові періоди, в даному випадку лютий 2012, в розмірі 2 240 556грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено частину суми бюджетного відшкодування за березень 2012 в розмірі 136389грн., внаслідок завищення податкового кредиту за лютий 2012 в сумі 136389грн.

Як вірно визначено судом, встановлення правомірності/неправомірності формування позивачем податкового кредиту за лютий 2012 в сумі 136389грн. і є обставиною, що підлягає доказування в рамках даної адміністративної справи.

Як вбачається з акту перевірки, а також письмових заперечень відповідача, підставою для прийняття спірних ППР стали висновки ДПІ про нікчемність та безтоварність господарських операцій між позивачем та ФГ «Дід-Ух», які ґрунтуються на наявності висновку ГВ ПМ ДПІ у м. Херсоні від 01.06.2012 №2255/7/07-605 про нереальність здійснення фінансово-господарської діяльності ФГ «Дід-Ух» в лютому, березні, квітні 2012.

Відповідач в акті перевірки посилається на те, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (АС співставлення ПЗ і ПК) встановлено розбіжність у лютому 2012 між ФГ «ДІД-УХ» та ПП «Вектор М» на суму ПДВ 136388,97грн. Дана розбіжність виникла у зв'язку із актом ДПІ у Голопристанському районі Херсонській області ДПС від 01.06.2012 №81/15/34660985, яким ФГ «Дід-Ух» знято суми податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 в розмірі 136388,97грн.

Отже, перевіркою не встановлено надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість за лютий 2012 в розмірі 136388,97грн. по ФГ «Дід-Ух», а тому відсутнє джерело відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь ПП. «Вектор М» за березень 2012 в сумі 136388,97 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено придбанням ним товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Так, належним чином завіреними копіями Договору поставки №270115 від 24.02.2012; накладних №4 від 28.02.2012, №5, №6 від 29.02.2012; Товарно-транспортних накладних №№420030, 420027, 420028, 420029,420026, від 27.02.2012; №№420031, 420032, 420033, 420034 від 28.02.2012 підтверджується, що ФГ «Дід-Ух» поставлено партіями соняшник на умовах DDU (Інкотермс2000) на користь позивача безпосередньо на ПРаТ «Мелітопольській МЕЗ» за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського 108/1, загалом 201т.соняшника, як то передбачено п.1.1, 2.1. Договору.

Зі сторони ФГ «Дід-Ух» на користь позивача виписано податкові накладні від 28.02.2012 №2, від 28.02.2012 №№3, 4 на загальну суму ПДВ 136389,27грн., які включені до ЄРПН та суми ПДВ по яким віднесено позивачем до податкового кредиту за лютий 2012 та від'ємного значення за березень 2012.

В період з 01.03.2012 по 12.03.2012 позивачем проведено оплату за придбаний соняшник всього в сумі 822757,38грн., в т.ч. ПДВ 137126,30грн., що підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями №№5630, 5650 від 01.03.2013; №№5676, 5675 від 02.03.2012; №№5781, 5784. 5783 від 12.03.2013.

Слід зазначити, що передумовою укладення Договору №270115 від 24.02.2012 між позивачем та ФГ «Дід-Ух» та одночасно підтвердженням використання отриманого від ФГ «Дід-Ух» соняшника в рамках власної господарської діяльності, що сприймається судом як непрямий доказ товарності спірної операції, стали господарські взаємовідносини ПП «Вектор-М» з ПРаТ «Мелітопольський масло екстракційний завод» за Договором №06М-004 від 25.08.2011.

Враховуючи зміст Договору між позивачем та ПРаТ «Мелітопольський МЕЗ», є можливим прийти до висновку про те, що передумовою отримання нерафінованої соняшникової олії є поставка позивачем за Мелітопольський МЕЗ сировини - соняшнику, що, в даному випадку, було зроблено ФГ «Дід-Ух» в інтересах ПП «Вектор-М».

Аналіз змісту та обсягу господарських операцій за Договорами №270115 від 24.02.2012 та №06М-004 від 25.08.2011 дає змогу прийти до висновку про наявність взаємозв'язку між поставками соняшнику ФГ «Дід-Ух» та отримання позивачем соняшникової олії за наслідками переробки Мелітопольським МЕЗ соняшнику, поставленого ФГ «Дід-Ух».

Більш того, поставка ФГ «Дід-Ух» соняшнику на Мелітопольський МЕЗ в інтересах позивача підтверджується належним чином завіреними копіями Квитанцій Мелітопольського МЕЗ на приймання та переробку маслонасіння, адже кожна з Квитанцій містить в собі інформацію з приводу номеру ТТН, за якою поставлено соняшник, а дані номери ТТН, що вказані у квитанціях на приймання товару є ідентичними номерам тих ТТН, за якими ФГ «Дід-УХ» поставлено товар в інтересах позивача в рамках Договору №270115, який ДПІ, враховуючи вищевикладене, помилково визнано нікчемним та безтоварним.

Стосовно відсутності фітосанітарних сертифікатів як належного доказу безтоварності досліджуваної господарської операцій, колегія погоджується з судом першої інстанції, що ДПІ вибірково сприйнято положення Закону України «Про карантин рослин» та Наказу Мінагрополітики від 23.08.2005 №414, внаслідок чого зроблено помилкові висновки, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України «Про карантин рослин» об'єкти регулювання, в даному випадку соняшник, можуть переміщуватися в межах зони, вільної від регульованих шкідливих організмів, без наявності карантинного сертифіката.

Виключно Інспектор з карантину рослин, відповідно до Законів України «Про карантин рослин» від 19.01.2006, «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 та Правил фітосанітарного контролю ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку обробки та реалізації під карантинних матеріалів» має повноваження провести огляд зерна соняшнику, яке перевозив ФГ «Дід-Ух» і, в разі виявлення ознак забруднення його шкідливими організмами, вирішити питання про його очищення, знезараження, та ін., відповідно до вищевказаних законодавчих актів, чого в даному випадку судом не встановлено.

Доводи ж представника відповідача, викладені в письмових запереченнях не можуть бути підставою для визнання правомірними спірних ППР, адже відсутність у контрагента позивача карантинних та фітосанітарних сертифікатів не була встановлена під час перевірки, та не була підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Для бюджетного відшкодування необхідною умовою є наявність фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування отримувачем товарів (послуг), постачальником таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених ПК України.

Доводи відповідача не дають підстав для висновку, що укладений позивачем з ФГ «Дід-Ух» договір є нікчемним.

На час укладення та виконання договору контрагент позивача був зареєстрований в ЄДРПОУ, був юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебував на обліку як платники податків, у тому числі був платником податку на додану вартість.

Таким чином висновки відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено, у зв'язку з чим посилання відповідача, що спірні правочини є нікчемними в силу положень ст.228 ЦК України, є безпідставними.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, Рішенням ДПС у м. Києві від 28.12.2012 №9084/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги позивача, податкове повідомлення-рішення №0000100156 від 26.10.2012 скасовано повністю. Таким чином, суд позбавлений можливості встановлювати правомірність/протиправність акту індивідуальної дії, який, станом на час вирішення даної справи по суті, скасований, а тому, в цій частині позовних вимог ПП «Вектор-М» слід відмовити у зв'язку з відсутністю у нього порушеного права щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування ППР №0000100156 від 26.10.2012.

А отже, на підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.