Ухвала суду № 34237164, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 808/1253/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №808/1253/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтопродуктгруп» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтопродуктгруп» та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби №0000050029 від 23.01.2013р., в частині застосування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3060 грн..

Постанова суду, зокрема, мотивована тим, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкції є вчинення платником податкового правопорушення, оскільки подання декларацій з помилковим зазначенням ідентифікаційних номерів найманих працівників не свідчить про невиконання або неналежне виконання позивачем вимог Податкового кодексу України, у спірному випадку обов'язків податкового агенту, то відсутні підстави стверджувати про допущення підприємством податкового правопорушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за подання декларацій з такими помилками, які в подальшому самостійно виправлені позивачем.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів), подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обгрунтована встановленим фактом подання позивачем податкової звітності, яка має помилки та неточності, в частині зазначення ідентифікаційних номерів найманих працівників, що є підставою для застосування штрафних санкцій, які передбачені п.119.2 ст.119 ПК України.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що повноважними особами проведена камеральна перевірка позивача, щодо подання податкової звітності за формою №1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 3 та 4 квартали 2011року, 1 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №15/29-0/37221323 від 09.01.2013, яким встановлено порушення пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» подано податкову звітність (форма №1-ДФ) за 3-4 квартали 2011 року та 1 квартал, 3 квартал 2012року з недостовірними відомостями та помилками.

Такі висновки, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок її заповнення та подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 21.12.2010р. №1020.

ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТГРУП» було надано податкову звітність за формою №1 -ДФФ:

за 4 квартал 2011 року № 9014698901 від 31.01.2012 року з порушенням розділу 3 порядку заповнення податкового розрахунку (Порядок № 1020): п.3.1.13 - реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що підтверджено самостійним виправленням помилок уточнюючими розрахунками податкової звітності №9016900967 від 01.08.2012р..

за 1 квартал 2012 року № 9022501627 від 27.04.2012 року з порушенням розділу 3 порядку заповнення податкового розрахунку (Порядок № 1020): п.3.1.13 - реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що підтверджено самостійним виправленням помилок уточнюючими розрахунками податкової звітності №9045372268 від 01.08.2012р..

за 3 квартал 2012 року № 9067120876 від 30.10.2012 року; № 9067121563 від 30.10.2012 року з порушенням розділу 3 порядку заповнення податкового розрахунку (Порядок № 1020): п.3.1.13 - реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що підтверджено самостійним виправленням помилок уточнюючими розрахунками податкової звітності. № 9073510949 від 21.11.2012р.; № 9073515627 від 21.11.2012 року.

З цих підстав, СДПІ зроблено висновок про подання підприємством податкової звітності з недостовірними відомостями та помилками (в частині зазначення реєстраційних номерів облікової картки платника податків).

З огляду на викладене, в акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п.п.«б» п. 176.2 ст.176, р. ІІ Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно із п.119.2 ст.119 ПК України.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000050029 від 23.01.2013р.,, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтованого виходив з того, що визначальними підставами для застосування штрафних (фінансових) санкції є допущення платником податкового правопорушення, поняття якого наведено у ст..109 ПК України.

Відповідно до ст..109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вимоги вказаної норми права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що визначальними ознаками податкового правопорушення є вчинення платником податків дій (допущення бездіяльності), що призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством.

З огляду на поняття «податкове правопорушення» та враховуючи суть спірних правовідносин, а також обов'язки, які Податковим кодексом України покладено на податкових агентів (п.176.2 ст.176 ПК України, п.176.1 ст.176 ПК України), суд першої інстанції правильно вказав на те, що Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Таким чином, помилки, які були допущені позивачем у написані реєстраційних номерів облікових карток платників податків, не є тими діями, які становлять склад податкового правопорушення.

Встановивши обставини, які свідчать про те, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, а також самостійно усунуто виявлені помилки, які не стосуються сумарних показників сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, у зв'язку з чим бюджет не зазнав втрат, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, і як наслідок, про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім цього, відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020грн.

Отже, вказаною нормою права визначено, що відповідальність може мати місце, зокрема, за подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків. Тобто, визначена у вказаній нормі права недостовірність та помилковість має стосуватися саме суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а не правильності написання ідентифікаційних номерів найманих працівників.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до суб'єктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №808/1253/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк