Ухвала суду № 34237154, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-1326/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 1170/2а-1326/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імобільяре» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імобільяре» 19 квітня 2012 року звернулось до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 року № 1000802310 та № 1000812310.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача про безтоварність господарських відносин між позивачем та приватним підприємством «Агромехсервіс» (далі - ПП «Агромехсервіс»), викладені у акті №402/23-10/33650379 від 07.09.2011 року (далі - акт перевірки) на підставі якого оскаржені рішення було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 23 вересня 2011 року № 1000802310 та № 1000812310.

Постанова суду мотивована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято передчасно, у зв'язку із тим, що їх прийнято за результатами перевірки платника податків, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки та збори до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті №402/23-10/33650379 від 07.09.2011 року. Крім того відповідач зазначає, що вході судового розгляду справи суд не з'ясував чи розглянута кримінальна справа по якій було призначено перевірку позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «Агромехсервіс» за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №402/23-10/33650379 від 07.09.2011 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

ст.ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах,

здійснених при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаним правочинах, не були передані в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

пп. 1.32 ст. 1. ст. 3. пп 5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток сумі 5000 грн.. у тому числі за II квартал 2010 року у сумі 5000 грн.. за рахунок включення до складу валових витрат вартості отриманих ТМЦ від ПП «Агромехсервіс», факт отримання яких не підтверджено:

ст. 3, пп. 7.4.1. пп.7.4.4. пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 4000 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних виписаних ПП «Агромехсервіс» по нікчемних правочинах.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №1000802310 щодо визначення податковою зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 6250 грн. в тому числі за основним платежем 5000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1250 грн., а також податкове повідомлення-рішення №1000812310 щодо визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5000 грн.. у тому числі за основним платежем 4000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 1000 грн. ( а.с. 19-20).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення прийнято передчасно, у зв'язку із тим, що їх прийнято за результатами перевірки платника податків, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки та збори до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позапланова виїзна перевірка позивача призначена податковим органом на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області майора податкової міліції Баркар А.М. від 06 вересня 2011 року про призначення позапланової перевірки по кримінальній справі №58-479 порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, визначено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно -розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Аналізуючи приписи наведеної норми, можна зробити висновок, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Положеннями п. 58.4 ст. 58 ПК України, передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не надано жодних доказів того, що у кримінальній справі №58-479 порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правильним, оскільки, як встановлено в судовому порядку, перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали за результатами такої перевірки повинні були бути долученими до матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 1170/2а-1326/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров