Постанова № 34235889, 15.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"15" жовтня 2013 р. Справа № 820/5879/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г. О.,

за участю представника позивача - Ріпки В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Кегичівський ринок" звернулося до суду з адміністративним позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (див. ухвалу суду на а.с. 195-196 т. 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 210 т. 2) просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000052310/0 від 29.06.2010 р. та № 0000062310/0 від 29.06.2010 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що первинні документи, на підставі яких витрати, пов'язані з придбанням ТМЦ у постачальників ТОВ "Декарт - XXI", ТОВ "Ікліф" , ТОВ "Нафтосервіс", віднесені до складу валових, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому повністю відповідають вимогам чинного законодавства України щодо порядку оформлення та змісту первинних документів та стосовно витрат, пов'язаних з оплатою маркетингових послуг, дані витрати підтверджуються відповідними розрахунковими та первинними документами, які підтверджують факт виконання договорів.

Позивач вважає необгрунтованими висновки відповідача про те, що ТОВ Кегичівський ринок" завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 2500,00 грн., з операції по отриманню маркетингових послуг, оскільки саме в договорі повинна міститися інформація про конкретні обсяги та напрямки здійснення дослідження, наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору. А підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинна документація, що свідчить про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої.

Відповідач надав до суду письмові заперечення (а.с. 115-119 т.2), в яких проти позову заперечував посилаючись на те, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України приймання усіх нафтопродуктів, що надходять на АЗС в автоцистернах, а також нафтопродуктів, розфасованих в дрібну тару, проводиться за товарно-транспортною накладною і за об'ємом, виміряним у резервуарі, що було відсутнє в позивача.

Також представник відповідач зазначив, що наданий позивачем до перевірки акт приймання-здачі виконаних робіт від 31.07.2008 року на загальну суму 15000,00 грн., в тому числі, ПДВ 2500,00 грн. не може вважатися первинним документом, який підтверджує факт виконання маркетингових послуг, оскільки не містить інформації про конкретні обсяги та напрями, за якими згідно з договором здійснювались відповідні дослідження.

Таким чином, під час проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачеві було донараховану суму податкового зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При судовому розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 29.01.1999 року Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (а.с. 85 т.1); з 17.03.1997року взято на податковий облік в Кегичівському відділенні Красноградської МДПІ; у періоді, який перевірявся, було платником, зокрема, податку на прибуток, податку на додану вартість.

Згідно копії статуту ТОВ "Кегичівський ринок" (а.с. 77-84 т. 1) та копії довідки № 8230 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності товариства є оптова та роздрібна торгівля паливом (код за КВЕД -51.51.0,50.50.0).

Для здійснення основних видів господарської діяльності позивач використовує нерухоме майно, що йому належить на праві приватної власності, а саме: нежитлові будівлі літ. А-І - будівля операторської АЗС заг. пл. 45,8 кв.м., літ. Б - підсобної будівлі АЗС заг. пл. -18,8 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності виданого Кегичівською селищною радою 23.03.2006 року (а.с. 172 т. 3).

Судом, що у період з 19.05.2010 року по 09.06.2010 року Красноградською МДПІ Харківської області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Кегичівський ринок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 14.06.2010 року № 796/23/24672046 (а.с. 11- 66 т.1) (далі по тексту - акт перевірки), згідно висновків якого перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Кегичівський ринок":

- п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 656084 грн., у тому числі:

- півріччя 2007 року на суму 126208 грн.; 9 місяців 2007 року на суму 262912 грн.; 2007 рік на суму 420495 грн.;

- 1 квартал 2008 року на суму 151815 грн.; півріччя 2008 року на суму 179394 грн.; 9 місяців 2008 року на суму 199519 грн.; 2008 рік на суму 230439 грн.;

- 1 квартал 2009 року на суму 5150 грн.; півріччя 2009 року на суму 5150 грн.; 9 місяців 2009 року на суму 5150 грн. 2009 рік на суму 51500 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 2500, 00 грн.

Не погодившись з висновками вказаного акту перевірки позивачем до Красноградської МДПІ було подано письмові заперечення в яких просив скасувати акт перевірки (а.с. 53 т.3). За результатами розгляду заперечення відповідачем було надано письмову відповідь № 3298/15/23-013 від 21.06.2010 року, якою Красноградська МДПІ вважає, що висновки, вкладені в акті перевірки від 14.06.2010 року № 796/23/24672046 є такими, що відповідають чинному законодавству (а.с. 54-56 т.3).

На підставі вищевказаного акту перевірки Красноградською МДПІ Харківської області прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000052310/0 від 29 червня 2010 року, яким ТОВ "Кегичівський ринок" за встановлене порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 984126,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 656084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328042,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 29 червня 2010 року, яким ТОВ "Кегичівський ринок" за встановлене порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3570 грн., утому числі: за основним платежем - 2500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1250 грн. (а.с. 9,10 т.1).

Як встановлено судом з метою здійснення власної господарської діяльності ТОВ "Кегичівський ринок" укладені договори з суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, на придбання палива та маркетингових послуг.

Так, в період, що перевірявся, основними постачальниками палива були: ТОВ «Декарт -XXI», ТОВ «Ікліф», ТОВ «Нафтосервіс».

Між ТОВ «Кегичівський ринок» (покупець) та ТОВ «Декарт -XXI» (продавець) у перевіряємому періоді були укладені договори купівлі-продажу дизельного палива б/н від 25.06.2008 року (а.с. 178 т.1), від 25.08.2008 року (а.с. 181 т.1), від 29.10.2008 року (а.с. 184 т.1), від 17.11. 2008 року (а.с. 187 т.1) від 29.01.2009 року (а.с. 190 т.1).

ТОВ «Декарт -XXI» є юридичною особою та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 19.02.2007 року, номер запису - 1 471 102 0000 023958, що підтверджується випискою серії ААВ № 515077 та витягом № 16737816 від 02.07.2013 р. (а.с. 202, 203 т.2), довідкою № 17194478 від 17.09.2013 року (а.с. 43 т.3). Основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі 51.90.0.

Згідно вищезазначених договорів купівлі-продажу ТОВ «Декарт -XXI» (продавець) поставив на адресу ТОВ «Кегичівський ринок» (покупець) дизельне паливо. Факт виконання вказаних договорів підтверджується копіями: податкових накладних та видаткових накладних (а.с. 179, 180, 182, 183, 185, 186, 188, 189, 191, 192 т.1), журналу реєстрації виданих довіреностей (а.с. 121-125 т. 2), витягом з ЄДР ЮО та ФОП щодо перевізника - ТОВ СП «Полтава» (а.с. 228-229 т. 3), товарно-транспортних накладних (а.с. 132 - 136 т.2), видаткових касових ордерів та корінців квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 177-184, 187 - 214 т.3).

Крім того, ТОВ «Иклиф» (продавець) на адресу ТОВ «Кегичівський ринок» (покупець) у перевіряємому періоді на підставі договорів купівлі-продажу б/н від 25.06. 2007 року (а.с. 140 т.1), від 21.12.2007 року (а.с. 143 т.1), від 27.02.2008 року (а.с. 172 т.1) та від 22.04.2008 року (а.с. 175 т.1) здійснив постачання дизельного палива.

ТОВ «Иклиф» є юридичною особою та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 06.09.2005 року, номер запису - 1 480 102 0000 014355, що підтверджується витягом № 17201896 від 18.09.2013 р. (а.с. 208-209 т.2), довідкою № 17194659 від 17.09.2013 року (а.с. 42 т.3). Основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі 51.70.0.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується копіями: податкових накладних та видаткових накладних (а.с. 141, 142, 144, 145, 173, 174, 176, 177 т.1), журналу реєстрації виданих довіреностей (а.с. 121-125 т. 2), витягом з ЄДР ЮО та ФОП щодо перевізника - ТОВ СП «Полтава» (а.с. 228-229 т. 3), товарно-транспортних накладних (а.с. 127 - 130 т.2), видаткових касових ордерів та корінців квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 173 - 176 т.3).

Також, як встановлено судом, ТОВ «ВКП «Нафтосервіс» (продавець) на адресу ТОВ «Кегичівський ринок» (покупець) у перевіряємому періоді на підставі договору купівлі-продажу б/н від 15.01. 2007 року поставляло нафтопродукти (а.с. 100-101 т.1).

ТОВ «ВКП «Нафтосервіс» 07.04.2000 р. було зареєстроване юридичною особою про що 05.04.2005 року вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців за № 1 572 120 0000 000038.

02.07.2008 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 15721110007000038 про припинення ТОВ «ВКП «Нафтосервіс» за рішенням засновників, що підтверджується витягом № 17202069 від 18.09.2013 р. (а.с. 206-207 т.2), довідкою № 17194659 від 17.09.2013 року (а.с. 44 т. 3). Основний вид діяльності - оптова торгівля паливом 51.51.0.

Факт виконання вказаного договору купівлі-продажу б/н від 15.01. 2007 року підтверджується копіями: накладних (а.с. 102 - 139 т.1), журналу реєстрації виданих довіреностей (а.с. 121-125 т. 2), копіями договорів № 1 від 05.01.2007 р. та №2 від 04.01.2008 р. про надання транспортних послуг з перевезення вантажів між ТОВ «ВКП «Нафтосервіс» та ТОВ СП «Полтава» (а.с. 231 - 235 т. 3), витягом з ЄДР ЮО та ФОП щодо перевізника - ТОВ СП «Полтава» (а.с. 228-229 т. 3), товарно-транспортних накладних (а.с. 5 - 54 т.4), платіжних доручень (а.с. 57 - 171 т. 3).

Сплачені на користь контрагентів суми були віднесені позивачем до складу валових витрат, що не заперечується представником відповідача та підтверджується розшифровкою щодо валових витрат ТОВ «Кегичівський ринок», пов'язаних з придбанням ТМЦ за період квітень 2007 р. - 2009 рр. (а.с. 48-51 т.3) та відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за періоди, що перевірялися відповідачем (а.с. 218-229 т.2), а суми податку на додану вартість - до складу податкового кредиту відповідних періодів, що підтверджується копіями додатків №5 до відповідних податкових декларацій з ПДВ (а.с. 230-250 т. 2, а.с. 1-25 т. 3).

Придбаний товар (паливо) в подальшому реалізовано ТОВ "Кегичівський ринок" через мережу власних автозаправних станцій в роздріб споживачам, про що свідчать також копії державних статистичних спостережень за перевіряє мий період (а.с. 156 - 191 т. 2).

Відповідно до п. 1.32. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовий, матеріальній або нематеріальній формах.

Тобто господарська діяльність - це діяльність, спрямована на отримання доходу, а не прибутку, оскільки обов'язковою умовою визначення терміну „господарська діяльність" є діяльність по отриманню доходу. Під доходом слід розуміти отримання будь - якої суми грошових коштів або товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться суб'єктом господарювання. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів визначені пунктом 2 статті 9 цього Закону, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.5.2 ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією;, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Відповідно до п.5.11 ст.5 цього Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, для включення сум до витрат, достатній лише зв'язок придбаних послуг з господарської діяльністю підприємства та наявність відповідних розрахункових документів, підтверджуючих сплату сум.

Взаємовідносини з зазначеними суб'єктами підприємницької діяльності щодо придбання товару (палива) підтверджуються наступними: договорами на постачання ТМЦ, які підтверджують домовленість сторін у письмовій формі щодо зобов'язання продавця (постачальника), який здійснює підприємницьку діяльність, передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; накладними на відпуск ТМЦ, які є підставою для оприбуткування ТМЦ покупцем; розрахунковими документами, зокрема платіжними дорученнями, банківськими квитанціями на перерахування коштів, видатковими касовими ордерами та квитанціями до прибуткових касових ордерів, які є розрахунковими документами, що підтверджують факт оплати за ТМЦ.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено на підставі наявних первинних та податкових документів до валових витрат вартість нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Декарт - XXI», ТОВ «Ікліф», ТОВ «Нафтосервіс».

Також, 15.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" та ТОВ «Декарт - XXI» укладений договір № б/н на виконання маркетингових послуг (а.с. 69-71 т.1) на загальну суму 15000, 0 грн., в т.ч. ПДВ 2500, 00 грн. про що свідчить копія протоколу погодження договірної ціни (а.с. 72 т.1).

До перевірки позивачем було надано акт приймання - здачі виконаних робіт б/н від 31.07.2008 року на загальну суму 15000,0 грн., в тому числі ПДВ 2500,0 грн., в якому зазначено: "виконавцем були виконанні роботи у відповідності до договору від 15.07.2008 року, а саме: виконані маркетингових досліджень по пунктам даного договору. Виконані послуги задовольняють умовам договору" (а.с. 73 т.1). Позивачем від ТОВ «Декарт - XXI» було отримано податкову накладну № 36 від 31.07.2008 року на суму ПДВ 2500, 00 грн. (а.с. 74 т.1).

Контролюючий орган вважає, що вищезазначений акт виконаних робіт не може вважатися первинним документом, який підтверджує факт виконання маркетингових послуг, оскільки не містить інформації про конкретні обсяги та напрями, за якими згідно з договором здійснювались відповідні дослідження. Крім того, не визначено, які саме види досліджень та, відповідно, маркетингових послуг оцінено сторонами за договором у розмірі коштів, зазначеному в цьому акті. Документи щодо результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань відповідно до узгоджених напрямів відсутні.

Таким чином відповідач дійшов висновку про те, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем було занижено податку на прибуток на суму 3125, 00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 2500, 00 грн.

Суд погоджується з даним висновком податкового органу з наступного. Суд зазначає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договору про маркетингові послугу не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт здачі - прийняття робіт не відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

У вказаному акті відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожної окремої одиниці різновиду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг. Акт не містять посилань на те, які саме конкретні послуги в рамках маркетингу були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції. Отже, суд вважає, що вказаний акти здачі-прийняття робіт не відображає зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не може вважатись первинним документом бухгалтерського та податкового обліку, що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

У ході розгляду справи позивач не надав будь-яких звітів, складенням яких оформлювався результат надання вказаних послуг, не представив жодних документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення цілей Товариства.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 0000052310/0 в частині визначення ТОВ "Кегичівський ринок" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 979438, 00 грн., як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині донарахування суми податку на прибуток в розмірі 3125, 00 грн. основного платежу та 1563, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000062310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 3750, 00 грн. - такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.06.2010 року № 0000052310/0 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кегичівський ринок" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 979438, 00 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень), в тому числі - 652959, 00 грн. (шістсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) за основним платежем та 326479, 00 грн. (триста двадцять шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.