Постанова № 34235414, 15.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2013 р. №820/7053/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача 1 - ОСОБА_1, позивача 2 - ОСОБА_2, відповідача 1- не прибув, відповідача 2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Луценка Павла Геннадійовича, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулися позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Луценка Павла Геннадійовича, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області , в якому просять суд, з урахуванням уточнень, скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27.08.2013 року за №5331089, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Луценко П.Г.; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції провести державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно: за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з 2-х кімнат житловою площею 40,6 кв.м., у т.ч. 1-а кімната 24.3 кв.м., 2-а кімната 16.3 кв.м., кухні площею 15.2 кв.м., вбиральні (сполученої) 5,5 кв.м., коридору 6,7 кв.м., квартира обладнана балконом літ. «І» площею 6,5 кв.м., загальна площа квартири 69,9 кв.м.; за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з 2-х кімнат житловою площею 40,6 кв.м., у т.ч. 1-а кімната 24,3 кв.м., 2-а кімната 16,3 кв.м., кухні площею 15,2 кв.м., вбиральні (сполученої) 5,5 кв.м., коридору 6,7 кв.м., квартира обладнана балконом літ. «1» площею 6,5 кв.м., загальна площа квартири 69,9 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703, оскільки подані позивачем на реєстрацію документи відповідають вимогам вказаних нормативних актів, тому у відповідача були відсутні підстави для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, через що відповідне рішення відповідача підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивачем при подачі документів, необхідних для реєстрації речових прав та обтяжень, не було надано документ про прийняття до експлуатації. Оскільки ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чітко визначено, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Зазначена норма Закону кореспондується з абз.2 п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р. Таким чином, рішення, прийняті державним реєстратором в процедурі розгляду заяви № 2118363 є обґрунтованими та правомірними, прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Представники позивачів в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідачів в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши представників позивача присутніх в судовому засіданні, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р. в порядку розподілу сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 40,6 кв. м. саме 1-а кімната площею 24,3 кв. м., 2-а кімната площею 16,3 кв.м.,а також кухні площею 15,2 кв.м.,сполученої вбиральні площею 5,5 кв.м, коридору площею 6,7 кв.м, та балкону площею 6, 5 кв.м., а загальна площа квартири становить 69,9 кв.м. Вказане рішення набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2013 року позивачі звернулися до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням відповідача №4753237 від 05.08.13 року було зупинено розгляд заяви, з підстав ненадання позивачем у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме - документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири АДРЕСА_1.

Рішенням за №5331089 від 27.08.2013 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, не були усунуті обставини, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011року №703.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №703.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п. 26 Порядку №703)

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є,зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пп. 10 п. 27 Порядку №703)

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування) (п. 28 Порядку №703)

Для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт (п. 29 Порядку №703)

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Згідно картки прийому заяви №4202548, разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем було подано: рішення суду, серія та номер: 644/3014/13-ц, виданий 18.06.2013, видавник: Орджонікідзевський районний суд м. Харкова; рішення суду, копія, серія та номер: 644/3014/13-ц, виданий 18.06.2013, видавник: Орджонікідзевський районний суд м. Харкова; технічний паспорт, серія та номер: П-7-21873, виданий 20.11.2012 р., видавник: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"; технічний паспорт, копія, серія та номер: П-7-21873, виданий 20.11.2012, видавник: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Таким чином, судом встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно позивач надав рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р., що набрало законної сили яким визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 40,6 кв. м. саме 1-а кімната площею 24,3 кв. м., 2-а кімната площею 16,3 кв.м.,а також кухні площею 15,2 кв.м.,сполученої вбиральні площею 5,5 кв.м, коридору площею 6,7 кв.м, та балкону площею 6, 5 кв.м., а загальна площа квартири становить 69,9 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного процесуального Кодексу України, за правилами якого розглядалась справа про визнання права власності, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже таке рішення суду, що набрало законної сили відповідно до п.п. 10 п. 27 Порядку №703 та ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме.

Зі змісту рішення вбачається, що вищевказана квартира була реконструйована, технічний стан будівельних конструкцій є задовільним, роботи по переплануванню квартири не привели до порушення діючих будівельних, санітарних та протипожежних норм.

Оскільки, квартира АДРЕСА_1 була реконструйована, на виконання норм п. 29 Порядку №703 позивачем був наданий технічний паспорт серія та номер: П-7-21873, виданий 20.11.2012 р. КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 40,6 кв. м., у тому числі 1-а кімната площею 24,3 кв. м., 2-а кімната площею 16,3 кв.м., кухні площею 15,2 кв.м., сполученої вбиральні площею 5,5 кв.м, коридору площею 6,7 кв.м, та балкону площею 6, 5 кв.м., а загальна площа квартири становить 69,9 кв.м.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (п. 46 Порядку №703)

З аналізу вказаної норми вбачається, що заявник зобов'язаний подати документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадку проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Однак в даному випадку отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно не вимагається. Оскільки квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2012 року та на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.06.2013 р. яким в порядку розподілу сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Тому твердження представника відповідача щодо ненадання державному реєстратору документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не відповідають фактичним обставинам справи, через те, що державним реєстратором було зобов'язано надати заявника документ, надання якого не є обов'язковим у даному випадку.

Щодо посилань представника відповідача на положення ст. 376 ЦК України та Постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 7 цієї Постанови не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир.

Виходячи зі змісту частини другої статті 383 ЦК власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.08.2013 року було прийнято з порушенням вимог законодавства, за відсутності підстав передбачених ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та з метою повного захисту прав позивачів, на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача № 4753237 від 05.08.13 року, яким було зупинено розгляд заяви.

З огляду на те, що неправомірно було зупинено розгляд заяви, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценка Павла Геннадійовича про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27.08.2013 року за №5331089.

Щодо позовних вимог про зобов'язання реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції провести державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно: за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з 2-х кімнат житловою площею 40,6 кв.м., у т.ч. 1-а кімната 24.3 кв.м., 2-а кімната 16.3 кв.м., кухні площею 15.2 кв.м., вбиральні (сполученої) 5,5 кв.м., коридору 6,7 кв.м., квартира обладнана балконом літ. «І» площею 6,5 кв.м., загальна площа квартири 69,9 кв.м.; за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з 2-х кімнат житловою площею 40,6 кв.м., у т.ч. 1-а кімната 24,3 кв.м., 2-а кімната 16,3 кв.м., кухні площею 15,2 кв.м., вбиральні (сполученої) 5,5 кв.м., коридору 6,7 кв.м., квартира обладнана балконом літ. «1» площею 6,5 кв.м., загальна площа квартири 69,9 кв.м., суд зазначає, що задоволення позовних вимог в цій частині фактично буде перебиранням суду на себе повноважень спеціального державного органу, які відносяться до його виключної компетенції, оскільки державній реєстрації права власності квартири має передувати відповідна процедура, дотримання якої у повному обсязі не є предметом розгляду зазначеної справи, з огляду на те, що рішення про відмову у державній реєстрації прийнято у зв'язку з неподанням витребуваного документа.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку вчинити державну реєстрацію права власності зазначеної квартири, тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" на орган державної реєстрації прав покладено обов'язок проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у їх реєстрації, а державний реєстратор який приймає рішення є лише посадовою особою вказаного органу.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, з метою повного захисту прав позивачів, на підставі ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України,суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо державної реєстрації права власності за кожним на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р. по цивільній справі № 644/3014/13-ц.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного, суд доходить до висновку, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Луценка Павла Геннадійовича, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценка Павла Геннадійовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4753237 від 05.08.2013 р.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценка Павла Геннадійовича про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27.08.2013 року за №5331089.

Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо державної реєстрації права власності за кожним на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р. по цивільній справі № 644/3014/13-ц.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.