Постанова № 34234918, 15.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі захисника Чайки О.С.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка працює головним бухгалтером ТзОВ «МТІ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 85 грн.

Відповідно до постанови суду, ГДРІ Міжрегіонального головного управління Міндоходів під час перевірки ТзОВ «МТІ» 23.07.2013 року було встановлено, що ОСОБА_2 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку згідно акту № 627/42-30/13669756 від 31.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МТІ» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Бонтон» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, у зв'язку з чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

28.08.2013 року ОСОБА_2 звернулася з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, що пропущений з поважних причин, оскільки в судовому засіданні вона присутня не була, судову повістку з зазначенням часу, дати та місця розгляду справи в установлений законом строк не отримувала, а копію оскаржуваного судового рішення отримала лише 21.08.2013 року по пошті.

В самій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2013 року скасувати, а провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

При цьому, як зазначає апелянт, ТзОВ «МТІ» не погодилося з податковими рішеннями-повідомленнями, винесеними за результатами перевірки ТзОВ, а тому вони були оскаржені в передбаченому законом порядку, у зв'язку з чим, грошові стягнення, що накладені на ТзОВ «МТІ», слід визнати неузгодженими.

Вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення захисника, який підтримав клопотання про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги ОСОБА_2, слід прийти до наступного висновку.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення належним чином не дотримані, оскільки зматеріалів провадження не можна зробити однозначного висновку про те, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

А саме, дійсно матеріали провадження містять конверт з судовою повісткою від 02.08.2013 року про призначення розгляду справи на 08.00 годин 09.08.2013 року, яка повернулася до суду за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні, при цьому, як зазначено на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення - дата її подання 09.08.2013 року (а.с. 70).

Згідно супровідного листа, копія постанови суду від 09.08.2013 року, у той же день була направлена ОСОБА_2 (а.с. 69).

Проте, як указує відбиток поштового відправлення, фактично вона була направлена 15.08.2013 року (а.с. 74).

Виходячи з наведеного, заслуговують на увагу доводи клопотання ОСОБА_2 про отримання нею вказаної постанови лише 21.08.2013 року, а тому слід прийти до висновку пронеобхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді та про прийняття до розгляду апеляційної скарги від 28.08.2013 року (а.с. 102) на вказане судове рішення.

Окрім наведеного, апеляційним судом виявлено також інші істотні порушення вимог закону, що допущені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимоги ст. 283 КУпАП, передбачають, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення в межах, що установлено органом (посадовою особою), а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Дані вимоги закону судом при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення не дотримані, оскільки суд постановою фактично не встановив обставини, що визнав доведеними, а послався на те, що 23.07.2013 року ГДРІ Міжрегіонального головного управління Міндоходів під час перевірки ТзОВ «МТІ» було встановлено, що ОСОБА_2 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку згідно акту № 627/42-30/13669756 від 31.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МТІ» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Бонтон» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, у зв'язку з чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

При цьому, районний суд не послався і на закон, вимог якого, на переконання суду першої інстанції, не дотрималася ОСОБА_2, при тому, що ст. 163-1 КУпАП є банкетною.

Допустив суд першої інстанції і суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами постанови, вказавши, що ОСОБА_2 вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, разом з тим притягнув її до відповідальності по ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, керуючись при цьому ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, за якою фактично складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 4), але останній закон, в свою чергу, передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не за порушення порядку ведення податкового обліку, що виявлено на підставі акту та знайшло своє відображення в постанові судді.

Вказане свідчить про такі порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, які безумовно тягнуть за собою скасування постанови судді першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Оскільки ТзОВ «МТІ»оскаржило податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (а.с. 98), на чому акцентує увагу сторона захисту, вказавши про їх скасування, то, згідно з п.п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою до дня закінчення процедури оскарження.

Як убачається з матеріалів провадження, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений тільки на підставі даних, що викладені в акті перевірки від 31.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МТІ» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Бонтон» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами чого ТзОВ нараховані грошові зобов'язання, сума яких є неузгодженою, а тому матеріали як такі, що містять вищевикладені неузгодженості та передчасно направлені для розгляду судом, необхідно направити для доопрацювання та додаткової перевірки в Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, під час якої, на виконання вимог ст. 245 КУпАП, необхідно всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, що мають значення для прийняття правильного рішення, у тому числі і розглянути інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, після чого, за наявності до того підстав, направити матеріали за протоколом на новий судовий розгляд.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2013 року задовольнити та поновити цей строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення № 408/42-30 від 23 липня 2013 року повернути до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників для доопрацювання та проведення додаткової перевірки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька