Рішення № 34234736, 03.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/12542/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко С.В.

Доповідач: Невідома Т.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Усика Г.І., Пікуль А.А.

при секретарі: Алейнікову М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 47 481, 84 грн. та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. У розмірі 2 500 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що 17.05.2013 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №522179-02-10-01. Відповідно до умов договору предметом страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Шевроле Круз», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним договором є ПАТ «Кредобанк». 10.03.2013 року трапилась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу. 11.03.2013 року вона, ОСОБА_1, звернулась до відповідача з заявою про настання ДТП та виплату страхового відшкодування. 18.04.2013 року ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» листом №1779 відмовило у виплаті страхового відшкодування на підставі п. п. 10.3., 13.1.1., 13.1.2 Договору страхування. Вважає, що подія, яка сталася з належним їй застрахованим транспортним засобом є страховим випадком та відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку передбаченому договором.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.Зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було надано можливості сторонам надати свої пояснення по суті справи, в судовому засіданні не було досліджено жодного доказу. На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки враховуючи неправомірну відмову відповідача здійснити страхове відшкодування, позивач мав всі підстави для звернення до суду без погодження з третьою особою.

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Балдук А.О. в інтересах ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» заперечував проти апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Єлишев К.Ю. в інтересах ПАТ «Кредобанк» підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 травня 2012 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №522179-02-10-01(а.с. 8-12).

У відповідності до п. 1.2.1 даного договору, вигодонабувачем є Київська філія ПАТ «Кредобанк».

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що страхове покриття діє у разі експлуатації транспортного засобу страхувальником ОСОБА_1 та ОСОБА_5

10 березня 2013 року біля 19 год. 10 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Шевроле», р.н. НОМЕР_1 на а/д Гора-Проців, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з напівпричепом, р.н. НОМЕР_3, який буксирувався автомобілем «ДАФ», р.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу (а.с. 26).

11.03.2013 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «ВУСо» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №1512-02 від 18.04.2013 року по Договору страхування наземного транспорту №522179-02-10-01 від 17.05.2012р. складеного відповідачем, у виплаті страхового відшкодування відмовлено на підставі п. п. 10.3., 13.1.1., 13.1.2 Договору страхування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Договору страхування вигодонабувачем є третя особа - ПАТ «Кредобанк», і тому, коли потерпілий, який виступає як третя особа, на користь якої укладено договір страхування, не скористався своїм правом на отримання страхової виплати, то страхувальник не вправі вимагати від страховика виконання договору на свою користь чи користь третьої особи. Стягувати чи не стягувати зі страховика страхову виплату - це право зазначеної третьої особи. Право вимоги позивач може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи за наступного.

У відповідності до п. 1.1. Договору страхування, предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом вказаним у п. 1.1.1 договору.

Пунктом 3.2. Договору страхування передбачено, що за умовами цього договору страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу прямі збитки, що сталися внаслідок ризиків, позначених у цьому договорі як прийняті під страховий захист.

У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (стаття 985 ЦК, стаття 3 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК, статтю 3 Закону України «Про страхуваня», і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

До матеріалів справи позивачем додано дозвіл б/н, у формі листа, в якому повідомлено про те, що ПАТ «Кредобанк» не заперечує проти звернення ОСОБА_1 до суду з метою примусового стягнення (в судовому порядку) з ПАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №522172-02-10-01, за умови перерахування зазначених коштів на рахунок погашення кредити згідно реквізитів визначених банком.

Також до матеріалів справи позивачем додано лист ПАТ «Кредобанк» від 30.08.2013р. №02-561/1/13, в якому повторно повідомляє про те, що не заперечує проти звернення до суду ОСОБА_1 з метою стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування.

В наданих в суді апеляційної інстанції поясненнях, представник третьої особи зазначив, що вищезазначений лист-дозвіл було надано позивачу до винесення Деснянського районного суду м. Києварішення, тобто до 23.07.2013р. та повторно надано 30.08.2013 року за зверненням ОСОБА_1 Також зазначено про те, що оскільки у позивачки відсутня заборгованість за кредитним договором, третя особа не заперечує проти стягнення страхового відшкодування на її користь.

В ході розгляду справи суд першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.10 ЦПК України та роз'яснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, не встановив чи відмовився вигодонабувач (ПАТ «Кредобанк») від пред'явлення позову до страховика та чи надавав дозвіл на таке звернення ОСОБА_1, що призвело до передчасних та помилкових висновків щодо відсутності права вимоги позивача до страховика.

Відповідно до статті 979 ЦК України та частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» (в подальшому Закон) одна сторона(страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобов'язується виплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

10.03.2013 стався страховий випадок - ДТП, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль позивача.

На виконання умов п. 10.3 договору позивач негайно повідомив про настання страхового випадку представника відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідковою інформацією наданою ПАТ «МТС» від 26.06.2013р. (а.с.18-25), а 11.03.2013 відповідно договору подала письмову заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.27-29).

Відповідно до рахунку №АПС-005634 від 15.03.2013р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 47 481,84 грн. (а. с. 35, 36). Розмір завданої шкоди страховиком не оспорюється.

Колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.

Отже, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає страхове відшкодування в розмірі 47 460, 24 грн.

При цьому колегією суддів відхиляються як безпідставні заперечення відповідача щодо порушення позивачем п. 10.3. Договору страхування, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 10.3. Договору страхування, до зміни обставин (картини) події (місцезнаходження учасників ДТП, слідів настання страхового випадку та ін.), страхувальник зокрема, має протягом 2-х годин з моменту ДТП пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, незалежно від результатів огляду проведеного працівниками ДПІ на місці пригоди з використанням індикаторних трубок «Контроль тверезості» або інших технічних засобів.

Пунктом 10.4. Договору страхування передбачено, що у випадку, якщо виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник зобов'язаний надати документальне підтвердження наявності поважних причин.

З наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ 2 №058400 та Довідки №9169215 вбачається, що ДТП сталось о 19 год. 10 хв. (а.с.14, 15-16). Також, позивачем до матеріалів справи додано копію роздруківку алкотестера «Alcotes Drager», з якої вбачається, що тест на алкогольне сп'яніння ОСОБА_5 було проведено на місці ДТП о 21 год. 17 хв., тобто матеріалами справи підтверджується, що після двох годин з моменту ДТП ОСОБА_5 перебував на місці ДТП, а отже на думку суду не мав можливості пройти медичний огляд у відповідності до п. 10.3. Договору страхування з поважних причин.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 474,60 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2500, 00 грн., пов'язаних з оплатою правової допомоги.

В порядку ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано належним чином засвідчену копію Договору про надання правової допомоги від 20.06.2013р., укладеного між ОСОБА_2 (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) (а.с.38-42). ОСОБА_1 сплатила за зазначеним договором 2500, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №2 від 20.06.2013р. (а.с.37)

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн. також підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх; код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 47 460 (сорок сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 24 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн., а всього 49 960 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 24 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» в дохід держави судовий збір у розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Г.І. Усик

А.А. Пікуль