Постанова № 34234086, 17.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р.Справа № 916/265/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Дзиговська С.М. (довіреність № 249 від 29.04.2013 року)

від відповідача: Апальков В.В. (довіреність № 22д/4-13 від 22.04.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД"

на рішення господарського суду Одеської області від „12" червня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „17" червня 2013 року

по справі № 916/265/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД"

про стягнення 78 774, 84 грн.

В С Т А Н О В И В :

31.01.2013 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 78 774,87 грн., з яких: 30 817,91 грн. - борг за спожиту активну електроенергію, 39 717,97 грн. борг за спожиту реактивну електроенергію, 3 132,46 - 3% річних, 3 562,93 грн. - індекс інфляції, 1 543,57 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та норм чинного законодавства за спожиту у січні 2010 року - листопаді 2012 року активну електроенергію у кількості 37 781 кВт на суму 30 817,91 грн. та реактивну електроенергію у розмірі 39 717,97 грн. не розрахувався, у зв'язку з чим нараховані відповідні штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013 року по справі № 916/265/13-г (колегія суддів у складі головуючого судді Оборотова О.Ю., суддів - Демешин О.А. та Зайцев Ю.О.), позовні вимоги ПАТ "Одесаобленерго" задоволені повністю. Стягнуто з ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" на користь ПАТ "Одесаобленерго" заборгованість у сумі 78 774,84 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" дійсно спожило у січні 2010 року - листопаді 2012 року активну та реактивну електроенергію, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї не розрахувалося, у зв'язку з чим основний борг підлягає стягненню та нараховані на нього пеня та 3 % річних та інфляційні нарахуванні.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "Одесаобленерго" відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд взагалі не визначив та не встановив які саме склалися відносини між сторонами спору, а тому підстави для застосування договору про постачання електричної енергії за № 175 від 23.12.2009 року - відсутні. Так, апелянт зазначає, що між сторонами тривали відносини не з постачання електричної енергії, а відносини - з транзиту електричної енергії позивача через технологічні електричні мережі відповідача іншим суб'єктам господарювання.

За твердженням ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД", господарський суд помилково дійшов висновку відносно того, що Договір про спільне використання технологічних електричних мереж між сторонами не укладався, також даний висновок не відповідає матеріалам справи.

Скаржник посилається на те, що при прийнятті рішенні, судом першої інстанції помилково визначено порушення саме п.п.1.2, 6.33 ПКЕЕ відносно того, що платником за перетікання транзитної активної та реактивної електричної енергії є саме відповідач.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивач - ПАТ „Одесаобленерго" та відповідач - ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" знаходяться в договірних відносинах по постачанню електроенергії.

Так, 23.12.2009 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" (перейменовано у ПАТ „Одесаобленерго") (Постачальник) та ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" (Споживач) укладено договір № 175 про постачання електричної енергії разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.8-13, 14-21).

Відповідно до пункту 9.4 Договору, він укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення договору або перегляд його умов, а тому він станом на дату розгляду справи у суді є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із розділом 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 „Графік зняття показів засобу обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору..

Під час виконання зазначеного Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (пункт 2.1 Договору).

Згідно п.2.2.2 Договору, Постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та споживачу").

Згідно з пунктами 2.3.3 та 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків" та № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно із п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом фактичного споживання електроенергії 50 000 кВТ год. і більше (пункт 4.2.2 Договору).

Додатком № 2 „Графік зняття показів обліку електричної енергії", фіксуються 17 числа кожного місяця о 10:00 год.

Додатком № 5 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної приймається місяць з 17 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Споживач до 17 числа місяця, що передає розрахунковому здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу", або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електричної розрахунковому періоді.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору) (а.с.17).

Відповідно до ч.2 п.4 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, при відсутності представника Постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, Споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяг спожитої електричної енергії" та надає його Постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо Постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Згідно із пунктом 5 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем „Акту про обсяги спожитої електричної енергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.

У разі наявності у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, також у разі здійснення Споживачем переплати на наступний період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, зараховуються Постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення (п.6 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору).

Пунктом 7 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках.

Розділом 8 Договору передбачені відносини із третьою стороною, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення Споживача електричною енергією .

Так, п.8.1.1 визначено, якщо до електромереж Споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів, відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку № 11 „Дані про відпуск електроенергії субспоживачам", у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначений у Додатку № 11 „Дані про відпуск електроенергії субспоживачам", у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених з урахуванням умов розділу 5, та з урахуванням умов 6 цього Договору з субспоживачами (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу") (п.8.1.2).

У разі заборгованості субспоживача за електричну енергію на вимогу Постачальника Споживач відключає електроустановки цього субспоживача у термін, які доводяться Споживачу Постачальником електричної енергії відповідним розпорядженням, або після складання відповідного акта надає можливість Постачальнику електричної енергії відключити електроустановки цього субспоживача (п.8.1.6).

На виконання умов договору № 175 від 23.12.2009 року ПАТ „Одесаобленерго" відпустило ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" активну електроенергію в період з січня 2010 року по грудень 2012 року в кількості 37 781 кВт.ч. на загальну суму 34 325,51 грн. (а.с.22-23).

Крім того, ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" у період з січня 2010 року по грудень 2012 року спожило реактивну електроенергію в кількості 606 529 кВт/год на загальну суму 39 717,97 грн. (а.с.24-25).

Факт постачання ПАТ „Одесаобленерго" та отримання і споживання ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" зазначеної вище кількості електроенергії підтверджується складеними та підписаними уповноваженими представниками Актами (а.с.26-60).

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ "Одесаобленерго" та вважає, що апеляційна скарга ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за активну та реактивну електричну енергію. Згідно з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції з відповідача вирішено стягнути заборгованість за активну електроенергію в сумі 30 817,91 грн. та заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 39 717,97 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що згідно з усіма актами про обсяги спожитої відповідачем електроенергії, яки були надані позивачем та є в матеріалах справи, всього по відповідачу обсяг споживання електроенергії складає нуль кВтг. Отже відповідач не мав власного споживання електроенергії. За таких обставин заборгованість за електроенергію у відповідача перед позивачем відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також керувався пунктами 6.26, 6.33 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N28 (далі ПКЕЕ) та додатками №3, №9 до укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії №175 від 23.12.2009 р.

Згідно з пунктом 6.26 ПКЕЕ величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання. Погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення зазначається у відповідних договорах. Жодних обов'язків зі внесення платежів даний пункт для відповідача не встановлює.

Згідно з пунктом 6.33 ПКЕЕ величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними. Даний пункт також не встановлює для відповідача жодних обов'язків з внесення платежів.

Зі змісту пунктів 6.26, 6.33 ПКЕЕ слідує що обов'язки з внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах повинен нести споживач електроенергії. Згідно з додатками №3, №9 договору про постачання електричної енергії №175 від 23.12.2009 р., а також підпунктом 2.3.4 та пунктом 7.2 даного договору обов'язки з внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах покладені на відповідача у відносинах, коли він діє саме як споживач електроенергії.

Згідно з пунктом п. 1.2 ПКЕЕ споживачем є особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок.

Оскільки відповідно до актів про обсяги спожитої відповідачем електроенергії обсяг власного споживання електроенергії відповідачем складає нуль кВтг., відповідач не може визнаватися споживачем електроенергії.

За таких обставин на відповідача не можуть бути покладені обов'язки споживача, зокрема, обов'язки зі сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії.

При прийнятті рішення по справі суд першої інстанції не врахував, що відповідно до актів про обсяги спожитої електроенергії весь обсяг електричної енергії, який надходив до електричних мереж відповідача, передавався позивачем іншим суб'єктам господарювання: КП «Одесміськсвітло», ВАТ «Одеський коровай», ДБК «Науковий робітник», ФОП Полібза О.М., СП «Вітінформ», ДБК «Інжтехпрацівник». Постачання електроенергії даним суб'єктам господарювання через електричні мережі відповідача здійснювалось позивачем відповідно до укладених позивачем з цими суб'єктами господарювання прямих договорів про постачання електроенергії. Отже позивач для виконання своїх обов'язків перед цими суб'єктами господарювання з постачання електроенергії використовував технологічну електричну мережу відповідача, зокрема його трансформаторну підстанцію №802.

Відповідно до пункту 1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору про постачання електричної енергії за №175 від 23.12.2009 р. даний договір регулює відносини з постачання (продажу) електричної енергії відповідачу для забезпечення потреб саме його електроустановок. Згідно з підпунктом 8.1.1 типового договору про постачання електричної енергії, що додається до ПКЕЕ (Додаток №3), якщо до технологічних електричних мереж Споживача приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), відносини між Споживачем та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

За таких умов суд першої інстанції при вирішені спору не мав підстав для застосування до відносин сторін з транзиту електричної енергії договору про постачання електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.7 ПКЕЕ у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Відповідно до пункту 1.10 ПКЕЕ для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж. Відповідно до пункту 5.15 ПКЕЕ відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж. Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Судом першої інстанції до відносин сторін з транзиту електроенергії були помилково застосовані норми матеріального права та договірні умови, що регулюють інші відносини з постачанні електричної енергії. Крім того, при вирішені спору не було прийнято до уваги, що використання технологічних мереж відповідача для транзиту електричної енергії споживачам здійснювалося позивачем не на підставі Договору про постачання електричної енергії за №175 від 23.12.2009 р., а на підставі іншого договору про спільне використання технологічних електричних мереж за №175-СВ, укладеного між позивачем та відповідачем 26.12.2011 року, який є в матеріалах справи.

Відповідно до даного договору відповідач зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок позивача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує позивач, а позивач - своєчасно сплачувати вартість послуг відповідача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Зобов'язання відповідача зі сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії даним договором не встановлені. Відповідно до даного договору, а також відповідно до пунктів 6.29 - 6.31 ПКЕЕ платіжні зобов'язання має позивач, а ні відповідач, який надає позивачу послуги з транзиту.

Згідно з пунктом 6.28 ПКЕЕ технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж. Згідно з актами про обсяги спожитої електроенергії обсяг споживання електроенергії відповідачем складає нуль кВтг, весь обсяг електроенергії, поданий позивачем у технологічні електричні мережі відповідача був переданий іншим суб'єктам господарювання - споживачам. Отже, відповідно до даного пункту, технологічні втрати електричної енергії повинні повністю розподілятися між цими споживачами.

Згідно з пунктом п. 1.2 ПКЕЕ плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки. Отже, оскільки відповідно до даного пункту отримувачем послуги визначений саме споживач, то зобов'язання з внесення такої плати покладаються саме на нього. Згідно з пунктом 6.35 ПКЕЕ плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Таким чином, власник технологічних електричних мереж, яким є відповідач, не визначений як платник даних платежів. Зобов'язання зі сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії встановлені ПКЕЕ саме для споживача, а ні для транзитера електричної енергії, яким є відповідач. Такі обов'язки були покладені позивачем на споживачів КП «Одесміськсвітло», ВАТ «Одеський коровай», ДБК «Науковий робітник», ФОП Полібза О.М., СП «Вітінформ», ДБК «Інжтехпрацівник» відповідно до умов укладених з ними позивачем прямих договорів про постачання електричної енергії, яки є у матеріалах справи.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача як заборгованості за активну та реактивну електричну енергію, так і сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії відсутні.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в актах про обсяги спожитої відповідачем електроенергії втрати електричної енергії не визначені, а відповідна графа у таких актах не заповнена. Отже розрахунок позивачем таких втрат не може вважатися обґрунтованим та доведеним.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013 року по справі № 916/265/13-г не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ВК ТОВ "Стар-Плюс ЛТД" - задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „12" червня 2013 року по справі № 916/265/13-г скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД" про стягнення 78 774,84 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031 м.Одеса, вул. М.Боровського, 28, р/р 2603730103777, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Плюс ЛТД" (65026, м.Одеса, провулок Красний, 9, р/р 26003215291 в АКБ „МТБ", МФО 328168, код ЄДРПОУ 20963025) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 861,00 грн. (вісімсот шістдесят одна гривня 00 копійок).

5. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „18" жовтня 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров