Постанова № 34234082, 17.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа № 5015/4807/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас» без номера від 13.09.2013 року (вх. №05-05/1973/123 від 17.09.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року

у справі №5015/4807/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас», м. Червоноград, Львівська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів», с.Угринів, Сокальський район, Львівська область

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд», м. Червоноград, Львівська область

до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс», смт.Жвирка, Сокальський район, Львівська область

до відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат», смт. Жвирка, Сокальський район, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Шведа Романа Тимофійовича, м. Сокаль, Львівська область

про стягнення 2613969,23 грн.

За участю представників:

від позивача: Голець В.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-1: Сенів Т.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідачів-2, 3, 4, 5: не з'явилися (належно повідомлені);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не заявлялось. Заяв про технічно фіксацію судового процесу не надходило.

В судовому засіданні 09.10.2013 року розгляд справи відкладено на 17.10.2013 року.

Апелянтом заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого зазначає, що відповідач-1 перебуває у процедурі припинення юридичної особи шляхом поділу на ТОВ «Ромас-1» та ТОВ «Ромас-2»; після складання розподільчого балансу буде відомо, яке саме із новостворених підприємств стане правонаступником за кредитним договором №010/08-3/3076 від 01.08.2007 року.

Позивач заперечив щодо задоволення даного клопотання оскільки прийняття лише рішення про реорганізацію боржника не позбавляє його статусу юридичної особи і до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення його діяльності, він може виступати учасником судового процесу.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників процесу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апелянт перебуває в стані припинення.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Аналогічна за змістом норма міститься у ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Колегія суддів зазначає, що ч.2 ст.79 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі, а відтак, з врахуванням відсутності доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення юридичної особи, у клопотанні апелянта про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у цій справі (суддя Синчук М.М.) позов задоволено частково. Стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас» (надалі ТОВ «Ромас»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» (надалі ТОВ «Агрофірма «Угринів»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд» (надалі ТОВ «Чер-Буд»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс» (надалі ТОВ «Аро-пласт-плюс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» (надалі ТОВ «Дукат») на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007 року та Кредитному договору від 01.08.2007 року №010/08-3/3076 в розмірі 744454,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 617515,35 грн., заборгованість по відсотках - 111442,66 грн., пеня - 15496,57 грн. та 14889,09 грн. судового збору. Стягнено солідарно з ТОВ «Агрофірма «Угринів», ТОВ «Чер-Буд», ТОВ «Аро-пласт-плюс», ТОВ «Дукат» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007 року та Кредитному договору від 29.09.2011 року №010/42-0-1/116 в розмірі 1869514,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1669136,09 грн., заборгованість по відсотках - 177026,08 грн., пеня - 23352,47 грн. та 37390,29 грн. судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «Ромас» заборгованості за Кредитним договором від 29.09.2011 року №010/42-0-1/116 в розмірі 1869514,64 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині солідарного стягнення з відповідачів пені в розмірі 15496,57 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромас» оскаржило його в апеляційному порядку. На думку апелянта, позивачем нараховано пеню за несплату тіла кредиту та відсотків за період, що перевищує один рік, чим порушено ч.6 ст.232 К України; у кредитних договорах відсутня домовленість про збільшення цього строку. Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не застосовано позовну давність, про застосування якої просив скаржник, щодо вимог про стягнення пені. Окрім цього, скаржник зазначає, що коштів по Генеральному кредитному договорі не отримувало; кошти отримувались на підставі кредитного договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007 року. Також ТОВ «Ромас» вказує, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо збільшення скороченого строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені. ТОВ «Ромас» просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з нього пені у розмірі 15496,57 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що п.12.4 Генерального кредитного договору його сторони погодили збільшення встановленого ч.6 ст.232 ГК України строку нарахування пені, що не суперечить зазначеній нормі, та збільшення строку позовної давності. ПАТ «Райффазен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

1 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (нове найменування ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») (Кредитор) та Шведом Романом Тимофійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромас» (Позичальники) укладено Генеральний кредитний договір №102 (Генеральний кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Кредитор, на підставі Генерального кредитного договору, зобов'язується надавати Позичальникам кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках Генерального кредитного договору між Позичальниками та Кредитором, і які після їх підписання стають його невід'ємними частинами. Вказівка на номер і дату Генерального кредитного договору в додаткових кредитних договорах , що укладатимуться між Позичальниками та Кредитором є обов'язковою.

Пунктом 1.2 Генерального кредитного договору встановлено, що загальна сума фактичної заборгованості Позичальників по наданих Кредитором кредитних коштах в рамках Генерального кредитного договору не може перевищувати 495 000 доларів США еквівалентом в гривні 2500000 грн. Термін користування кредитними коштами за даним Договором встановлюється до 31.07.2017 року (п.1.3).

Відповідно до пп. «б» п.2.2 Генерального кредитного договору сторони встановили, що в рамках Генерального кредитного договору, на підставі додатково укладених кредитних договорів Позичальнику можуть надаватись не відновлювальні кредитні лінії в національній валюті строком до 10 років, в межах терміну, визначеного п.1.3; в межах загальної суми, передбаченої п.1.2, але не більше 985000 грн.; відсоткова ставка за кредитом перші шість місяців користування кредитними коштами становить 12 відсотків річних, починаючи з сьомого місяця - 17 відсотків річних.

Згідно з п.10.2 Генерального кредитного договору за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами та комісій, передбачених п.1.3, 2.2 цього договору, Позичальники сплачують Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті.

За умовами п.12.4 Генерального кредитного договору сторони погодились, що до відносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього Договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

1 серпня 2007 року між ТОВ «Ромас» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Банк) на виконання Генерального кредитного договору укладено Кредитний договір №010/08-3/3076 (надалі Кредитний договір №1), відповідно до п.2 частини №1 якого, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 985000 грн. з датою остаточного погашення до 31.07.2017 року. Процентна ставка за перших 6 місяців користування кредитними коштами становить 12 відсотків річних , а починаючи з 7 місяця користування кредитними коштами - 17 відсотків річних (п.3 частини №1 Кредитного договору №1).

29 вересня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Банк) та Шведом Романом Тимофійовичем на виконання Генерального кредитного договору укладено Кредитний договір №010/42-0-1/116 (Кредитний договір №2), відповідно до п.2 частини №1 якого в межах Генерального кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 1718213 грн. з датою погашення до 31.07.2017 року. процентна ставка з 29.09.2011 року до 29.02.2012 року включно становить 9,1 відсотка річних; з 01.03.2012 року до дати остаточного погашення кредиту - 12 відсотків річних у випадку відсутності протермінувань Позичальником за черговими платежами більше 30 днів; в іншому випадку - 14,25 відсотка річних (п.3 частини 1 Кредитного договору №2).

Відповідно до п.1.1 частини №2 Кредитного договору №1 та Кредитного договору №2 Банк, на положеннях цих Кредитних договорів та в межах Генерального кредитного договору, надає Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначених у частинах №1 цих Кредитних договорів, а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у Кредитних договорах.

За умовами п.1.9.1 частини №2 Кредитних договорів незважаючи на інші положення цих Кредитних договорів, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цими Договорами та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки. При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

Пунктами 2.1.1 Кредитних договорів передбачено обов'язок Банку, за умови беззастережного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами, - надати Позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах визначених у цих Договорах.

Згідно п.2.3.1 Кредитних договорів Позичальник взяв на себе зобов'язання в строки, передбачені цими Договорами, забезпечити повернення Банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених Кредитними договорами комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Банку, викликаних неналежним виконанням цих договорів. У випадку порушення умов цих договорів сплачувати Банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені Кредитними договорами (п.2.3.2).

Відповідно до п.4.1.1 Кредитних договорів за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цими Договорами строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цих договорів.

Відповідно до п.8.4 Кредитного договору №1 цей договір є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору №102 від 01.08.2007 року. Аналогічна умова міститься у п.8.3 Кредитного договору №2.

1 серпня 2007 року між ТОВ «Агрофірма «Угринів» (Поручитель) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Банк) укладено договір поруки №102/3, відповідно до п.1.2 якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язаннях Боржників - ТОВ «Ромас» та фізичної особи Шведа Романа Тимофійовича, які виникають з умов Генерального кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі 495000 доларів США еквівалентом в гривні 2500000 гривень, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Генеральним кредитним договором, а також виконати інші умови Генерального кредитного договору а повному обсязі.

Згідно з п.2.1 договору поруки №102/3 сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Генеральному кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржники, включаючи сплату основного боргу за Генеральним кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Пунктом 2.4 договору поруки №102/3 передбачено, що у випадку невиконання Боржниками боргових зобов'язань перед Банком за Генеральним кредитним договором, Банк має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі або в частині. Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання Боржниками боргових зобов'язань перед Банком за Генеральним Кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Банком, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Банку. Погашення здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Банку, який буде повідомлено Поручителю додатково (п.2.5).

Згідно п.3.1 договору поруки №102/3 сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржниками взятих на себе зобов'язань по Генеральному кредитному договору, Поручитель і Боржники несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви, у відповідності до ч.1, 2 ст.554 ЦК України.

За умовами п.4.1 договору поруки №102/3 цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за Генеральним кредитним договором. Відповідальність поручитель припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Окрім цього, 01.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Чер-Буд» укладено договір поруки №102/4; між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Аро-пласт-плюс» укладено договір поруки №102/5;між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дукат» укладено договір поруки №102/6. Умови договорів поруки №102/4, №102/5, №102/6 є аналогічними за змістом умовам договору поруки №102/3.

На виконання умов Генерального кредитного договору та Кредитного договору №1 Банк надав ТОВ «Ромас» кошти у розмірі 985000 грн., що стверджується наявним у справі меморіальним ордером №оі від 03.08.2007 року та не заперечується учасниками по справі.

Також на виконання умов Генерального кредитного договору та Кредитного договору №2 Банк надав Шведу Роману Тимофійовичу грошові кошти у розмірі 1718213 грн., що стверджується меморіальним ордером №31 від 29.09.2011 року та не заперечується учасниками процесу.

30 березня 2012 року позивач надіслав поручителям вимоги про усунення порушень: ТОВ «Дукат» - №с14-120-1-10-1256 (одержана 04.04.2012 року, що стверджується наявною у справі копією повідомлення про вручення); ТОВ «Аро-пласт-плюс» - №с14-120-1-10-1257 (одержана 06.04.2012 року, що стверджується наявною у справі копією повідомлення про вручення); ТОВ «Чер-Буд» - №с14-120-1-10/1258 (одержана 05.04.2012 року, що стверджується наявною у справі копією повідомлення про вручення); ТОВ «Агрофірма «Угринів» - №с14-120-1-10/1259 (одержана 06.04.2012 року, що стверджується наявною у справі копією повідомлення про вручення). Окрім цього, факт одержання вимог про усунення порушень поручителями не оспорюється.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.06.2010 року до Кредитного договору №1, укладеної між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Ромас», її сторони погодили збільшення розміру процентної ставки з 01.07.2010 року до 20 відсотків річних.

11 лютого 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Ромас» укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №1, згідно якої, сторони домовились зменшити розмір процентної ставки в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року до 17 відсотків річних.

Додатковою угодою №3 від 28.09.2011 року до Кредитного договору №1, укладеною між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Ромас», зокрема п.3, сторони домовились, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої становить 20 відсотків річних (п.3.1), а розмір пільгової процентної ставки - 17 відсотків річних (пільгова процентна ставка встановлюється тимчасово на строк з 01.08.2011 року до 29.02.2012 року включно) починаючи з 01.03.2012 року Позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, визначеної в п.3.1 Договору, якщо інше не передбачене його умовами (п.3.2).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та порукою.

Положеннями ч.1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник зобов'язаний був вносити кошти в погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом періодично. Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості позивач здійснив нарахування пені в межах шестимісячного строку, у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, щодо кожного періоду, за які виникали прострочення платежів.

В той же час, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заявлено до стягнення пеню в межах трирічного строку, що відповідає умовам Генерального кредитного договору (п.12.4), яким сторони погодили збільшення тривалості позовної давності до трьох років. Оскільки Кредитні договори №1 та №2 укладалися в межах Генерального кредитного договору, на виконання Генерального кредитного договору та є його невід'ємними частинами.

Наведене вище спростовує доводи апелянта щодо нарахування пені понад шестимісячний строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України та не досягнення сторонами згоди щодо збільшення позовної давності до трьох років.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у справі №5015/4807/12 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромас».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.