Постанова № 34234034, 14.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 р. Справа № 904/2461/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В. (склад судової колегії змінено на підставі розпорядження секретаря судової палати від 11.10.2013р.)

при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлєва А.В. представник, довіреність №22-04/13 від 22.04.13;

представники відповідачів-1, 2 в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ", м. Фастів Київської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013р. у справі №904/2461/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-

виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного

машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ",

м. Фастів, Київська область

Відповідача-2: Приватного підприємства "АГРОПРОМІНВЕСТ",

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 460 000 грн 00 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013р. у справі №904/2461/13 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ" основний борг у розмірі 440 000 грн 00 коп та 9 200 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства "АГРОПРОМІНВЕСТ" припинено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема, суд на підставі п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не повернув без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, яка в порушення ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України не була надіслана Відповідачу-1. Крім того, стягуючи судовий збір з Відповідача за результатами розгляду справи, суд виходив з первісної суми позову, а не уточненої, що призвело до стягнення з Відповідача необґрунтованих сум.

Апелянт в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням представника до господарського суду м. Києва та продовження строку вирішення спору.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області помилковим, оскільки фактично заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 460 000,00 грн, а не 440 000,00 грн. Зазначив, що в уточненнях до позовних вимог від 12.07.2013р. №12/07-1 помилково послався на сплату 19.04.2013р. Відповідачем-1 коштів у розмірі 20 000,00 грн; в цей день оплат здійснено не було, вказана сума сплачена 19.04.2012р. Вважає, що при винесенні рішенні суд допустив арифметичну помилку при розрахунку суми позову, та просив стягнути з Відповідача-1 борг - 460 000,00 грн.

Представник Позивача позицію, викладену у відзиві підтримав, просив рішення змінити.

Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації. 11.06.2013р. було здійснено державну реєстрацію припинення відповідача-2 у зв'язку з визнанням його банкрутом, що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ станом на 11.07.2013р, (а. с. 142-145).

З урахуванням того, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та Відповідач-1 не був позбавлений права забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника або керівника безпосередньо, в жодне судове засідання до суду першої інстанції не з`являвся, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, а клопотання Відповідача-1 розцінює як зловживання своїми процесуальними правами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ" - постачальник (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" - покупець (надалі - відповідач-1) був укладений договір поставки №140701 (далі - Договір). Доказів розірвання Договору сторонами не надано.

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність Відповідача-1 товарно-матеріальні цінності, визначені у специфікації, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх.

На виконання умов Договору, відповідно до специфікації №1 від 14.07.2011р. та №2 від 08.08.2011р. (а. с. 10-11) Позивач поставив, а Відповідач-1 прийняв за видатковими накладними №РН-000314 від 10.08.2011р. на суму 180 294,98 грн та №РН-000317 від 12.08.2011р. на суму 1 256 017,84 грн товар (сталь листова г/к імп. AISI 321 DIN 1,4541 у різновидах за розміром) на загальну суму 1436 312,82 грн, що підтверджується підписами повноважних представників сторін на зазначених накладних, в тому числі з боку Відповідача-1 - Моленкова С.О., уповноваженого довіреностями №446 від 10.08.2011р. та №450 від 11.08.2011р. (а. с. 13-16), та не заперечується сторонами.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Договору розрахунки за цим Договором між сторонами провадяться безготівково шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:

- 30% попередньо в строк до 3-х банківських днів після отримання рахунку;

- 70% протягом чотирьох тижнів з моменту поставки. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору Відповідач-1 частково сплатив вартість поставленого товару у сумі 976 312,82 грн, що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться у матеріалах справи (а. с. 17-37). Заборгованість за поставлений товар становить 460 000,00 грн та не заперечується Відповідачем-1.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.07.2013р. Позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в сторону зменшення. Позивач просив стягнути з Відповідачів борг - 440 000,00 грн з урахуванням здійсненої 19.04.2013р. оплати - 20 000,00 грн, тому судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені в межах заявленої до стягнення з Відповідачів суми боргу - 440 000,00 грн.

Посилання позивача на помилковість розрахунку судом першої інстанції суми позову і визначення заборгованості не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сума позову визначається Позивачем, а не судом, та суд не може вийти за межі позовних вимог, крім випадків, передбачених п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, навіть у тому разі, коли заявлена до стягнення сума боргу менше, ніж фактична. Таким чином, дослідивши докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що борг Відповідача-1 перед Позивачем становить 460 000,00 грн (20 000,00 грн були сплачені 19.04.2012р. та враховані в загальну суму здійсненої оплати), проте позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявленої відповідно до заяви №12/07-1 від 12.07.2013р. суми - 440 000,00 грн, оскільки збільшити розмір позовних вимог Позивач вправі тільки до винесення рішення у справі (ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

12.08.2011р. між Приватним підприємством "Агропромінвест" - поручитель (надалі - Відповідач-2) та Позивачем, як кредитором, був укладений договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого Відповідач-2 поручився перед Позивачем за виконання обов'язку Відповідачем-1 щодо виконання обов'язків з оплати товару, поставленого за Договором на підставі видаткової накладної №РН-000314 від 10.08.2011р. на суму 180 294,98 грн. та видаткової накладної №РН-000317 від 12.08.2011р. на суму 1 256 017,84 грн. У випадку порушення Відповідачем-1 обов'язку з оплати товару, зазначеного в п. 1.1. цього договору, Відповідач-1 та Відповідач-2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).

Оскільки, 11.06.2013р. було здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Відповідача-2 у зв'язку з визнанням його банкрутом (витяг з ЄДРПОУ станом на 11.07.2013р., а. с. 142-145), з урахуванням п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі відносно Відповідача-2.

Таким чином, судом першої інстанції було законно стягнуто з Відповідача-1 борг - 440 000,00 грн.

Стосовно порушень норм процесуального права колегія суддів зауважує наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" щодо права господарського суду віднести судовий збір на сторону, внаслідок вини якої виник спір, незалежно від результатів його вирішення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про віднесення судових витрат повністю на відповідача-1, з вини якого виник спір. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення без розгляду заяв про зменшення розміру позовних вимог, як і надсилання їх копій іншій стороні у справі, тому помилковим є твердження скаржника про порушення судом п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ", м. Фастів, Київська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013р. у справі № 904/2461/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 21.10.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна