Постанова № 34233958, 16.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 р. Справа № 904/2850/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В. (склад колегії суду змінено розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 11.10.2013р.)

при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бровко О.С. представник, довіреність №01/18 від 16.01.13;

від відповідача-1: Шляєв І.В. представник, довіреність №81 від 01.01.13;

від відповідача-2: Маєвська В.М. представник, довіреність №09-18/2862 від 24.12.12;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", м. Керч на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013р. у справі №904/2850/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Керченський стрілочний завод", м. Керч, АРК

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Металургійний

комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 13 582,30 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013р. (суддя Колісник І.І.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати вантажу, а наданий до суду акт приймання продукції за кількістю від 07.12.2012р. складений з порушенням пунктів 9, 16 та 17 Інструкції № П-6.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при прийманні вантажу була встановлена його недостача, що підтверджено належними доказами, при цьому ним було дотримано вимог Правил видачі вантажів та Правил складання актів, направлена скарга Кримській дирекції залізничних перевезень щодо відмови у складанні комерційного акту та приймання вантажу проведено за участю експерта Торгово-промислової палати. Вважає, що судом першої інстанції в рішенні неправильно трактується пункт 23 Правил видачі вантажів, та підпункт "а" пункту 9, пункт 17, підпункт "б" пункту 18 Інструкції №П-6, не застосований пункт 5 вказаної Інструкції та ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України.

Відповідач-1 проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що вантаж прибув на станцію призначення в технічному та комерційному відношенні у справному вагоні без слідів розкрадання, тому відповідальність несе вантажовідправник. Крім того, зауважив, що Позивачем при розрахунку суми позову не застосована норма природної втрати та похибки зважування

Відповідач-2 вважає рішення суду правомірним, а апеляційну скаргу безпідставною. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення Позивача на адресу Відповідача-1 з вимогою видати комерційний акт до 06.12.2012р. Нормативно-правовими актами, які регулюють господарські відносини, не встановлено, що при прийманні продукції вантажоотримувач має керуватися Інструкцією П-6. Крім того, зауважив, що при відсутності комерційних актів та актів загальної форми акт приймання продукції №25 від 07.12.2012р. не може підтверджувати обставини відносно неправильного визначення вантажовідправником маси вантажу у накладній. Зазначив, що ані договором поставки, ані законом не передбачена відповідальність безпосереднього виконавця; відсутня узгоджена ціна на продукцію, тому на нього не може бути покладена відповідальність за збитки, що виникли у Позивача по договору поставки №3791 від 03.08.2011р. Зауважив на відсутності належних доказів, що підтверджують факт недостачі та її розмір, а також на відсутності підстав для стягнення збитків у вигляді додаткових витрат на проведення експертизи, оскільки ці витрати не є обов`язковими та не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із порушенням зобов`язань по договору перевезення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2012р. за залізничною накладною №49709868 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію призначення Керченський завод Придніпровської залізниці на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (надалі - Позивач) здійснено відправлення накладок та підкладок колійних (накладка двохголова ІР-65) навалом, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" ( надалі - Відповідач-2) (а.с. 14). Перевезення вантажу здійснювалось у напіввагоні №68702976 (розділ 19 залізничної накладної). Маса вантажу, визначена Відповідачем-2, складає 66380 кг (розділ 24 залізничної накладної).

05.12.2012р. вантаж прибув на станцію Керченський завод Придніпровської залізниці, що підтверджується відміткою залізниці.

06.12.2012р. Позивач звернувся до начальника Кримської дирекції залізничних перевезень з листом за вих. №01/1350, яким повідомив, що 05.12.2012р. під час отримання вантажу, що надійшов у вагоні №68702970, виявлена недостача у кількості 750 кг. Станція Керч відмовилася видати комерційний акт, тому Позивач просив дати вказівку на видачу комерційного акту.

Листом за вих. №239/ДНМ від 06.12.2012 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі - Відповідач-1) повідомило Позивача, що вагон №68702976 згідно з накладною №49709868 прибув на станцію Керченський завод в технічному та комерційному відношенні справним, поверхня вантажу по всій площі вагону була накрита металевою сіткою, поглиблення та інші ознаки незбереження під час перевезення відсутні. У такому ж справному стані вагон 05.12.2012 року о 17:15 год був переданий представнику заводу Кула на під'їзну колію згідно з пам'яткою на подачу форми ГУ-45 №358.

07.12.2012р. Керченським підприємством Торгово-промислової палати Криму на підставі заявки Позивача №02/132 від 05.12.2012р. складений акт експертизи №ВК-169Э, в якому зазначено, що за результатами фактичного переважування залізничного напіввагону №68702976 та захисного покриття вантажу - сітки-рабиці із зв'язуючим дротом встановлено: маса нетто накладок двохголових колійних 1Р-65 склала 65 519 кг. Встановлено розходження маси вантажу з даними залізничної накладної вантажовідправника у сторону зменшення на 730 кг. Переважування вагону з вантажем було здійснено 05.12.2012р. о 17:15 год, порожнього вагону - 07.12.2012р. о 12:00 год. На час огляду вантажу видимі сліди доступу до вантажу були відсутні.

07.12.2012р. комісією позивача за участю представника громадськості Риженкової І.В. - провідного економіста ПЕБ складений акт №25 приймання продукції (товарів) за кількістю згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6. Згідно з актом №25 від 07.12.2012 року при перевірці встановлено, що фактична маса нетто накладок колійних 1Р-65 складає 65 519 кг, виявлено розходження маси нетто вантажу з даними залізничної накладної №49709868 в сторону зменшення на 730 кг, розходження маси вагону - на 20 кг.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як передбачено ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 113, ст. 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 111 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника и без пломб, коли таке перевезення дозволено правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Оскільки, вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, що встановлено при видачі вантажу, в подальшому підтверджено актом експертизи №ВК-169Э від 07.12.2012р., що складений Керченським підприємством Торгово-промислової палати Криму, в силу ст. 52 та ст.111 Статуту залізниць України залізниця правомірно видала вантаж вантажоодержувачу без перевірки маси вантажу (без складання комерційного акту) та звільняється від відповідальності за недостачу вантажу. Висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові до Відповідача-1 є правомірним.

Разом з тим, факт недостачі вантажу встановлено належними та допустимими доказами, а саме актом експертизи №ВК-169Э від 07.12.2012р. (тобто незалежної організації). Приймання вантажу експертом розпочалося 05.12.2012р. о 17:15 год при прийманні від органів транспорту, тобто в установлені Інструкцією П-6 строки. В подальшому факт недостачі та її розмір було підтверджено комісійно (акт №25 від 07.12.2012р.), доступу до вантажу сторонніх осіб не встановлено, відповідач-2 був повідомлений про виявлену недостачу та запрошувався до участі у прийманні вантажу, як це передбачено договором між позивачем та постачальником продукції,

Відтак, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про порушення правил приймання вантажу від органу транспорту помилковим, а факт недостачі вантажу - встановленим належними доказами.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За встановлених обставин, в силу ст. 118 Статуту залізниць України, відповідальним за недостачу вантажу є вантажовідправник, який своїми засобами завантажив вагон та невірно визначив масу вантажу.

Статтею 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, встановлює розмір граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу. Відповідно до зазначеного пункту Правил норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5%.

Вказане не було враховане позивачем при розрахунку суми збитків. З урахуванням зазначеної норми недостача складає 398,1 кг на суму 7 040,54 грн (14737,78 грн х 0,3981 т + ПДВ - рахунок-фактура №725 від 28.11.2012р.) та в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Витрати на експертизу є необхідними витратами позивача при даних обставинах (відсутності комерційного акту), безпосередньо пов'язані з порушенням відповідачем-2 умов договору перевезення (неправильне визначення маси вантажу), тому також підлягають відшкодуванню за рахунок винної сторони. Вказані збитки підтверджуються рахунком №6072 від 13.12.2012р., актом виконаних робіт №6072 та платіжним дорученням про оплату №645 від 11.03.2013р.

Зважаючи на встановлене, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, наслідком чого стало прийняття помилкового рішення, що відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", м. Керч задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013р. у справі №904/2850/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорского,1, код ОКПО 00191158 (р/р № 26003501676000 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Керченський стрілочний завод" - 98306, м. Керч, АРК, вул. В. Бєлік, 12, код ЗКПО 31929136 (р/р № 26000962503446 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) збитки від нестачі вантажу - 7040,54 грн. (сім тисяч сорок грн 54 коп), збитки на проведення експертизи - 672,00 грн (шістсот сімдесят дві грн 00 коп), судовий збір по позовній заяві - 980,69 грн (дев`ятсот вісімдесят грн 69 коп), судовий збір по апеляційній скарзі - 490,35 грн (чотириста дев`яносто грн 35 коп).

В решті позову, в тому числі у позові до Відповідача-1, відмовити.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 21.10.2013р.

Головуючий Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Герасименко