Рішення № 34231101, 15.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20767/13-ц

Провадження №2/761/7243/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

15 жовтня 2013 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Подмазко О.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

У травні 2013р. позивач звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про стягнення з відповідача на його користь суми страхового відшкодування в розмірі 50000,00грн.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 19.07.2013р. цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва.

В подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 13.08.2013р. цивільну справу №761/20767/13-ц (провадження №2/761/7243/2013) за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування призначено до розгляду в судовому засіданні.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2012р. о 07год. 55хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій було пошкоджено належний йому автомобіль марки «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_6.

Винним у даному ДТП визнано гр.ОСОБА_3, водія автомобіля марки «Каділак», державний номерний знак НОМЕР_7.

Розмір матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб, згідно звіту про його оцінку від 20.03.2012р. складає 80822,62грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність гр.ОСОБА_3 застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Страховий капітал» (далі - відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА4158723, 02.03.2012р. позивач звернувся із повідомленням до відповідача про настання страхового випадку з наданням доказів вини гр.ОСОБА_3. 14.01.2013р. позивачем було подано відповідачу заяву про страхове відшкодування.

Проте, при зверненні позивача до відповідача, останнім не було прийнято рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування у строки, встановлені законом про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд за його відсутності не надавав, заперечення проти позову не подавав.

Оскільки представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.02.2012р. о 07год. 55хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Каділак», д.н.з. НОМЕР_7 на регульованому перехресті вулиць Драгоманова-Ахматової, виїхав на перехрестя в момент зміни сигналів світлофорного об'єкту з дозволяючого на забороняючий, при цьому не забезпечив безпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ауді», д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до отримання автомобілями механічних пошкоджень, чим порушив п.8.7.3 ПДР України, а отже скоїв, правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.5).

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 09.07.2012р., залишеною без змін Постановою Апеляційного суду м.Києва від 11.12.2012р., гр.ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.5, 6-8).

Згідно зі звітом №6990 про оцінку автомобіля Audi Q7, державний номер НОМЕР_6 від 20.03.2012р., складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Audi Q7, державний номер НОМЕР_6, в результаті його пошкодження при ДТП, з врахуванням розцінок ТОВ «Євроавтоцентр» складає 80822,62грн. (а.с.18, 61-81).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, цивільно-правова відповідальність гр.ОСОБА_3 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страховий капітал» за полісом АА4158723, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, доданою ним до матеріалів справи, згідно якої, транспортний засіб легковий автомобіль CADILLAC ESCALADE, державний номер НОМЕР_7 застрахований в ПрАТ «СК «Страховий капітал» за полісом АА4158723 (а.с.57).

У зв'язку з цим, 22.03.2012р. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся із повідомленням до відповідача про настання страхового випадку з наданням документів, необхідних для здійснення страхового відшкодування.

В подальшому, 14.01.2013р. позивач направив відповідачу заяву про страхове відшкодування, на підтвердження отримання цієї заяви відповідачем, позивач надав суду копію вказаної заяви зі штампом вхідної кореспонденції відповідача за Вх.№1274 від 14.01.2013р. (а.с.9).

З пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було надано жодної відповіді на звернення позивача про настання страхового випадку та про страхове відшкодування. У зв'язку з цим, 19.03.2013р., позивачем відповідачу було подано заяву з проханням повідомити про результати розгляду його заяви про страхове відшкодування від 14.01.2013р. за №1274, яка була, отримана відповідачем, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача за Вх.№1534 від 19.03.2013р. (а.с.58). Однак, вказана заява відповідачем була залишена без уваги.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-IV із змінами (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно п.22.1, 22.2. ст.22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Пунктом 36.2. ст.36 Закону встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Крім того, відповідно до ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи та пояснень представника позивача, судом достовірно встановлено, що позивач в досудовому порядку звертався до відповідача про виплату йому страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, а саме пошкодження його автомобіля в наслідок ДТП, та здійснив всі обов'язки, покладені на нього законодавством, тоді як відповідач, ухиляється від взятих на себе зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування та в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказане питання, у строки, встановлені цим законом не вирішує.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, суд виходить з наступного.

Згідно з п.9.1 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п.9.2 ст.9 вказаного Закону, в редакції на час розгляду справи, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00 гривень на одного потерпілого.

Однак суд зазначає, що станом на дату ДТП, а саме 24.02.2012р., чинною редакцією Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що діяла з 09.01.2012р., обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становив 25500,00грн.

Відповідно до п.9.4. ст.9 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Втім, представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що договором страхування передбачена інша сума ліміту страхового відшкодування ніж 25500,00грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 25500,00грн.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 250,00грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 224, 294 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (Код ЄДРПОУ - 32206908) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5) суму страхового відшкодування в розмірі 25500,00грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) 00коп., судовий збір в сумі 250,00грн. (двісті п'ятдесят гривень) 00коп.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

повний текст рішення виготовлений 21.10.2013р.