Постанова № 34230200, 17.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7338/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 33/780/657/13 Доповідач у 2 інстанції МиколюкКатегорія 429 17.10.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ.

Апеляційний суд Київської області в складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Миколюка О.В., з участю: прокурора Шум І.І., представника Київської обласної митниці Павленка С.А., правопорушника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2013 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2013 року на

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: АДРЕСА_1

за вчинення порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 45 700 доларів США та 19 550 російських рублів.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил, 20.06.2013 року о 10 год. 55 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль» громадянин Російської Федерації ОСОБА_3, який прилетів до України з Російської Федерації, м. Санкт-Петербург, рейсом № 841, літаком авіакомпанії «Аерофлот», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», тим самим відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «Зелений коридор» митниці, пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що ОСОБА_3 відповів, що має при собі приблизно 59 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 59 100 доларів США та 19 950 російських рублів, що знаходились у відділенні дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_3 зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадянин готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 13 400 доларів США (еквівалент 10 000 євро, згідно курсу НБУ на 20.06.2013р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 45 700 доларів США та 19 550 російських рублів.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої ліній» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Вказані дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 року та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 Вказує, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та незаконне притягнення до відповідальності ОСОБА_3 Зазначає, що ОСОБА_3 має поганий зір та діагноз хвороби очей, про що міститься медична довідка в матеріалах справи, а тому не зміг прочитати інформаційні стенди про порядок декларування валюти та шукав співробітника митниці, щоб той допоміг йому задекларувати гроші, також наголошує, що правопорушник не мав наміру приховувати наявні в нього грошові кошти про, що свідчить той факт, що він зберігав їх в відділенні дорожньої сумки та на запитання митника про наявність в нього грошових коштів відразу відповів чесно.

Вислухавши пояснення: ОСОБА_3, який повністю підтримав апеляційну скаргу і у судовому засіданні 17.10.13 року відмовився від послуг своїх захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і ствердив, що свої інтереси в судовому засіданні буде захищати самостійно, а також заявив, що перекладач йому не потрібен, оскільки українською мовою він володіє в достатній мірі, знання якої необхідне для участі його під час розгляду справи, думку прокурора та представника Київської обласної митниці про залишення судового рішення без зміни, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0301/125120104/13 від 20.06.13, доповідною запискою інспектора Київської обласної митниці ОСОБА_4 (а.с. 8), описом предметів затриманих у правопорушника, протоколом опитування у справі про порушення правил, з яких вбачається, що ОСОБА_3 фактично визнав свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України (а.с. 10-12) та іншими доказами.

На підставі указаних доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. із конфіскацією валюти.

Доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається те, що усі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, встановленим обставинам дана належна юридична оцінка.

З показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитаних в апеляційному суді, вбачається, що ОСОБА_3 при проходженні митного контролю по зеленому коридору після перетину ним білої лінії був зупинений інспектором митного оформлення ОСОБА_4, з будь-якими питаннями до неї не звертався і лише після її запитання про наявність у нього готівки заявив, що він має приблизно 59 тис доларів. Дані свідки повністю підтвердили обставини, викладені ними в доповідних записках від 20.06.2013 року (а.с. 8,9), що підтверджує вину ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушення.

Також, посилання захисника ОСОБА_6, на відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення даного правопорушення, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки порушення митних правил, передбачене ст.471 МК України може вчинятись як умисно, так і через необережність.

Не має правового значення для вирішення питання про

накладення стягнення, що ОСОБА_3 вперше перевозив таку велику суму коштів, з метою покупки нерухомості в Україні.

Стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти накладено на ОСОБА_3 з дотриманням вимог закону, у межах санкції, передбаченої ст.471 МК України.

Також не може бути підставою для скасування постанови судді в частині накладеного стягнення і твердження апелянта на необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність. Санкція ст.471 МК України є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi якщо безпосереднiми предметами правопорушення є товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфiскацiю цих товарiв. Нормами МК України не передбачено можливості накладення стягнення у розмірі меншому, ніж передбачено санкцією відповідної статті.

Істотних порушень вимог процесуального закону при провадженні у цій справі судом не встановлено.

Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Миколюк