Ухвала суду № 34223431, 19.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6219/13-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.О.Провадження № 22-ц/780/5212/13 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 44 19.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Яворського М.А., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду та просив визнати недійсним та скасувати рішення Вороньківської сільської ради від 12 червня 2009 року про передачу позивачу у власність земельної ділянки площею 0,1948 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1; визнати недійсним та скасувати державний акт № 917524 на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га поАДРЕСА_2 у вказаному населеному пункті, виданий на ім'я ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 1991 році позивач придбав будинок, розташований на земельній ділянці розміром 0,12 га, по АДРЕСА_1. Рішеннями виконкому від 06.11.1991 року та 24.11.1991 року ОСОБА_1 було виділено у постійне користування вищезазначену земельну ділянку та земельну ділянку площею 0,10 га. Дані рішення не скасовані і земельні ділянки у позивача не вилучалися. ОСОБА_2 було видано державний акт на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2. Однак частина земельної ділянки, яка належить відповідачу, накладається на земельну ділянку позивача. При виготовленні державного акту на ім'я ОСОБА_2 було порушено межі земельної ділянки ОСОБА_1

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд всупереч вимог закону не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Крім того, позивачем заявлялося клопотання про обов'язковий виклик відповідача - сільської ради для дачі пояснень та надання всіх оригіналів документів, наявних у матеріалах справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав будинок для сезонного проживання по АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці розміром 0,12 га для постійного користування, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.11.1991 року (а.с.5).

З довідки № 1565 вбачається, що згідно даних земельно-кадастрової книги Воронівської сільської ради з 1991 року позивач користується земельною ділянкою площею 0,1948 га.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2499 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_2 Бориспільського району Київської області, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.12).

В протоколі узгоджувальної комісії від 16 червня 2009 року зазначено, що при виготовленні державного акту ОСОБА_2 були порушені межі земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.7).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст. 106, 107 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_1 не надав належних доказів того, що при видачі державного акту відбулося порушення меж земельної ділянки останнього. Крім того, матеріали справи містять акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки відповідача, в якому міститься підпис позивача як суміжного землевласника (а.с.38).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 ЗК України 1991 року право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що до отримання відповідачем державного акту про право власності на землю, позивачу межі його земельної ділянки в натурі не встановлювались і державний акт про право власності чи користування земельною ділянкою не видавався.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність будь-якого порушеного права позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним заявлялося клопотання про обов'язковий виклик сільської ради для дачі пояснень та надання оригіналів документів, що містяться у справі. Однак, відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок довести порушення його прав видачею державного акту на ім'я відповідача.

Отже посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права на думку суду є безпідставними, оскільки зазначені апелянтом процесуальні порушення, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, тільки у разі, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Яворський М.А.

Кашперська Т.Ц.