Ухвала суду № 34222699, 17.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-н/759/1369/13

ун. № 759/16071/13-ц

У Х В А Л А

17 жовтня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Заєць Т.О., перевірив виконання вимог ст. ст. 95-101 ЦПК України по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з Державного підприємства Український науково - дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП Український науково - дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2012 року по 01 вересня 2013 року в сумі 15 278,09 грн., а також заробітку за період з 01 вересня 2013 року до моменту звільнення. Справу передано судді 17.10.2013 року.

У прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення заробітку за період з 01 вересня 2013 року до моменту звільнення, необхідно відмовити на підставі наступного.

Відповідно до 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2013 року постановлено, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати.

ОСОБА_1 просить стягнути заробіток за період з 01.09.2013 року до моменту звільнення. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за вказаний період, дана вимога також не підтверджена належними доказами, відомості звільнення заявника та наявності боргу щодо невиплаченої заробітної плати роботодавця перед заявником, в матеріалах справи не містяться.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог (ч. 5 ст. 100 ЦПК України).

З огляду на викладене, в частині вимог заяви про стягнення заробітку за період з 01 вересня 2013 року до моменту звільнення необхідно відмовити у прийнятті заяви, оскільки з даних вимог вбачається спір про право, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, а тому підлягає доказуванню в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст.96, 100, 101 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення заробітку за період з 01 вересня 2013 року до моменту звільнення з Державного підприємства Український науково - дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ Т.О. ЗАЄЦЬ