Рішення № 34221782, 25.09.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2/257/2131/13

257/7503/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

при секретарі Пипко Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання договору позики недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.03.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася передати, а вона прийняти грошові кошти у сумі 100 000 грн. терміном до 05.01.2012 року без нарахування відсотків. Пунктом 1 цього договору передбачалось, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей. На підтвердження цього факту вона у відповідності зі ст. 545. ЦК України повинен видати письмову розписку про одержання вказаної суми грошей від ОСОБА_2 Проте, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищезазначеним договором позики не виконала, грошові кошти у сумі 100000 грн. їй не передала, у зв'язку із чим, відповідно, вона не надавала розписку про одержання грошових коштів від відповідача. З урахуванням того, що грошові кошти від ОСОБА_2 до нею за договором позики не передавались, тому вважає вищевказаний договір не може бути укладеним, а тому права та обов'язки у сторін за ним не виникали.

21.03.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №882, згідно із яким з неї стягнуто на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. на підставі договору позики, посвідченого цим же приватним нотаріусом 17.03.2011 року. 29.03.2012 року ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку на підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса було відкрите виконавче провадження №31966801, в рамках якого на все її рухоме майно накладено арешт. Вона вважає виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.03.2012 року таким, що вчинений із порушенням діючого законодавства. Тому просила суд визнати недійсним договір позики від 17.03.2011 року та визнати виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 21.03.2012 року таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні позивач надала заяву про залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.03.2012 року, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору позики від 17.03.2011 року підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у нього даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що мають в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, 17.03.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася передати, а вона прийняти грошові кошти у сумі 100 000 грн. терміном до 05.01.2012 року без нарахування відсотків (а.с.7).

Пунктом 1 цього договору передбачалось, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей. На підтвердження цього факту вона у відповідності зі ст. 545. ЦК України повинен видати письмову розписку про одержання вказаної суми грошей від ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Одже, обов'язок позичальника повернути грошові кошти позикодавцю напряму кореспондується з першочерговим обов'язком останнього їх позичити (надати) позичальнику. Проте, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищезазначеним договором позики не виконала, грошові кошти у сумі 10 0000 грн. їй не передала, у зв'язку із чим, відповідно, вона не надавала розписку про одержання грошових коштів від відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

З урахуванням того, що грошові кошти від позикодавця ОСОБА_2 до позичальника ОСОБА_1 за договором позики не передавались (в самому договорі відсутні дані про передання грошей у момент нотаріального посвідчення договору, у позикодавця відсутня відповідна розписка позичальника), цей договір не може вважатися укладеним, права та обов'язки у сторін за ним не виникали, а тому суд прийшов до висновку про необхідність визнати договір позики від 17.03.2011 року недійсним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 214, 224, 225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір позики від 17.03.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 1119.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя